• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ № 2. Соціально-психологічна характеристика особистості

Особистість - це свідомий і активна людина, що має можливість вибирати той чи інший спосіб життя.

Все залежить від особистісних і психологічних якостей, які притаманні особистості, їх необхідно правильно розуміти і враховувати.

Соціально-психологічні особливості особистості. Особистість людини як члена суспільства знаходиться у сфері впливу різних відносин, що складаються в процесі виробництва і споживання матеріальних благ.

Процес формування особистості відбувається як під впливом сфери політичних відносин та ідеології.

Ідеологія як система ідей про суспільство має великий вплив на особистість, багато в чому формує зміст її психології, світогляд, індивідуальні та соціальні установки.

На психологію особистості впливають і стосунки людей у ​​соціальній групі, до якої вона входить.

У процесі взаємодії та спілкування відбувається взаємовплив особистостей один на одного, внаслідок чого формується спільність у поглядах, соціальних установках та інших видах відносин до суспільства, праці, людям, власним якостям.

У групі особистість завойовує певний авторитет, займає певне положення, грає визначені ролі.

Особистість - не тільки об'єкт суспільних відносин, але і їх суб'єкт, тобто активну ланка.

Особистість - це конкретна людина, що є представником певної держави, суспільства та групи (соціальної, етнічної, релігійної, політичної, половозрастной і т. д.), який усвідомлює своє ставлення до оточуючих його людей і соціальної дійсності, включений у всі відносини останньої, займається своєрідним видом діяльності і наділений специфічними індивідуальними і соціально-психологічними особливостями.

Розвиток особистості обумовлено різними факторами: своєрідністю фізіології вищої нервової діяльності, анатомо-фізіологічними особливостями, довкіллям і суспільством, сферою діяльності.

Своєрідність фізіології вищої нервової діяльності особистості - це специфіка функціонування її нервової системи, що виражається в різноманітних характеристиках: співвідношенні процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, прояві темпераменту, емоцій і почуттів у поведінці і т. д.

Анатомофізіологіческіе особливості особистості - характеристики, які залежать від анатомічної і фізіологічної структури тіла людини, що надає серйозний вплив як на її психіку і поведінку, так і на схильність останніх дій обставин та інших людей.

Найважливішими факторами формування особистості виступають природно-географічне середовище і суспільство.

Макросередовище - суспільство в сукупності всіх його проявів. Мікросередовище - група, мікрогрупа, сім'я і так далі - також є важливою детермінантою формування особистості.

У мікросередовищі закладаються найважливіші моральні та морально-психологічні характеристики людини, які необхідно враховувати, а також удосконалювати або трансформувати в процесі навчання і виховання.

Суспільно корисна діяльність - це праця, в умовах якого розвивається людина і формуються його найважливіші якості.

Соціально-психологічна характеристика особистості як опис усього комплексу властивих їй характерних особливостей має внутрішню структуру, що включає певні сторони.

Психологічна сторона особистості відображає специфіку функціонування її психічних процесів, властивостей, станів. Психічні процеси - психічні явища, що забезпечують первинне відображення і усвідомлення особистістю впливів навколишньої дійсності.

Психічні властивості - найбільш стійкі і постійно проявляються особливості особистості, що забезпечують певний рівень поведінки і діяльності, типовий для неї. Властивості особистості: спрямованість, темперамент, характер і здібності.

Світоглядна сторона відображає суспільно значимі її якості та особливості, що дозволяють займати гідне місце в суспільстві.

Соціально-психологічна сторона відображає основні якості та характеристики, що дозволяють їй грати певні ролі в суспільстві, займати певне положення серед інших людей.

Широке поширення отримало подання, пов'язане з психоаналізом, про пошарової структурі особистості (І. Хофман, Д. Браун та ін): зовнішнім шаром є ідеали, внутрішніх - «глибинні» інстинктивні потягу. Л.Клягесом запропонована схема, що включала компоненти особистості і характеру:

1) матерія;

2) структура;

3) рушійні сили.

Американський психолог Р.Кеттел вказує на три аспекти особистості:

1) інтереси;

2) здібності;

3) темперамент.

Л. Рубінштейн розглядає особистість в трьох планах, таких як:

1) спрямованість (установки, інтереси, потреби);

2) здібності;

3) темперамент і характер.

Слідом за Дж.Мидом інтеракціоністи виділяють три основних компоненти в структурі особистості: I, mе, self. Їх інтерпретація:

1) I (дослівно - «я») - це імпульсивна, активне, творче, рушійне початок особистості;

2) mе (дослівно - «мене», тобто яким мене повинні бачити інші) - це рефлексивне нормативне «я», внутрішній соціальний контроль, заснований на обліку очікувань вимог інших людей і насамперед «узагальненого іншого».

Рефлексивне «я» контролює і направляє імпульсивна «я» відповідно до засвоєними нормами поведінки з метою успішного, з точки зору індивіда, здійснення соціальної взаємодії;

3) self («самість» людини, особистість, особистісний «я») - сукупність імпульсивного й рефлексивного «я», їх активна взаємодія.

Особистість інтеракціоністи трактується як активне творче істота, здатна оцінювати і конструювати власні дії.

Слідом за Дж. Мідом сучасні інтеракціоністи бачать в активному творчому початку особистості основу розвитку не лише самої особистості, але і пояснення тих змін, які відбуваються в суспільстві.

Причину змін у суспільстві слід шукати у специфіці структури особистості, в тому, що наявність в ній імпульсивного «я» є передумовою для появи різних варіацій в шаблонах рольової поведінки і навіть відхилень від цих шаблонів.

Зміни в суспільстві носять випадковий характер і не підкоряються будь-яким закономірностям, а причина виникнення залежить від особистості.

Складаючи соціально-психологічну характеристику особистості, необхідно враховувати соматофізіологіческіе особливості. Анатомофізіологіческіе специфіка будови тіла людини визначає розвиток деяких його соціально-психологічних якостей.

Існують три соціально-психологічних типу: пікніки, атлетики і астеніки.

Пікніки відрізняються високим ступенем міжособистісної контактності й адаптованості до соціального середовища; прагненням будувати певним чином відносини з усіма іншими людьми, що дозволяє їм відстоювати свої інтереси і пристрасті, не входячи в конфлікти з оточуючими.

Атлетики товариські і соціально активні, прагнуть бути в центрі уваги і завойовувати домінуючі позиції серед інших людей, відрізняються кипучої експресивністю.

Астеники малообщітельни, стримані у співпраці з іншими людьми, обережні в активних взаєминах у групі, дуже чутливі до зміни свого статусу чи соціального стану, страждають на клаустрофобію.

Складаючи соціально-психологічну характеристику людини, слід брати до уваги його приналежність до певного типу вищої нервової діяльності: сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік.

Сангвініки перебувають у піднесеному настрої, відрізняються швидким і ефективним мисленням, великою працездатністю.

Флегматикам зовсім чужа тривога. Їх стан - спокій, тиха радість.

Сангвініки і флегматики досить врівноважені у відносинах з іншими людьми, рідко йдуть на міжособистісну конфронтацію, тверезо оцінюють своє місце.

Дії холериків відрізняються різкістю, імпульсивністю, ослаблений інстинкт самозбереження. Меланхолік відрізняється скрутність в рухах, коливання і обережність у рішеннях.

Холерики - найбільш конфліктні особистості. Залежно від типу вищої нервової діяльності люди спочатку схильні до домінування певних емоцій.

Соціально-психологічні характеристики особистості доповнюються її екстравертівний або інтровертивного.

Екстраверсія вказує на такі психологічні особливості індивіда, коли він зосереджує свою увагу на зовнішньому світі, іноді за рахунок власних інтересів, принижуючи особисту значимість.

Інтроверсія характеризується фіксацією уваги особистості на своєму внутрішньому світі. Інтроверти свої інтереси вважають найбільш важливими.

Для будь-якої людини з раннього дитинства вроджені динамічні характеристики нервової системи пов'язані з домінуючими інстинктами.

Істінкти - фіксована в генетичним коді програма пристосування, самозбереження і продовження роду, ставлення до себе та інших.

З домінування інстинкту випливає первинне відмінність людей.

Типи людей по домінуванню інстинкту:

1) егофільний тип - домінує самозбереження;

2) генофільний тип - інстинкт продовження роду;

3) альтруїстичний тип - інстинкт альтруїзму;

4) дослідницький тип - інстинкт дослідження;

5) домінантний тип - інстинкт домінування;

6) лібертофільний тип - інстинкт свободи;

7) дігнітофільний тип - інстинкт збереження гідності.

Людина як особистість постійно розвивається і вдосконалюється.

Потрібно пам'ятати про рушійні сили, фактори, передумови і рівнях розвитку особистості, що, з одного боку, дає можливість їх постійно відстежувати і фіксувати, а з іншого - активно впливати на процес навчання і виховання людини.

Рушійні сили психічного розвитку - це протиріччя: між потребами особи і зовнішніми обставинами; між її збільшеними фізичними здібностями, духовними запитами і старими формами діяльності; між новими вимогами діяльності та несформованими вміннями та навичками.

Фактори психічного розвитку - то об'єктивно існуюче, що з необхідністю визначає життєдіяльність особистості в самому широкому сенсі цього слова.

Фактори психічного розвитку особистості можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішніми факторами виступають навколишнє середовище і суспільство, в яких розвивається людина, внутрішніми - біогенетичні і фізіологічні особливості людини та її психіки.

Передумови психічного розвитку - те, що чинить певний вплив на індивіда, тобто зовнішні та внутрішні обставини, від яких залежать особливості та рівень його психічного розвитку.

Зовнішніми передумовами виступають якість і особливості виховання людини, внутрішніми - активність і бажання вдосконалюватися, а також мотиви і цілі, якими керується людина в інтересах свого розвитку як особистості.

Рівні психічного розвитку - ступінь і показники психічного розвитку людини в процесі і на різних етапах формування його особистості.

Рівень актуального розвитку особистості - показник, що характеризує здатність людини.

Він свідчить про те, які навченість, навички та вміння особистості, які її якості розвинені.

Рівень найближчого розвитку особистості - показник того, що людина не може виконати обгрунтовано, але з чим він справляється при невеликій допомоги.

Повнота змісту особистості та її основні соціально-психологічні особливості визначаються:

1) змістом та психологічної сутністю світогляду. Світогляд людини - це сформована у нього система переконань, наукових поглядів на природу, суспільство, людські стосунки, які стали його внутрішнім надбанням і відклалися у вигляді певних життєвих цілей та інтересів, відносин, позицій;

2) ступенем цілісності світогляду і переконань, відсутністю або наявністю в них протиріч, що відбивають протилежні інтереси різних верств суспільства;

3) ступенем усвідомленості людиною свого місця в суспільстві;

4) змістом і характером потреб та інтересів, стійкістю або легкістю їх переключення, їх вузькістю або багатогранністю;

5) специфікою співвідношення і прояву різних особистісних якостей.

Особистість настільки багатогранна в своїх індивідуально-психологічних проявах, що співвідношення її різноманітних якостей може позначатися і на проявах світогляду, і на поведінці.

Розвиток - загальний принцип пояснення природи і суспільства, що включає в себе розуміння незворотного, спрямованого, закономірного зміни, характерного для складу і структури стану суб'єкта.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
10. Автокореляційна характеристика системи
11. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
12. Активність особистості та самоуправління

Переглядів: 2993