Залежно від засобів, що забезпечують задоволення потреб, їх поділяють на матеріальні та нематеріальні.

За характером виникненнявони бувають біологічні та соціальні

Біологічні потреби – потреби у повітрі, воді, їжі, теплі, безпеці тощо – виникають із необхідності підтримання життя людини як біологічної істоти.

Соціальні – бажання належати до певного кола людей, здобути визнання, користуватись повагою, а також потреба людини в самореалізації.

Відомі також потреби, породжені розвитком цивілізації. Сучасна людина бажає не просто захисту від холоду чи вітру, а житла з усіма зручностями, не просто одягу, а речей, що відповідають сучасній моді. Їй потрібне сучасне медичне обслуговування, газети, транспортні послуги, розваги тощо.

До матеріальних потребналежать ті, котрі задовольняються за допомогою матеріальних речей: продукти харчування, одяг, взуття, автомобілі, будинки тощо.

Нематеріальні потреби –задовольняються за допомогою послуг. Існують послуги освіти, культури, медицини, транспорту, зв’язку, юридичних служб.

За способом задоволенняпотреби поділяють на індивідуальні та групові, або колективні. Одні потреби ( в одязі, житлі, продуктах харчування тощо) людина задовольняє відособлено від інших людей. Решта потреб ( у громадському порядку, безпеці, чистому довкіллі тощо) задовольняється спільно. Деякі потреби ( в освіті, транспорті, харчуванні) можуть задовольнятися як осібно, так і разом. Із підвищенням рівня розвитку суспільства дедалі більше потреб задовольняються спільно.

За нагальністю задоволенняпотреби поділяються на елементарні, які задовольняються предметами першої необхідності ( їжа, одяг, житло, медична допомога), і вишукані , які задовольняються предметами розкоші ( парфуми, коштовні прикраси тощо). Безперечно, те, що однієї людини є предметом розкоші, для іншої виявиться предметом першої необхідності. Те, що декілька років тому вважали предметом розкоші, нині може бути предметом першої необхідності. Наприклад, холодильник, телевізор тощо.

Матеріальні потреби мають підприємства й державні установи. Підприємствам потрібні виробничі будівлі й споруди, устаткування, склади і т.п., що дають змогу реалізувати їхні виробничі цілі.

Потреби людини в якомусь конкретному товарі або послузі можна задовольнити повністю. За короткий проміжок часу можна, наприклад, отримати достатню кількість хліба, олівців чи зубної пасти. Цілком зрозуміло, що одна операція апендициту не передбачає другої. Однак інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і послугах взагалі. Ми не отримаємо і не можемо отримати їх у достатній кількості. Уявімо собі список потреб населення країни в автомобілях, відео, квартирах тощо. Він буде вражаючим. До того ж із плином часу під впливом реклами, телебачення, радіо потреби постійно примножуються. У своїй сукупності матеріальні потреби є безмежними. Це означає, що матеріальні потреби повністю задовольнити неможливо.

За мірою реалізаціїможна виділити абсолютні, дійсні і платоспроможні потреби. Абсолютні потреби визначаються найвищим рівнем економічного розвитку, характерним для найрозвинутіших країн світу. Дійсні потреби відповідають рівню економіки даної країни. Платоспроможні потреби це ті, які людина може задовольнити відповідно із власними доходами і рівнем цін на життєві блага.

Потреби людини безмежні, а їх різноманітність є ознакою могутності економічної системи. Постійне зростання потреб за час існування людської цивілізації свідчить про дію всезагального економічного закону зростання потреб. Внутрішніми суперечностями його є досягнутий рівень виробництва і споживання та зрослі на цій основі потреби людей. Ця суперечність є рушійною силою розвитку будь – якої економічної системи.

Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких спричиняє появу нових потреб та засобів їх задоволення.

Дія цього закону зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, вдосконаленням відносин власності, зростанням згуртованості працівників, їхньої самосвідомості, розвитком почуття людської гідності, культури та іншими чинниками.

У ХІХ ст.. німецький економіст Е.Енгель довів, що із зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується, а частка витрат на інші товари і послуги зростає. Ця залежність отримала назву закону Енгеля.

Якщо людина усвідомила свої економічні потреби і прагне домогтися їх реалізації шляхом постановки конкретної мети, то такі потреби виявляються як економічні інтереси.

Економічні інтереси – усвідомлені економічні потреби окремих людей, трудових колективів, соціальних верств, груп і класів.

Економічні інтереси є також формою вияву різних типів і форм власності. Відповідно до їх кількості розрізняють кількість типів і форм економічних інтересів. Так, існування трьох основних типів власності ( приватної, колективної та державної ) зумовлює існування приватних, колективних та суспільних інтересів.

Економічні інтереси реалізуються у господарській діяльності. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця – прибуток, для банкіра – відсоток, для власника природних ресурсів – рента. Інтереси продавця і покупця перетинаються в ціні, але інтерес першого полягає у її підвищенні, а другого – у зниженні. Інтерес виробника міститься в доході, який він одержує після реалізації свого продукту, а інтерес покупця – у самому продукті.

Уся сукупність потреб впливає на виробництво, зумовлюючи зміни у ньому, адже виробництво спрямоване на їх задоволення. Зміна потреб викликає зміни у виробництві. Але не лише потреби впливають на виробництво, виробництво водночас породжує нові потреби ( скажімо, лише після появи у виробництві холодильника чи телевізора з’явились потреби у них.) Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва і зміни у його змісті, а виробництво – розширення ( зростання потреб). Так відбувається економічний розвиток : потреби і виробництво «підштовхують» одне одного у своєму поступальному русі.

Оскільки у суспільстві постійно діє економічний закон безмежного зростання ( підвищення) потреблюдей, то і виробництво зростатиме безмежно. Цим визначається роль потреб у виробництві.

Найважливішою характеристикою потреб є їх невмолимістьі безмежність– будь то особисті чи колективні потреби. Потреби невтолимі тому, що їх не можна задовольнити усі зразу, а безмежні тому, що з’являються усе нові й нові потреби, і так буде завжди, поки існуватиме людство. Проте можливості у задоволенні безмежних потреб наштовхуються на обмеженість ( рідкість) ресурсів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція. Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні.	\|	Для задоволення своїх потреб люди використовують необхідні засоби, які називають економічними ресурсами, або факторами виробництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.