Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Аналіз предметної сфери соціальної роботи

У соціальній роботі як професійній діяльності розрізняють три рівні: макрорівень- соціальна політика; мезорівень- соціальні програми регіонального, місцевого рівня і за місцем проживання; мікрорівень- соціальна робота з клієнтом [7, С. 15]. Існують й інші підходи до виділення предметної сфери соціальної діяльності. На­приклад, якщо за основу взяти сфери соціальної практики, то в такому випадку можна виокремити соціальну роботу в сфері освіти, охорони здоров'я, дозвілля і т. ін. Поширеним підходом є також спеціалізація соціальної роботи за характеристи­кою соціально-психологічних особливостей клієнтів: соціальна робота з молоддю, соціальна робота з сім'єю, соціальна робота з важкими підлітками чи іншими кате­горіями населення. Особливістю всіх цих видів соціальної роботи є їх конкретиза­ція (наприклад, оптимізація механізмів соціального функціонування індивіда, про­філактика і корекція поведінки окремих осіб або груп), що відображено у відповід­них посадових інструкціях спеціалістів.

До основних професійних завдань, що є змістом соціальної роботи на макрорівні, російський дослідник Є.І. Холостова відносить:

- спрямований вплив на формування і реалізацію соціально-економічної полі­тики на всіх рівнях - від місцевого до державного - з метою забезпечення соціально здорового середовища життєвого існування і життєвої діяльності лю­дини і створення системи підтримки людей, які опинилися у скрутному ста­новищі;

- аналіз впливу змін, які відбуваються в соціальному розвитку суспільства чи окремого регіону, на соціальне становище різних груп населення;

- забезпечення взаємодії державних, громадських і благодійних установ у сфері соціального захисту громадян;

- розробка (паралельно з державними документами) додаткових (місцевих) показників і критеріїв щодо надання соціальної допомоги населенню [16].

Соціальна робота на макрорівні реалізується через систему закладів та органі­зацій соціальної роботи в їх вертикальних і горизонтальних зрізах, а керівною уста­новою виступає Міністерство праці і соціальної політики України.

Вимоги до знань і вмінь спеціалістів, які працюють на цьому рівні, зумовлю­ються специфікою вирішуваних ними професійних завдань і охоплюють фундаме­нтальні й прикладні знання про політичні, соціальні та економічні процеси в суспі­льстві, про законодавство, інформаційні технології, соціальну статистику, про проблеми різноманітних груп населення, методи соціального прогнозування, теорії та концепції управління службами соціального захисту населення, теорію і практи­ку організаційних і соціальних систем тощо.

Найбільш загальним критерієм ефективності соціальної роботи на макрорівні можна вважати стабілізацію негативних тенденцій у соціальному здоров'ї суспіль­ства та його поступове поліпшення. Причому, принциповою умовою ефективного впливу соціальних служб на розв'язання проблем соціального здоров'я суспільства є парадигма їх діяльнісного статусу. З огляду на це, у процесі підготовки спеціаліс­тів для роботи на макрорівні вагоме значення має визнання домінуючої ідеології організації соціальної роботи або активне втручання в соціальне середовище з метою раннього виявлення проблем і вживання профілактичних заходів на всіх рівнях соціальної роботи чи пасивна констатація явищ, фактів та очікування винят­ково добровільного, не стимульованого соціальною службою, звертання клієнтів [20, С. 9]. У зарубіжній практиці макрорівень соціальної роботи відбиває напрями соціального адміністрування і планування, а підготовка спеціалістів здійснюється в магістратурі або в рамках так званих «просунутих» освітніх програм.

На мезорівні соціальна робота віддзеркалює специфіку об'єктів її діяльності, конкретних соціальних груп і спрямована на профілактику важких життєвих ситу­ацій, реабілітацію та адаптацію окремих людей чи груп до нових, незвичних умов життєдіяльності. Мета соціальної роботи на цьому рівні зводиться до:

- створення спеціалізованих соціальних служб для різних груп населення для розв'язання типових соціальних та особистих проблем;

- організації комплексних служб підтримки найбільш соціально незахищених (вразливих) груп населення;

- розробки технологій роботи з різними проблемними групами, допомоги їм у процесах соціальної адаптації, реадаптації та реабілітації й отримання відчу­тних соціальних послуг;

- розробка комплексних соціальних програм із розв'язанням соціальних про­блем конкретної групи населення і т. п. [17].

Для цього рівня соціальної роботи підготовка спеціалістів здійснюється або в системі перепідготовки осіб, які вже мають достатній досвід адміністративної або управлінської діяльності, або в рамках таких спеціалізацій, як «Менеджмент соціа­льної роботи», «Соціально-правовий захист населення», «Економіка соціальної сфери» тощо.

Зміст підготовки фахівців цього рівня становлять знання про специфіку життє­діяльності різноманітних соціальних груп, їх потреби і проблеми, додаткові знання про теорію і методи роботи з групою, про формування системи соціального обслу­говування населення, про основи соціально-економічної та політичної теорії, про етнічні, соціальні й культурні групи в суспільстві, їх спосіб життя і цінності, про­блеми, які в них виникають і т. ін.

Мікрорівень соціальної роботи - це та сама сфера практичної психосоціальної діяльності, але вона в більшою мірою представлена індивідуальною роботою з клієнтами.

Соціальна робота на цьому рівні спрямована на вирішення таких професійних завдань:

- надання допомоги окремій людині, яка опинилася у важкій життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілітації або використання інших ви­дів соціальних послуг;

- актуалізація потенціалу щодо людей, які опинилися у складній життєвій си­туації, самодопомоги, активізація потенціалу власних сил і можливостей кон­кретної людини;

- здійснення профілактичної роботи із запобігання виникненню факторів, які негативно впливають на життєдіяльність особистості тощо [17, с. 74].

Підготовка спеціалістів, орієнтованих на «індивідуальні послуги», передбачає оволодіння знаннями з теорії особистості, персонології, девіантології, професійної етики, теорій і методів психосоціальної оцінки різних видів і форм втручання соці­альних служб в особисте життя клієнтів, діагностики стану і проблем клієнтів, різноманітні типи консультування і т.ін.

Діяльність спеціалістів цього рівня ґрунтується на принципах співпраці та ро­зумінні, відкритості та конфіденційності, своєчасній соціальній допомозі і підтри­мці, пріоритетності профілактики психосоціальних проблем, визнання цінності особистості клієнта і значущості його проблем. У зв'язку з цим важливого значен­ня набуває оволодіння етикою соціальної роботи як основою професійної діяльнос­ті, що являє собою «сукупність принципів і правил спілкування і поведінки, мора­льних норм і приписів, які регулюють відносини між працівниками соціальних служб і клієнтами, між самими соціальними працівниками, а також між соціальни­ми працівниками і службовцями державних і недержавних управлінських струк­тур» [11, т. 2, С. 381].

Діяльність працівників соціальних служб, незалежно від спеціалізації, регла­ментується принципами, які становлять інваріантний професійний зміст. До цих принципів відносять:

- активний характер соціальної роботи, зорієнтованої на збереження чи ство­рення умов, які дозволяють залучати до роботи самих клієнтів як суб'єктів

дії;

- цільовий характер соціальної роботи, що проявляється у формуванні прин­ципів і положень, правових норм, які забезпечують соціальний захист різних груп населення, у здійсненні заходів з підтримки належних умов життєдіяль­ності з урахуванням індивідуальних потреб людей;

- превентивний характер соціальної роботи, що передбачає здійснення профі­лактичних заходів із запобігання девіантній поведінці [18].

Цілком очевидно, що у нашій країні в ситуації економічної кризи і відсутності додаткової матеріальної підтримки соціальних програм, основний акцент зроблено на індивідуальну соціальну роботу і, власне, до неї необхідно готувати спеціалістів, які повинні вміти активізувати потенціал самодопомоги кожної конкретної людини.

Аналіз предметної сфери практичної соціальної роботи свідчить про можли­вість виділення різних напрямів підготовки спеціалістів (згідно з окремими джере­лами, понад 16 напрямів): від соціального працівника широкого універсального профілю до вузької прикладної спеціалізації. Для оптимального проектування під­готовки фахівців необхідно вивчати потенційні робочі місця як на державному, так і на регіональному і місцевому рівнях, у закладах і організаціях соціального захис­ту населення, а також у приватних і благодійних організаціях.

Як уже зазначалось у попередніх параграфах, соціальна робота є універсаль­ним видом діяльності. Вона вимагає від спеціаліста знань у найрізноманітніших сферах і, що найважливіше, уміння використовувати їх на практиці. У зв'язку з від­сутністю державного стандарту із соціальної роботи ми можемо навести лише орієнтовний перелік різноманітних професійних обов'язків соціального працівника.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  9. SWOT-аналіз у туризмі
  10. SWOT-аналіз.
  11. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  12. V. Нюховий аналізатор




Переглядів: 2915

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Характеристика проблемних груп | Обов'язки соціального працівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.