• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІІ. Калькулювання в однопродуктовому виробництві

ПРИКЛАД 1.

ІІ. Методи обліку і визначення фактичної собівартості продукції

Є різні методи обліку й визначення фактичної собівартості продукції. Передусім до них належать позамовний і попроцесний методи. Особливе місце у системі бухгалтерського обліку посідає нормативний метод у різних його модифікаціях, включаючи ві­дому систему «стандарт-костинг».

1). Калькулювання за замовленнямиполягає в тому, що витрати відстежуються і акумулюються за окремими замовленнями покуп­ців. Кожне замовлення виконується з урахуванням конкретних вимог замовника і тому є об'єктом індивідуального виробництва.

2). Попроцесний метод калькулюванняпередбачає облік витрат за окремими процесами, як складовими загального технологічного процесу, з подальшим усередненим розподілом суми цих витрат між готовими виробами. На відміну від позамовного методу тут витрати формуються не як індивідуальні для кожного виробу, а як середні за формулою: Со = , де

де С₀ — собівартість одиниці продукції;

С — витрати за певний період;

N — кількість виготовленої продукції у натуральному вимірі.

У звітному місяці у механічному цеху запущено у виробництво 1500 машино-комплектів, виготовлено 1300. Виробничі витрати за місяць становлять 324000 грн. Встанов­лено, що коефіцієнт готовності незавершеного виробництва 0,7. Треба обчислити собівартість одного машино-комплекта. Незавершеного виробництва на початок періоду не було.

1. Еквівалентна кількість готових машино-комплектів:

N _mk= 1300 + 200 • 0,7 = 1440 комплектів.

2. Собівартість одного комплекта:

C _{mk =} = 225 грн.

3.Собівартість незавершеного виробництва на кінець звітного періоду:

Снзв_к = 140 х 225 = 31500 грн.

3). Нормативний метод обліку і калькулюванняпередбачає ви­значення собівартості продукції на основі встановлених норм ви­трат і відхилень від них у процесі виробництва.

4). На зарубіжних підприємствах досить популярним є норматив­ний метод калькулювання під назвою «стандарт-костинг». Він прийнятний і ефективний для процесів, що повторюються, і для здійснення яких використовуються однакові ресурси. Це переду­сім процеси в масовому і великосерійному виробництві. Норми витрат на певний період є стабільними (стандартними) і за ними обчислюється собівартість.

Слід мати на увазі, що нормативний метод калькулювання, поширений на наших підприємствах, і метод «стандарт-костинг» хоча й мають спільну основу — норми (стандарти) витрат, облік та аналіз відхилень від них — все ж відрізняються.

В однопродуктовому виробництві калькулювання є найпростішим і найточнішим, оскільки всі витрати розглядаються як прямі.

При цьому враховуються два можливих варіанти однопродуктового виробництва:

· увесь продукт однорідний, однієї споживчої якості та складності виготовлення (цегла, вугілля тощо);

· продукт має різні варіанти якості, властивостей, що потребують різних витрат часу і/або ресурсів (цемент, пиво, коньяк
і т. п.).

У першому випадку калькулювання здійснюється за методом прямого розподілу (поділом) витрат, а саме:

,

де С — витрати за певний період (виробничі чи повні);

N — обсяг готової продукції за той же період у натуральному вимірі.

У другому випадку, тобто коли продукт має різні властивості чи рівні якості, калькулювання здійснюється за коефіцієнтами еквівалентності.

Особливість цього методу полягає в тому, що кожному варіанту продукту присвоюється певний коефіцієнт, який свідчить про його відносну відмінність за витратами від базового (основного) варіанту продукту. Для базового варіанту продукту коефіцієнт дорівнює одиниці. Такі коефіцієнти обчислюються за даними досвіду (емпірично), наприклад, зіставленням трудомісткості виготовлення, тривалості виробничого циклу і т. п.

Читайте також:

1. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
2. Аналіз структури витрат у виробництві СМЗ
3. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
4. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
5. Вибір напівфабрикату або заготовки у машинобудівному виробництві
6. Використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві
7. Виробництві
8. Витрат і калькулювання
9. Гарантії прав працівників на охорону праці та здоров’я на виробництві.
10. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
11. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
12. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Переглядів: 1323