• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики

Види поглинальної здатності гунтів

Явище поглинальної здатності грунту досліджували багато вчених, особливий внесок в ці дослідження вніс К.К. Гедройц, результати опублікував в своїх роботах «Вчення про поглинальну здатність грунтів» (1922) і «Грунтовий поглинальний комплекс і грунтові вібрані катіони, як основа генетичної класифікації грунтів» (1925).

Поглинальною здатністю грунтів називається його властивість обмінно чи необмінно поглинати різні тверді, рідкі й газоподібні речовини, або збільшувати їх концентрацію на поверхні грунтових колоїдних частинок.

К.К. Гедройц виділив п’ять видів поглинальної здатності (ПЗ) грунту:

1. Механічна ПЗ – це властивість грунтів поглинати тверді частинки, що надходять із водного або повітряного потоку, розміри яких перевищують розміри грунтових пор. При будівництві зрошувальних систем ця властивість використовується для замулювання дна і стінок каналів з метою зменшення фільтрації води (кольматаж каналів, водосховищ).

2. Хімічна ПЗ – зумовлена утворенням важкорозчинних сполук, які випадають осад в результаті хімічних реакцій.

3. Біологічне поглинання спричиняється здатністю живих організмів, які живуть в грунті, поглинати різні елементи, і поглинати їх вибірково, що веде до накопичення і перерозподілу хімічних елементів в грунті.

4. Фізична ПЗ – здатність грунту збільшувати концентрацію молекул різних речовин на поверхні тонкодисперсних частинок в результаті адсорбції, тобто молекулярних сил поверхні адсорбенту.

5. Фізико-хімічна ПЗ (обмінна ПЗ) – здатність грунту поглинати і обмінювати іони, що знаходяться на поверхні колоїдних частинок, на еквівалентну кількість іонів розчину, що взаємодіє з твердою фазою грунту. Ця властивість зумовлена наявністю у його складі так званого грунтового поглинального комплексу (ГПК).

Головним механізмом фізико-хімічної ПЗ грунтів є процеси сорбції. Обмінна сорбція катіонів – це здатність катіонів дифузного шару грунтових колоїдів обмінюватися на еквівалентну кількість катіонів навколишнього розчину. Обмінними катіонами у грунті є: Са²⁺, Mg²⁺, K⁺, Na⁺, Al³⁺, Mn²⁺, Fe²⁺, Fe³⁺,H⁺.

Грунти здатні сорбувати також і аніони. Сорбція аніонів залежить від заряду, будови і хімічних властивостей ГПК.

Обмінна поглинальна здатність грунту зумовлена наявністю в ньому

грунтового поглинального комплексу (ГПК).

ГПК – це сукупність мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук високого ступеня дисперсності, нерозчинних у воді і здатних поглинати й обмінювати поглинуті іони.

Грунт належить до гетерогенних полідисперсних утворень, для яких колоїдний стан речовини має велике значення.

Поглинальною здатністю володіють як колоїдні частинки, так і передколоїдна фракція. Діаметр частинок 1 мкм являє собою границю, яка відокремлює механічні елементи з різко вираженою поглинальною здатністю.

Загальна кількість усіх поглинутих (обмінних) катіонів, які можуть бути усунені з грунту, називаються ємністю поглинання (ЄП), або ємністю катіонного обміну(ЄКО).

Це поняття було введено К.К. Гедройцем. Виражається ємність катіонного обміну у міліграм-еквівалентах на 100 г грунт (мг-екв/100 г грунту). Залежить від вмісту в грунті колоїдної фракції, будови їх поверхні, природи грунтового поглинального комплексу, реакції середовища:

а) при збільшенні ступеня дисперсності частинок ЄП підвищується;

б) органічна частина володіє значно більшою ЄП, ніж мінеральна;

в) монтморилонітова група глин володіє дуже високою ємністю

поглинання;

г) з підвищенням рН збільшується ємність поглинання.

Ємність поглинання грунтів коливається від 5-10 до 50-60 мг-екв/100 г грунту, залежить від його гран складу, рН, вмісту гумусу (тобто вмісту колоїдів), мінералогічного складу.

Сума вібраних основ(СВО) – вміст в ГПК лужних і лужноземельних іонів (Са, Mg, Na, K), в мг-екв/100 г грунту.

Крім цих катіонів до складу ГПК можуть входити Н і Аl, але до вібраних основ вони не відносяться, оскільки викликають формування кислотності грунтів.

Ступінь насиченості основами (СНО) – це вміст вібраних основ у ГПК, виражений у відсотках, %.

(2.2)

Питома поверхня (м²/₂) колоїдів гумусного горизонту різних суглинистих грунтів складає:

дерново-підзолистих – 29;

сірих-лісових – 33;

чорноземів – 48.

Екологічне значення поглинальної здатності дуже велике, тому що ПЗ – одна з найважливіших властивостей грунту, яка визначає його родючість і характер грунтоутворення. Вона забезпечує і регулює поживний режим, реакцію грунту, його водно-фізичні властивості.

Грунти насичені кальцієм мають:

- реакцію грунту, близьку до нейтральної;

- стан незворотних гелів і не піддаються пептизації;

- добру структуру;

- сприятливі фізичні властивості.

Грунти насичені натрієм мають:

- лужну реакцію грунту;

- негативні водно-фізичні властивості;

- слабку водопроникненість і водовіддачу;

- низьку доступність грунтової вологи рослинам (солонці, солонцюваті грунти);

- при наявності в обмінному комплексі катіонів Н⁺ і Аl⁺ - колоїди

легко руйнуються в результаті кислотного гідролізу (підзолисті грунти);

- погану оструктуреність грунтів.

Поглинальну здатність можна регулювати внесенням органічних добрив, глини, торфу, вапнуванням, гіпсуванням, травосіянням тощо. Обмінна поглинальна здатність широко використовується під час хімічної меліорації грунтів.

Читайте також:

1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. Аграрний комплекс національної економіки.
4. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
5. Агропромисловий комплекс
6. Агропромисловий комплекс
7. Агропромисловий комплекс
8. Акустичні характеристики порід
9. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
10. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
11. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 2479