Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Нематеріальні активи

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприєм­ством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для вироб­ництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Нематеріальні активи надають підприємству довгострокові права або переваги. Найчастіше це права на використання інших активів (право на оренду приміщень і земельних ділянок), здійснен­ня окремих видів діяльності, для яких є обов'яз­ковим патентування або ліцензування, виняткові права на використання певної формули, технології або зовнішнього вигляду. Такі права є довгостро­ковими інвестиціями, які підприємство здійснює за грошові кошті або в обмін на інші активи. Ви­користання прав дає підприємству переваги, що дає змогу знизити собівартість продукції, зайняти певне місце на ринку або краще просувати продук­цію.

До складу нематеріальних активів за українськими стандартами відносять такі групи:

А) Ідентифіковані нематеріальні активи:

-права користування природними ресурсами (надрами, іншими ре­сурсами природного середовища, геологічною та іншою інформа­цією про природне середовище тощо);

-права користування майном (право користування земельною ді­лянкою, право користування будівлею, право на оренду примі­щень тощо);

-права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові мар­ки, фірмові назви тощо);

-права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, ко­рисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

-авторські та суміжні з ними права (права на літературні й музич­ні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

-незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

-інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, ви­користання економічних та інших привілеїв тощо).

Б) Неідентифіковані нематеріальні активи:

-внутрішньогенерований гудвіл (гудвіл (з англ.мови „goodwill” – доброзичливість, прихильність) – це умовна опосередкована вартість ділових зв'язків підприємства (престиж торгових марок, кількість і вагомість ділових зв'язків, доброзичлива прихильність клієнтури, політичних сил та адміністративних органів уравління), зростання іміджу підприємства), який визначає переваги під­приємства на ринку і дає змогу отримувати вищі від конку­рентів прибутки;

-кваліфікація, чесність і точність працівників при виконанні службових обов'язків;

-наявність унікальної стратегії розвитку підприємства;

-наявність менеджменту, який у змозі реалізувати та розви­вати визначену стратегію;

-проведені підприємством маркетингові дослідження ринку, які дають можливість успішно просувати продукцію на ринку;

-надійність зв'язків з покупцями та постачальниками;

-незапатентовані винаходи, що дають можливість вдоскона­лити процес виробництва та скоротити витрати;

-таємниці передпродажної підготовки товарів, що дають мо­жливість успішно просувати їх на ринку;

-витрати на рекламу, які обумовлюють успішне просування продукції на ринку.

Як правило кількість неідентифікованих нематеріальних активів (активи підприємства, які неможливо відокремити, визнати та оцінити) значно більша, ніж ідентифікованих. Тому досить час­то економічна вигода від їх використання переви­щує вартість усіх інших активів (наприклад, для консалтингової фірми найдорожчим активом є не сучасне комп'ютерне чи ін­формаційне забезпечення, а кваліфікований персонал).

Оцінка нематеріального активу можлива, якщо він може бути ідентифікований, існує ймовірність надходження економічних вигід на підприємство і його можна достовірно оцінити. Спочатку нематеріальні активи оцінюють за со­бівартістю придбання. Найлегшою є їх оцінка при придбанні за грошові кошти. До первіс­ної вартості придбаного нематеріального активу включають ціну придбання (крім отриманих торгівельних знижок), мито, непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єкта та до­веденням його до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Проблемною є оцінка об'єктів нематеріальних активів, створених підприємством самостійно. Адже вартість більшості прав на винаходи, корисні мо­делі, ноу-хау є сукупною, оскільки формується в результаті проведення витрат на дослідження і розробки. Віддача від них передбачається, як пра­вило, у майбутніх звітних періодах, тому оцінка активів і підприємства в цілому зросте. Однак встановити, наскільки збільшиться дохід від реа­лізації продукції чи послуг, зменшаться витрати чи будуть отримані інші економічні вигоди в усі періоди здійснення цих витрат, досить складно.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. Метод його амортизації обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови неможливо визначити, то амортизація нараховується прямолінійним методом. Ліквідаційна вартість нематеріального активу прирівнюється до нуля, крім випадку, коли є зобов'язання іншої особи придбати об'єкт наприкінці строку його корисного використання або коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок наприкінці строку корисного використання об'єкта існуватиме.


Читайте також:

  1. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  2. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  4. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА АКТИВИ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ
  5. Довгострокові активи – це такі активи, які
  6. Залежно від засобів, що забезпечують задоволення потреб, їх поділяють на матеріальні та нематеріальні.
  7. І розділ Активу Балансу “Необоротні активи”.
  8. Інші оборотні активи.
  9. Нематеріальні активи підприємства
  10. Нематеріальні активи підприємства
  11. Нематеріальні активи – це права на використання об’єктів промисловості та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.




Переглядів: 2384

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
III Заключна частина | Довгострокові фінансові інвестиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.