Для задоволення своїх потреб люди використовують необхідні засоби, які називають економічними ресурсами, або факторами виробництва.

Наприклад, за підвищення вартості квитка в кінотеатр утричі на ті самі бюджетні кошти можна відвідати кінотеатр тільки один раз, за зниження вартості квитка втричі можна буде відвідати кінотеатр дев’ять разів. Тобто на споживання товарів і послуг впливає ефект доходу.

Лекція 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.

1. Економічний вибір та економічна поведінка товаровиробника.

2. Економічні ресурси та їх використання. Принцип раціональності.

3. Закон спадної дохідності виробництва та механізм його впливу на поведінку виробника.

-1-

Економічні реалії – ціни і платоспроможність – перешкоджають більшості людей отримувати все, чого вони прагнуть. Зі зміною ціни товару чи послуги відповідно змінюються можливості споживача і привабливість товару. З падінням ціни реальний дохід, купівельна спроможність, виражені максимальною кількістю товару, яку можна купити на грошові доходи, зростає. Із зростанням ціни реальний дохід падає.

Наприклад,підвищення плати за комунальні послуги, електроенергію призводить до значного зниження купівельної спроможності споживачів, бо означає зниження реального грошового доходу.

Підвищення чи зниження цін на товари і послуги спричиняє зміни в кількості придбаних товарів і послуг.

Ефект доходу –зміни щодо споживання товарів і послуг, зумовлені зміною реального доходу внаслідок динаміки цін.

Водночас потрібно враховувати, що вплив ефекту доходу на споживання товару, ціна на який впала, може спричинити і збільшення, і зменшення кількості його придбання залежно від того, яким цей товар є для покупця – добротним чи неякісним.

Зниження чи підвищення ціни товару, означає зміну ставлення споживача до цього товару, зумовлену цінами на інші товари. За зниження цін споживач прагнутиме замінити дешевшими ті товари, які стали відносно дорожчими. За підвищення ціни він зменшить кількість покупок цього товару і збільшить кількість покупок дешевого. Це явище називається ефектом заміщення.

Ефект заміщення –зміна в споживанні товару як наслідок зміни ціни цього товару стосовно цін на інші товари.

Ефект доходу та ефект заміщення можуть виявляти себе незалежно один від одного, хоча більш характерною є їх взаємодоповнюваність.

Поведінка споживача на ринку значною мірою залежить від уподобань у виборі товарів чи послуг. Люди, маючи різні споживчі уподобання, ніби ран жирують доступні варіанти комбінацій товарів у порядку своїх уподобань. Коли людина на ринку обирає покупку з кількох різних наборів товарів, передбачається, що вона віддає перевагу тому набору, який забезпечить вищий рівень задоволення її потреб.

Вибір споживача залежить не тільки від уподобань, а й від економічних факторів, найважливішими серед яких є ціни товарів і доходи, що зумовлюють його купівельні можливості.

Людина, розпоряджаючись певною кількістю грошей, може купити залежно від цін пізні набори товарів і послуг. Дохід споживача і купівельна спроможність грошей визначають бюджетне стримування, яке означає, що загальні витрати повинні дорівнювати доходам.

-2-

Економічні ресурси складаються з усього того , що необхідно для виробництва товарів і послуг. Це – фабричні і с\г будівлі і споруди, різне устаткування, інструменти. Машини, засоби транспорту, зв’язку, незліченні види праці, земля, корисні копалини тощо.

Одні з цих ресурсів дані природою і вже тому абсолютно обмежені. Проте обмеженість ресурсів є певною мірою відносною, бо вона зумовлена рівнем потреб. Звуженням потреб можна відносно зменшити й обмеженість ресурсів.

Економісти поділяють усі ресурси на дві великі групи :

- матеріальні ресурси – земля і капітал;

- людські ресурси – праця і підприємницький хист.

Земля. Це насамперед просторово – географічний фактор. Земля як економічний ресурс – це усі блага природи, які застосовують у виробництві, а саме : орні землі, пасовища , ліси, родовища корисних копалин, водні ресурси тощо.

Земля – вихідний фактор виробництва, без якого неможлива господарська діяльність. Основними природними умовами , які особливо впливають на розвиток господарства країни, є кліматичні умови, багатство корисних копалин, характер земної поверхні й географічне розташування.

Капітал. Капітал, або капітальні блага, охоплює усі виготовлені виробничі знаряддя, тобто, машини, інструменти, устаткування, будівлі, транспортні засоби ,тощо.

Капітал, по-перше, завжди є результатом попередньої праці людей і вже тому він обмежений; по-друге, він призначений не для безпосереднього споживання, а для подальшої участі у процесі виробництва. Економісти нерідко називають капітал фізичним капіталом, або засобами виробництва.

Капітал є могутнім фактором виробництва. Застосовуючи у процесі праці капітал, людина може виконувати таку роботу, яку без капіталу вона не могла б ніколи подужати.

Праця. Людська праця включає сукупність усіх фізичних і розумових здібностей, які застосовують у виробництві життєвих благ. Значення цього ресурсу полягає в тому, що праця є джерелом усіх дій, спрямованих на перетворення природи для задоволення потреб людини. Вона є джерелом усіх економічних цінностей. Тільки завдяки праці людське суспільство досягло того високого ступеня матеріальної і духовної культури, який ми маємо зараз і який є основою нашої цивілізації.

Значення трьох наведених економічних ресурсів у процесі виробництва протягом людської історії змінювалось. Початково визначальна роль належала землі, коли людина привласнювала готові продукти природи. З переходом від збирання диких плодів, полювання і рибальства до скотарства і особливо землеробства , а потім до ремесла щоразу більшого значення набувала праця . З цього часу і до тепер праця є визначальним фактором виробництва.

Капітал постає пізніше. Тривалий час він існував у вигляді нескладних інструментів. Великого значення капітал набуває лише наприкінці ХYIII ст.. із винаходом машин і переходом до механізованого виробництва. З цього часу капітал перетворюється на могутню господарську силу, розширює можливості виробництва. Роль цього фактора зростатиме й надалі.

Спільною важливою рисою усіх економічних ресурсів є те, що вони рідкісні, тобто їх кількість обмежена. Обмеженість ресурсів породжує багато техніко – економічних проблем : обмеженість обсягу виробництва, необхідність економії виробничих ресурсів та вибору, пошуків альтернативних варіантів використання ресурсів тощо.

Поєднання і організацію трьох видів економічних ресурсів у процесі виробництва забезпечує підприємливість, яка є ще одним – четвертим – економічним ресурсом.

Розглянуті економічні ресурси називають ще факторами виробництва.

-3-

Закон зростання витрат.За переходу від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати ( адаптувати ) ресурси. Адже їх неможливо повно використати у виробництві альтернативних продуктів. При цьому одні ресурси ( наприклад, людські ) пристосовуються легше, інші ( спеціалізована техніка ) – важче. Чим більше підприємець намагатиметься виготовити альтернативних продуктів ( наприклад, цукерок замість хлібобулочних виробів ), тим активніше змушений залучати менш придатні для виробництва цукерок ресурси. Якщо він спрямує на виготовлення хлібобулочних виробів усі ресурси, то альтернативні витрати виробництва за умови повного використання всіх ресурсів будуть максимальними.

Це означає, що при заміні виробництва одних товарів іншими за певної зайнятості між збільшенням обсягом альтернативного товару і величиною альтернативних витрат встановлюють сталі й істотні зв’язки, які мають прямо пропорційний характер, що свідчить про дію закону зростання витрат.

Закон зростання витрат - при зміні виробництва одного товару виробництвом іншого за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати другого виробництва зростають.

Граничні показники. Очевидно, що окремий товаровиробник з метою збільшення своїх доходів намагається зіставити доходи ( користь ) і витрати. Зрозуміло, що виготовлення додаткової одиниці товару вимагає додаткових витрат, а його реалізація спричиняє певне збільшення валових доходів. У західній економічній літературі приріст витрат на виготовлення одиниці додаткової продукції та відповідний приріст виручки ( доходів ) отримали назву граничних витрат ( англ. – marginal cost ) і граничних доходів ( marginal revenue ).

Перше правило, яким керується фірма ( товаровиробник ), - розширювати випуск товарів можна до тих пір, поки додаткова одиниця продукції обходиться дешевше, ніж ціна продажу.

Щодо отримання прибутку це правило означає, що буток зростатиме, якщо збільшення обсягів виробництва забезпечує перевищення граничними доходами величини граничних витрат.

Закон спадної віддачі.Проте знання цього правила ще недостатньо, щоб постійно збільшувати обсяг виробництва. Звернемося до такого прикладу. Для виготовлення цукерок потрібні певні засоби виробництва, предмети праці та люди. Засоби виробництва є постійною величиною ( збудувати новий цех миттєво неможливо ), а предмети праці та люди – змінними величинами ( факторами ). Якщо керівництво підприємства з метою збільшення обсягів виробництва почне приймати на роботу нових працівників, то гранична продуктивність інших факторів також з початку зросте. Але через певний час продуктивність почне спадати, оскільки наявні виробничі площі та технологія розраховані лише на певну кількість працівників. При переході оптимальної межі порушуються вимоги щодо організації праці, й працівники починають заважати один одному. Це означає, що між кількістю та якістю постійних та змінних ресурсів існують внутрішньо необхідні сталі й суттєві зв’язки, існування яких є ознакою дії окремого економічного закону.

Закон спадної віддачі - починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу до незмінного фіксованого ресурсу дає додатковий або граничний продукт, який зменшується у розрахунки на кожну наступну одиницю змінного ресурсу.

Цей закон діє за умови , що кожний додатковий працівник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікації, трудових навичок тощо. Отже, за наявної максимальної кількості зайнятих на підприємстві кожен додатковий працівник робить менший внесок у загальний обсяг виробництва порівняно зі своїм попередником.

На прикладі цього закону ще раз підтверджується істина, що вимоги дії економічних законів не можна порушувати. Попередньою умовою цього є знання сутності та механізму дії певного економічного закону. Якщо власник фірми знехтує вимогами цього закону, прибутки поступово знижуватимуться, і з часом фірма збанкрутує.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Залежно від засобів, що забезпечують задоволення потреб, їх поділяють на матеріальні та нематеріальні.	\|	Лекція 5. Відносини власності в економічному житті суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.