Найпростіша модель – коли матеріал від постачальника поступає в систему, переробляється і передається споживачу. Різниця в моделі – через різні способи ведення виробничих запасів.
МОДЕЛЬ 1.
Постачальник Запас Обробка Запас Споживач
Запаси в даному випадку гарантують безперебійну роботу підприємства. Незалежність від постачальників сировини.
Основний недолік – значна вартість зберігання запасів. Модель розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.
МОДЕЛЬ 2.
Постачальник Обробка Запас Споживач
Великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси або від них відмовлятись. Підприємство знаходиться в залежності від постачальника, але ця залежність частково компенсується запасом у постачальника.
Модель дійсна для переробки матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).
МОДЕЛЬ 3.
Постачальник Запас Обробка Споживач
Ця модель прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, коли процес виробництва дуже короткий аб коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому вигляді зберігатись на складі. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування (наприклад, ЗАЗ може працювати лише на замовлення).
МОДЕЛЬ 4.
Постачальник Обробка Споживач
Ця модель застосовується лише у випадках виробництва на замовлення або коли матеріали закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).