МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Функція посередника в розрахунках між фізичними та/або юридичними особамиКомерційний банк Рис. 3.2. Структура банківської установи Сутність банку також можна з’ясувати на підставі аналізу його функцій. В економічній науці під функцією розуміється найпростіший прояв однієї зі специфічних сторін сутності предмета, тому функції розглядаються в рамках єдиної специфічної сутності предмета. Необхідно зазначити, що функції об'єктивні, однак, залежно від зміни об'єктивних економічних умов, можуть виникати, припиняти своє існування і трансформуватися, тобто, зберігаючи те ж найменування, серйозно змінювати свій зміст. За своїм функціональним призначенням сутність комерційних банків докорінно відрізняється від сутності центрального банку. Відповідно до цього і функції комерційних банків відрізняються від функцій центрального банку. Схематично функції комерційних банків наведені на рис. 3.2. Функція створення та знищення нових кредитних грошей та інших кредитних знарядь обігу Функція мобілізації грошових надходжень, доходів, заощаджень та перетворення їх у позичковий капітал Функція посередника в розміщенні позичкового капіталу Рис. 3.2. Функції комерційних банків Розглянемо характеристику кожної з функцій, які виконують комерційні банки. Функція створення й знищення нових кредитних грошей та інших кредитних знарядь обігу є однієї з найважливіших функцій комерційних банків, що відрізняють їх від інших небанківських кредитних установ і фінансових посередників грошового ринку. Комерційні банки створюють нові кредитні гроші при кредитуванні своїх клієнтів із зарахуванням наданих їм позичок на поточні рахунки останніх. Здатність комерційних банків створювати нові кредитні гроші істотно відрізняється від емісійної функції центрального банку, який емітує готівкові кредитні гроші. Заслуговує на увагу, що деякі економісти замість функції комерційних банків «створення й знищення нових кредитних грошей» розглядають емісійну функцію комерційних банків. Однак, якщо створення нових кредитних грошей ще можна розглядати як емісію комерційними банками нових кредитних грошей, то спроможність комерційних банків знищувати створені ними ж гроші ніяким чином не можна відносити до емісійної функції. Разом з тим, функція комерційних банків – створення й знищення нових кредитних грошей та інших кредитних знарядь обігу, має велике значення для економіки країни. Реалізація даної функції здійснюється в процесі кредитування господарюючих суб'єктів. Це сприяє розвитку потенціалу всіх галузей економіки окремо і всієї економічної системи в цілому, тому що в противному випадку господарюючі суб'єкти для розвитку своєї діяльності повинні були б накопичувати необхідні для наступних інвестицій кошти, відволікаючи їх з обігу, що малоефективно. Крім того, у періоди різкого підвищення ділової активності недостатність коштів стримувала б розвиток виробництва. Доречно відзначити, що економіка має потребу в необхідному, але не надмірному забезпеченні грошима. Тому, якщо кількість грошей в обігу буде зростати більш високими темпами, ніж темпи виробництва товарів і послуг, то економіка буде ввергатися в інфляцію. Якщо ж темпи зростання грошової пропозиції будуть відставати від темпів зростання виробництва товарів і послуг, то економіка буде страждати від дефляції. Отже, кількість грошей в економіці країни повинна забезпечувати необхідні потреби, але одночасно не перевищувати їх, забезпечуючи реальні обсяги виробництва товарів і послуг, що і виконують комерційні банки навіть у тих випадках, коли НБУ надає їм значно більшу потенційну можливість до кредитування й, відповідно, до створення нових кредитних грошей. Окремі економісти замість функції створення й знищення нових кредитних грошей розглядають емісійну функцію комерційних банків. У цьому випадку розглядається тільки здатність комерційних банків створювати нові кредитні гроші. Здатність же комерційних банків знищувати нові кредитні гроші залишається поза увагою. Однак, якби комерційні банки не виконували поряд зі створенням нових кредитних грошей і їх знищення, то економіку б захлиснув потік безготівкової грошової маси, яка емітується комерційними банками. Але цього не відбувається саме тому, що комерційні банки не тільки створюють, але й знищують нові кредитні гроші в процесі кредитування своїх клієнтів. Функція мобілізації грошових надходжень, доходів і заощаджень і перетворення їх у позичковий капітал – особлива функція комерційних банків. Це обумовлено тим, що господарюючі суб'єкти в процесі своєї господарської діяльності одержують доходи і виручку від реалізації, частину яких вони короткочасно (або довгостроково) зберігають для майбутніх витрат. Ці грошові доходи, надходження і заощадження самі по собі не є капіталом. Тому якби не було банків, то доходи і заощадження, які перебувають поза банками, були б розрізненими дрібними сумами коштів. Саме комерційні банки мобілізують ці розрізнені кошти у вклади і перетворюють їх у позичковий капітал, що згодом і надається (розміщується) комерційними банками в позички. Доречно відзначити, що сьогодні у спеціальній літературі [61, с. 18-21; 64, с. 552] саме у зв'язку з тим, що комерційні банки перетворюють залучені ними дрібні суми розрізнених коштів у позичковий капітал, пропонується концепція трансформаційної функції комерційних банків (яка при відсутності в теперішній час теорії про трансформаційну функцію банків, з точки зору трансформації короткострокових вкладів у джерела довгострокових позичок, є дуже дискусійною) замість функції мобілізації грошових надходжень, доходів і заощаджень і перетворення їх у позичковий капітал. Однією зі сторін трансформаційної функції комерційних банків, як відзначають її автори, є здатність банків трансформувати постійно існуючі короткострокові дрібні вклади в довгострокові джерела позичок. І хоча банки дійсно видають ряд довгострокових позичок, які перевищують строки й обсяги залучення конкретних короткострокових вкладів, проте, трансформація короткострокових вкладів у довгострокові джерела позичок, на наш погляд, знижує не тільки ліквідність їх балансу, але й саму ліквідність комерційних банків. За таких умов виникають серйозні ризики втрати банками не тільки своєї короткострокової, але й загальної ліквідності, особливо, якщо почнеться масове вилучення вкладів (як це трапилося у 2008 році і про що ми писали ще у 2006 році) [100, с. 496], що робить трансформацію короткострокових вкладів у довгострокові джерела позичок небезпечною. У цьому зв'язку запропонована концепція трансформаційної функції комерційних банків, на наш погляд, потребує додаткового дослідження. Що ж стосується здатності комерційних банків трансформувати в позичковий капітал маси окремих грошових сум (які мобілізуються комерційними банками з різних регіонів країни), то в цьому, власно, і полягає одна з найважливіших функцій комерційних банків – функція мобілізації грошових надходжень, доходів і заощаджень і перетворення їх у позичковий капітал. При такому підході до здатності комерційних банків перетворювати в позичковий капітал окремі розрізнені суми надходжень, доходів і заощаджень не має принципового значення назва функції – чи то трансформаційна функція, чи то функція мобілізації грошових надходжень, доходів і заощаджень і перетворення їх у позичковий капітал, хоча остання назва більш конкретна. Функція посередника в розміщенні позичкового капіталу (наданні позичок) обумовлена тим, що банки усувають усі непередбачені обставини, які виникають у власників тимчасово вільних коштів, які бажають їх безпосередньо надати в позичку господарюючим суб'єктам. Розглянемо приклад. Власники тимчасово вільних коштів не можуть безпосередньо надавати їх у позички позичальникам тому, що, по-перше, у них немає інформації про існуючу потребу в позичкових коштах; по-друге, тому, що обсяг пропонованих у позичку коштів може бути значно менше потреби в них; по-третє, тому, що строки надання тимчасово вільних коштів можуть не збігатися зі строками виниклої потреби в них і, нарешті, по-четверте, наявність непоінформованості власників коштів відносно кредитоспроможності тих, кому ці кошти можуть бути надані в позичку, що створює власникам коштів ризик неповернення позички. Комерційні банки усувають усі ці перешкоди, які існують на шляху в розрізнених власників тимчасово вільних коштів. По-перше, тому, що банки мобілізують розрізнені тимчасово вільні кошти окремих господарюючих суб'єктів, перетворюючи їх у позичковий капітал, у зв'язку із чим банки можуть безпосередньо надавати позички іншим господарюючим суб'єктам на необхідні для них строки і у необхідних сумах. Крім того, обслуговуючи господарюючих суб'єктів, банки мають необхідну інформацію не тільки про потреби в позичках, але й про кредитоспроможність господарюючих суб'єктів. Усе це й визначає функціональну сутність комерційних банків як посередників у розміщенні позичкового капіталу і прямого банківського кредитування. Функція посередника в платежах між фізичними та/або юридичними особами є однією з основних функцій комерційних банків у забезпеченні платіжного механізму. Її сутність полягає як у переказі коштів (за дорученням клієнтів банку) з їх поточних рахунків на рахунки одержувачів коштів у погашення своїх зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, так і в стягненні коштів з рахунків клієнтів, наприклад, при розрахунках чеками. Виходячи з того, що господарюючі суб'єкти – клієнти комерційних банків у процесі своєї господарської діяльності здійснюють не тільки безготівкові розрахунки, але й ведення касових операцій (прийом грошей від клієнтів і їх виплату, зберігання готівки, веденням обліку й т.п.), то діяльність банків стає особливо важливою. До того ж, банки беруть на себе виконання всіх цих операцій для своїх клієнтів, здійснюючи тим самим їх загальне розрахунково-касове обслуговування. Доречно відзначити, що концентрація грошових операцій і розрахунків у комерційних банках скорочує витрати господарюючих суб`єктів на утримання штату касирів, бухгалтерів і т.п. Для прискорення розрахунків, зниження витрат і підвищення точності операцій банки перейшли на систему електронних платежів (СЭП). Це означає, що комерційні банки, виконуючи функцію посередника в платежах, прискорюють платежі й мінімізують витрати на організацію платіжного обороту країни.
Читайте також:
|
||||||||
|