• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тривалість роботи у протигазі

(на один регенеративний патрон):

- при важкому фізичному навантаженні (біг, перенесення вантажів, земляні роботи) — 40 хв.;

- при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) — 60 хв.;

- при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) —180 хв.

Для запуску ІП-4 необхідно:

- встановити регенеративний патрон РП-4 на каркас та приєднати його до дихального мішка;

- приєднати шолом-маску до РП-4;

- одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії; — відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;

- надіти шолом-маску так, щоб не було складок;

- привести у дію пусковий брикет, знявши чеку і закрутивши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;

- переконатися за зміною кольору термоіндикатора, що пусковий брикет працює;

- закрити кришку сумки і защепнути її.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцеве отруйними, радіоактивними речовинами біологічними засобами.

Використовуються вони також при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри відносяться;

- загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);

- легкий захисний костюм (Л-1);

- інші засоби.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення.

Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді, накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із:

- штанів із чобітьми;

- сорочки з капюшоном;

- двопальцевих рукавиць;

- сумки для зберігання костюма.

Знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

Перед зняттям захисного одягу, зараженого ОР (СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці рідиною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкірних покровів, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, лицьову частину протигаза, штани із чобітьми, сорочку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволоженою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром.

Забруднені (заражені) ганчірки, тампони та інше збирають в окреме місце і ретельно дегазують.

Розосередження та евакуація

Розосередженням називаються організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального господарства.

Позаміською зоною називається територія за межами зон можливого руйнування.

Евакуацієюназивається організований вивід чи вивіз населення із зон можливого збройного враження, чи затоплення.

Використовується також комбінований спосіб евакуації за територіально-виробничим принципом. Це означає, що вивіз працівників і членів їх сімей, студентів та учнів організовується підприємствами, установами чи навчальними закладами. Решта населення евакуюється через ЖЕКи і домоуправління за місцем проживання.

Планування розосередження і евакуації населення є однією із важливих задач штабів ЦО всіх рівнів. Для допомоги штабам ЦО в містах, районах, на підприємствах, в учбових закладах створюються

евакуаційні комісії.

Розосередження і евакуація проводиться через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), на яких організовують адміністрацію ЗЕП (начальник, замісник, група оповіщення, група реєстрації і обліку, стіл довідок, група охорони).

2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Для проведення даних заходів створюються формування цивільної оборони.

Для проведення рятувальних та інших аварійних невідкладних робіт медичні організації залучаються:

· Організувати з робітників та службовців, колгоспників, учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.

· Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.

· Зарання спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.

· Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на навчаннях, що проводяться на об'єктах.

· Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в заміську зону, розмістити їх в зарання намічених районах й привести в готовність до проведення рятувальних робіт.

· Організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони при проведенні рятувальних робіт.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

§ прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах; В локалізація аварій;

§ ліквідація або укріплення аварійних споруд;

§ знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

§ відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи при ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап — екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації;

Другий етап — ліквідація наслідків НС;

Третій етап — вирішення проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ РУХОМИХ ПУНКТІВ харчування, РЕЧОВОГО I ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Підрозділи громадського харчування (пересувні пункти харчування) призначені для забезпечення гарячим харчуванням особового складу формувань в районах розміщення і а при проведенні рятувальних і невідкладних аварійних робіт, а також потерпілого населення в загонах першої допомогти.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
10. Алгоритм роботи прозорого моста
11. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
12. Аналіз предметної сфери соціальної роботи

Переглядів: 1227