Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Джерела фінансового права

Фінансове право – це публічна галузь права, яка закріплює структуру фінансової системи, розподіл компетенції в цій галузі між державою та органами місцевого самоврядування, а на основі цих вихідних норм регулює відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.

Фінансове право обґрунтовано визнається самостійною галуззю єдиної правової системи держави, але це не означає його абсолютну відособленість. Фінансове право тісно взаємозалежно з усіма галузями права, але найбільш тісно воно пов’язано з конституційним, адміністративним та цивільним правом.

 
 


Джерела фінансового права — це конкретні форми його вираження, тобто правові акти представницьких і виконавчих органів державної влади й органів місцевого самоврядування, що містять норми фінансового права.

Джерело фінансового права повинно:

1) встановлювати певні правила поведінки, які виключають його індивідуалізацію стосовно окремого суб’єкта;

2) бути видано компетентним органом;

3) мати чітку відповідальність матеріальної та процесуальної сторони функціонування фінансового механізму.

       
   
 

 

 


1. Формальна визначеність 2. Загальнообов’язковість, яка забезпечується можливістю державного примусу 3. Законність, що полягає у наявності юридичної сили джерела фінансового права. Будь-яке джерело фінансового права може бути видане в межах компетенції державного органу чи органу місцевого самоврядування; відповідати актам органів вищого рівня і бути належним чином оприлюдненим 1. Вони регулюють суспільні відносини, які становлять предмет фінансового права. Предмет фінансового права є первинним утворюючим фактором правотворчості у сфері публічних фінансів 2. Приймаються тільки тими органами держави чи місцевого самоврядування, правотворча компетенція яких прямо передбачена Конституцією України. Бюджетним кодексом України та іншими фінансовими законами. Більшість питань щодо публічних фінансів не можуть виноситися на референдум (наприклад, бюджет, податки) 3. Характеризуються відсутністю загального фінансового закону та множиною спеціальних фінансових законів

       
 
 
   
 
 

 

 
 

 

 


загальнодержавні (нормативні акти

Верховної Ради, Президента, Кабінету

Міністрів України, центральних органів

виконавчої влади тощо)

місцеві нормативно-правові акти(наприклад,

фінансово-правові акти органів місцевого

самоврядування)

 
 


нормативні (акти, що містять правові норми

загального характеру, прийняті

компетентними органами у встановленому

порядку)

ненормативні(такі, що не містять норм

загального характеру)

Джерела фінансового права:

ü основним джерелом фінансового права є Конституція України від 28 червня 1996 р., що закріпила форми, методи, принципи здійснення фінансової діяльності держави, правове положення органів державної влади і управління в цій сфері, основні принципові положення фінансового права;

ü Бюджетний кодекс України 2001 р., котрим регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, твердження, виконання бюджетів і розгляду звітів про їхнє виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України і місцевих бюджетів;

ü загальні закони (мають загальне значення для встановлення загальних засад);

ü спеціальні закони, зокрема щодо бюджетних, податкових, банківських, грошово-кредитних, валютних відносин, закріплюють високий рівень нормативно-правового регулювання у сфері фінансової діяльності держави;

ü статутні закони (визначають правовий статус органів спеціальної державної компетенції);

ü підзаконні нормативно-правові акти. Підзаконними є постанови Верховної Ради, укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, інструкції і нормативні накази керівників міністерств і насамперед Міністерства фінансів України, розпорядження глав місцевих державних адміністрацій, нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування і їхніх виконавчих органів.

Найважливіше значення серед джерел права мають такі закони, як наприклад, Закон України «Про Рахункову палату», Закон України «Про систему оподатковування», і насамперед Закон України «Про державний бюджет» на поточний рік.

Сукупність нормативних актів, що містять норми фінансового права, прийнято визначати як фінансове законодавство. Фінансове законодавство – це зовнішня форма фінансового права, що відображає його внутрішню структуру. Норми фінансового права містяться у нормативно-правових актах, або джерелах, як загального характеру, так і спеціальних нормативно-правових актах.

Систематизація законодавства –це діяльність по упорядкуванню і вдосконаленню нормативно-правових актів, зведенню їх до єдиної, внутрішньо узгодженої системи.

 

 
 

 

  Засоби систематизації законодавства  
КОДИФІКАЦІЯ ІНКОРПОРАЦІЯ
засіб систематизації, при якому здійснюється суттєва переробка і узгодження визначеної групи юридичних норм, пов’язаних загальним предметом правового регулювання та об’єднання їх у єдиний юридичний акт. Результатом кодифікації є кодекс, статут, основи законодавства засіб систематизації законодавства, що полягає в упорядкуванні існуючих нормативних актів без зміни змісту норм права, яке їх містить в одному комплексі. Результатом систематизації є алфавітні або хронологічні збірники
       

Читайте також:

  1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  7. Адміністративне право як галузь права
  8. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  9. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
  11. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  12. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості




Переглядів: 5522

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Уперше у сучасному розумінні термін “фінансове право” був вжитий у 1855 році. До цього застосовували словосполучення “фінансова наука”, яке ототожнювали з фінансовим правом. | Система фінансового права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.