• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роль материнської породи і рельєфу місцевості у ґрунтоутворенні.

Материнські породи істотно впливають на гранулометричний, хімічний і мінералогічний склад грунтів, фізичні, фізико-механічні властивості, водно-повітряний, тепловий і поживний режими. Вони є матеріальною основою грунту і передають йому свої властивості. Особливо це помітно на ранніх стадіях ґрунтоутворення. Первинний грунт відображає ознаки кори вивітрювання. З віком ці взаємозв’язки зменшуються. Рівень грунтової родючості залежить від складу і властивостей материнських порід.

Як відомо, літосфера Землі складається з магматичних, метаморфічних і осадових гірських порід.

Магматичні породи утворилися із силікатних розплавів (магми). Ґрунтоутворюючими ці породи бувають дуже рідко. Кислі магматичні породи (граніти, гнейси, піщаники) утворюють грунти з низькою природною родючістю. На основних породах андезитах, габро, базальтах – формуються грунти багаті поживними елементами і катіонами з високою родючістю, нейтральні або слабо лужні з високим вмістом гумусу.

Метаморфічні породи – вторинні масивно-кристалічні породи (мармур, кварцити, сланці, гнейси тощо) утворені з магматичних і осадових. Мають невелике значення в ґрунтоутворенні.

Осадові породи – відкладення продуктів вивітрювання масивно-кристалічних порід або залишків організмів. Мають різне походження (уламочне, хімічне, органогенне). Осадові материнські породи відіграють найбільшу роль у процесах ґрунтоутворення, мають вплив на рівень природної родючості грунту. Наприклад, дерново-карбонатний грунти (рендзини) у нечорноземній зоні – приклад того, як на карбонатних породах у несприятливій зоні формуються родючі грунти.

Велике значення материнські породи мають в практиці зрошувально-осушувального землеробства. Так, засоленість материнських порід легко розчиненими солями в цих умовах може бути причиною вторинного засолення грунтів, їх осолонцювання.

Важкий механічний склад, низька пористість, незначна водопроникненість гірських порід можуть призвести до оглеєння.

Рельєф місцевості дуже впливає на генезис грунтів, структуру грунтового покриву, його просторову неоднорідність.

В.В. Докучаєв за рельєфом грунти поділяв на нормальні (на вододілах), перехідні (грунти депресій і понижень) і анормальні (не зовсім розвинуті грунти).

С.О. Захаров розробив положення про прямий і опосередкований вплив рельєфу на процеси ґрунтоутворення. Прямезначення рельєфу полягає у розвитку ерозійних процесів, непряме виявляється через пере розділ тепла, світла і води.

С.С. Неустроєв увів поняття про грунти автоморфні, сформовані в умовах вододілу і гігроморфні, які залягають у пониззях і зазнають впливу грунтових вод.

У практиці польових досліджень грунтів застосовується наступна систематика впливу типів рельєфу на ґрунтоутворення та географію грунтів.

Макрорельєф, тобто рельєф крупних територій, що займає площі тисячі, десятки тисяч квадратних кілометрів, формує особливості грунтового покриву цих територій, завдяки перерозподілу атмосферної вологи, температури. На рівнинах спостерігається поступова зміна гідротермічних показників залежно від змін клімату, тобто тут найбільш чітко формуються широтні грунтові пояси (горизонтальна зональність грунтів), в горах змінюється розподіл гідротермічних показників, що в свою чергу змінює загальний обрис широтних зон, але натомість виникає вертикальна зональність грунтів.

Мезорельєф, тобто рельєф обмежених за площею територій, з перепадом висот ± 100 м, впливає переважно на топографію грунтів у межах цих ареалів: поверхні різного похилу та експозиції формують неоднаковий гідротермічний режим, різну рослинність, різні грунти.

Мікро- і нанорельєф (рельєф із перепадами висот відповідно ± 1 і 0.3 м) впливають на формування плямистості, комплексності грунтового покриву.

Оцінити роль рельєфу у ґрунтоутворенні можна при врахуванні сумісної дії всіх факторів грунтоутворення в межах конкретної місцевості. Наприклад, в гумідних і субгумідних регіонах, де зволоження переважає над випаровуванням, в понижених ділянках рельєфу формуються болотні, лучно-болотні, дерново-глейові, болотно-підзолисті грунти.

Читайте також:

1. Алюмінисті породи
2. Біологічні особливості, продуктивність та породи коней
3. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
4. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
5. Види, фактори і ступінь порушення типів місцевості.
6. Генетичне значення текстур породи
7. ГЛИНИСТІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ
8. Грунтоутворюючі породи та їх категорії.
9. Епідемія — масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
10. Забруднення місцевості у разі аварій на АЕС
11. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДОВУ ЗЕМЛІ ТА ГІРСЬКІ ПОРОДИ
12. Загальні відомості про гірські породи, що складають геологічний розріз

Переглядів: 1734