Стратегічне лідерство і його місце в реалізації стратегій

Якщо стратегія виступає повністю контрольованим процесом, це свідчить, що цей процес спрямовується „згори” і відповідає уявленням лідера підприємства, тобто „стратегія прямує за лідером”, а „підприємство прямує за стратегією”. В цьому випадку мова йде про організаційне лідерство. Прихильники цього підходу вважають керівника стратегії організаційним лідером, що регулює побудування основних процесів підприємства, персональним лідером для групи менеджерів, архітектором організаційного призначення, що розробляє стратегічні цілі підприємства та заходи з їх досягнення.

Якщо ж приймається до уваги думка, що стратегія є стихійним, еволюційним процесом, то виникає уявлення про те, що минулі рішення і накопичені рутини не тільки обмежують поточні дії, але й визначають, на що підприємство може зважитися. В такому випадку припустимі ситуації, коли стратегія є результатом рішення групи менеджерів. На фоні цього підходу сформувався науковий напрямок організаційної динаміки, що визнає обмежену спроможність керівника впливати на вибір та реалізацію стратегії підприємства. На думку прихильників цього напрямку, можливість впливати на реалізацію стратегії залежить від конфігурації реальної влади у підприємстві.

Основні відмінності між зазначеними підходами зображені у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 – Відмінності між підходами організаційного лідерства та організаційної динаміки

Пункти відмінності	Організаційне лідерство	Організаційна динаміка
Упор на	Контроль	Хаос
Процес реалізації стратегії	Лідер управляє поведінкою	Дії задаються попередніми подіями
Піддатливість підприємства	Висока	Низька
Напрямок змін	Структура слідує стратегії	Стратегія слідує структурі

Справжні лідери, здатні вести за собою людей, мобілізувати всі можливості, ресурси і професійні та особисті якості фахівців задля досягнення стратегічних цілей підприємства, відчувати ситуацію та приймати вірні рішення на основі сполучення інтуїтивного та раціонального підходів, завжди цінувалися.

Існує два підходи до визначення ролі лідерства у трансформаційних процесах в організації, що відбуваються під час реалізації стратегій:

1) модель розвитку лідерства, що відображає, як лідери розвивають необхідні компетенції;

2) модель лідерських компетенцій, що відображає, чого очікує підприємство від своїх керівників. Лідерські компетенції класифікуються на три категорії: створення цінності, реалізація стратегії, розвиток людського капіталу.

Дослідники консалтингової фірми ADL (Arthur D. Little) виділяють п’ять підходів до управління процесом реалізації стратегій (табл. 8.2), у яких як головна ознака, що характеризує всі типові підходи, визначений управлінський стиль лідера і/або команди топ-менеджерів підприємства: командир (авторитарний підхід), контролер (контролюючий підхід), партнер (підхід за допомогою співробітництва), культурний лідер (підхід за допомогою зміни корпоративної культури), вихователь чемпіонів (чемпіонський підхід).

Таблиця 8.2 – Підходи фірми ADL до управління реалізацією стратегій

Назва підходу	Головне стратегічне питання для лідера ( і/або команди менеджерів підприємства)	Ключова роль менеджерів підприємства
1. Командир (авторитарний підхід)	Як сформульовано стратегію підприємства?	Фахівці в галузі стратегічного планування
2. Контролер (контролюючий підхід)	Стратегію підприємства засвоєно. Як простежити за її реалізацією?	Контроль реалізації по всій структурі
3. Партнер (підхід за допомогою співробітництва)	Як втягнути менеджерів у стратегічне планування, щоб вони були відповідальними за реалізацію стратегії з моменту її запуску?	Основні координатори
4. Культурний лідер (підхід за допомогою зміни корпоративної культури)	Як втягнути в процес реалізації стратегії персонал підприємства?	Навчальні тренери
5. Вихователь чемпіонів (чемпіонський підхід)	Як мотивувати менеджерів, щоб вони прагнули стати чемпіонами бізнесу за допомогою реалізації стратегій?	Надання стартових умов і арбітраж переможців

Ці підходи до управління реалізацією стратегій повністю співпадають із прийнятими у теорії стратегічного менеджменту підходами до розробки стратегій підприємства. Однак це не означає, що якщо, наприклад, вище керівництво при розробці стратегії використовує авторитарний підхід, воно повинно і при реалізації цієї стратегії використовувати авторитарний підхід, оскільки в залежності від ситуації, що склалася у підприємстві воно може обрати будь-який інший підхід.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до керівника-стратега та його ключові компетенції	\|	Збалансована система показників (ЗСП): сутність, структура, значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.