Невербальні засоби спілкування

Мовлення не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією й за допомогою інших засобів – жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби.

Невербальні засоби спілкування («боді ленгвідж») – це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Один із найвідоміших фахівців із питань спілкування А.Піз стверджує, що за допомогою слів передається лише 7% інформації, звуковими засобами – 38%, а за допомогою міміки, жестів і поз - 55%. Без сумніву, вербальні і невербальні засоби спілкування слід використовувати в єдності. Між ними є своєрідний поділ функцій: словесними передається чиста інформація, а невербальними – ставлення до партнера. Бажано розвивати вміння читати (розуміти) невербальні сигнали, оскільки вони здебільшого спонтанні, несвідомі, а тому щирі. Вміння користуватися ними сприяє формуванню культури спілкування.

На думку американських учених, для формування першого і враження від співрозмовника важливими є перші чотири хвилини зустрічі, а деякі вважають, що досить і двох хвилин.

У наукових дослідженнях є різні класифікації невербальних засобів.

1. Кінетичні засоби(найважливіші у спілкуванні)

ü Поза. Поза – мимовільна або зумисна постава тіла, яку приймає людина. Вирізняють «закриті» і «відкриті» пози. Відомо, що людина, зацікавлена в спілкуванні, буде орієнтуватися на співрозмовника, нахилятиметься в його бік, повернеться до нього всім тілом, а якщо не хоче його слухати, то відійде назад, стоятиме напівобернувшись.

ü Жест. Жести – це виражальні рухи, що передають внутрішній стан людини. Розрізняють такі види жестів:

Ритмічні жести дублюють інтонацію, виокремлюють певні частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, сповільнення чи прискорення темпу мовлення.

Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки почуттів: подив, радість, захоплення, ненависть, роздратування, розчарування.

Вказівні жести виконують функцію виділення якогось предмета серед однорідних. З цією метою послуговуються рухами пальців, кисті, цілої руки. Проте показувати пальцем на людей неввічливо.

Зображувальні жести відтворюють предмети, тварин, інших людей (їхню форму, рухи, розміри). Ними користуються в тих випадках, коли не вистачає слів чи необхідно підсилити враження і вплинути на слухача наочно.

Жести-символи інформують про певні дії, властивості, наміри тощо. Такі жести не мають нічого спільного з діями, про які вони сигналізують. Наприклад, піднесена рука з випрямленими пальцями – «прошу слова». До цих жестів належать умовні жести вітання, прощання, заклик до мовлення, передчуття приємного.

Наведемо поширеніжести і їх тлумачення:

Пальці рук зціплені – знак розчарування і бажання співрозмовника приховати своє негативне ставлення.

Прикривання рота рукою – слухач розуміє, що ви говорите неправду.

Почухування і потирання вуха – співрозмовник наслухався і хоче висловитися.

Потирання скронь, підборіддя прикривання обличчя руками – особа не налаштована розмовляти в цей момент.

Людина відводить очі – підтвердження того, що вона щось приховує.

Схрещення рук на грудях – людина нервує, краще розмову закінчити чи перейти на іншу тему.

Схрещення рук і тримання пальців у кулаці – людина налаштована вкрай вороже.

Відтягування комірця – людина гнівається або дуже схвильована.

Вказівний палець спрямований прямовисто до скроні, а великий підтримує підборіддя – негативне або критичне ставлення до почутого.

Руки за головою – впевненість, перевага над співрозмовником.

Потирання ока – людина говорить неправду.

Тримання рук за спиною – впевненість у собі.

ü Міміка (репрезентує 6 основних емоційних станів: гнів, радість, страх, страждання, подив, презирство). З мімікою тісно пов'язаний візуальний контакт (погляд), що становить важливу частину спілкування. Розрізняють діловий, світський і інтимний погляду. Погляд, спрямований у трикутник, вершиною якого є точка посередині чола, а основою – лінія між очима, є діловим. Він не опускається нижче очей. Якщо погляд фіксується нижче лінії очей, то це соціальний погляд. Інтимний погляд спрямовується в трикутник між очима і грудьми. Погляд завжди має відповідати спілкувальній ситуації.

ü Хода. За ходою можна впізнати емоційний стан співрозмовника – гнів, страждання, гордість, щастя. Хода тяжка, коли людина гнівається, легка – радіє, в’яла, пригнічена – страждає. Найбільша довжина кроку, коли людина почувається гордо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні закони і стилі спілкування	\|	Гендерні аспекти спілкування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.