МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ліричні твори Л. Глібова.Дотепний і динамічний діалог міжЦуциком і Бровком. Байки другого періоду творчості (1880-1890 pp.). "...Бпйка Глібов.і набула своєрідності щойно пізніше... коли) байклр розвернув у своїх творах властивий йому ліризм ("Мпльо-І ванни стовп"), етнографічний колорит ("Вареники") та нахилдо|пісенних форм ("Перекотиполе")." Микола Зеров \ Чимало байок цього періоду розпочинаються ліричними| вступами, перейняті більш яскравими художніми засобами, відби-) ваючи певний настрій. | я) Жаль і гумор переплелись у байці "Мальований стовп".) Починається твір з ліричного пейзажу, на тлі якого зображено) мальованого стовпа, одинокого, нікому не потрібного; колись він| "шумів і зеленів", до нього "усміхалася червона калина". Та всете|в минулому. Байка спрямована проти тих людей, котрі черствіють,) засихають на чиновницьких посадах, втрачають те привабливеі|щире, що було в них замолоду, перетворюються на мальованих) стовпів. ; б) Пихаті нероби, які'хизуються своєю значимістю, висміяні у байці"Шелестуни" (1891 p.). Що б тут було без нас? Краса якая? -Бур'ян та осока; Була б долинонька, неначе пустка тая, А подивись, тепер вона яка! - А за чий рахунок вони такі пишні та розкішні? - Коли б не ми, то й ви б не шелестіли, - Коріння загули із-підтрави, - А серед ночі, в тихий час, Коли б ми вам не піддавалисили, То не бриніли б ви... Та Шелестуни, як правило,зайняті тільки собою. в) Засудження лакейства, ницості, плазування, втрати людської-гідності у байці "Цуцик" (1891 р). - Цуцикові, який "живе у горницях, на килимах" качається, протиставлений дворовий пес Бровко, у котрого справді "собаче життя": Живу собі, бо треба жити; Двір стережу і день і ніч;^ А як не в лад загавкаєш на пана, То ще й під боки натовчуть. - Як бачу, ти не робиш тамнічого, -Сказав Бровко, - за що ж сечесть така? - Дурний Бровко! Не розумієш, - Звиняй, що так кажу, - Я те роблю, чого ти не зумієш: На задніх лапках я по-вченому служу. Щоб ти сказивсь! а)"Журба" - "правдива перлина української лірики" (І.Фран-ко), поезія, що стала народною піснею. - Поетична паралель між вічним оновленням краси природи і коротким цвітінням людської молодості. Чуле змалювання літнього пейзажу: гора високая, густий зелений гай, "неначе справді рай", річечка, "як скло, вона блищить", журливі верби. Не вічна ця краса: прийдуть осінь і зима, "осиплеться їх листячко і понесе вода". Захоплення красою життя і сум за його швидкоплинністю проймають цю поезію. До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона!.. - Особлива ніжність душі, меланхолійний настрій, пестливі форми слів у поезії: густесенький гай; в'ється річенька, любе літечко... б) Вірші для дітей, загадки,акровірші.|| Акровірш - це поезія, перші або останні літери рядків якої '• розкривають відгадку, посвяту, ім'я і та ін. Мати доні молодій Огородик наділила. Розкошує доня мила, Каже неньці - тісно їй: В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі. 5. "Як тонко вплітає Глібов у байку мотив казки, загадки, ба навіть пісні! Не кожен поет зміг би так органічно поєднати гостру сатиру, гумор і гликоий ліризм, що відтіняє, підкреслює сум автора за своїм ідеалом". Дмитро Булоус, Тема 13. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - перша ' спроба соціально-психологічного роману в українській літературі. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" ;• 1. Панас Мирний (справжнє ім'я Панас Якович Рудченко) •*! автор роману. „; 13 травня 1849 р. у Миргороді в сім'ї бухгалтераповітового казначейства народився Панас Якович Рудченко. і 1862 р. - закінчив Гадяцьке повітове училище. 1 1872 р. - у Львівському журналі "Правда" надруковано перший прозовий твір Панаса Мирного - оповідання "Лихий пот/тав'Д З 1871 р. і до смерті живе і творить у Полтаві, працюю^^^ чиновником губернської скарбниці. |Н Йому належить ціла низка прозових творів, у яких розроблялааЛ тема пропащої людської сили: ^Ц повість "П'яниця" (1871 р.), повість "Лихі люди" (1875 р.), : роман "Повія" (1883 - 1884рр.), j драма "Лимерівна" (1883 p.). , новела "Лови" (1883 p.), оповідання "Морозенко" (1885 p.), ' повість "Лихо давнє й сьогочасне" (1897 p.) та ін. І 28 січня 1920 p. помер у Полтаві. 2. Перший "роман з народного життя" (І. Франка) "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" а) Поступовий рух до великого жанрового полотна. - Нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" (1872 р.), в якому розказана історія "злющого зарізяки" Василя Гнидки,місцевогорозбійника, що з'явився серед хліборобів. - Повість "Чіпка" (1872 p.), де з'ясовувалась незвичайна доля героя. Оцінка рукопису повісті відомим фольклористом і критиком т Іваном Біликом (Іваном Яковичем Рудченком, старшим братом | письменника), його порада ширше показати соціальні умови життя | селянства і мотивувати поведінку героя, розкрити, що ж саме | штовхнуло селянина на слизьку дорогу. Івана Білика нерідко | вважають співавтором твору; | - Широкий епічний твір, перший соціально-психологічний | роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (назва - перефразований Д вислів із біблійної книги Іова), Закінчений 1875 р., надрукований | 1880 р. у Женеві. При виданні твору 1903 р. в Україні він був | названий "Пропаща сила". | б)Своєрідність композиції: чотири частини, ЗО розділів, кожний яких - завершений твір. І частина - дитинство і юність Чіпки; її - історія села Піски, III - тернистий шлях селянина - правдо- іукача; IV - завершення його трагедії. Кілька сюжетних ліній: піднесення і падіння Чіпки Варениченка, егоїстичний та трудовий ідпях його товариша Грицька, родоводи МаксимаҐудзя й панівПольських. Читайте також:
|
||||||||
|