• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ СТРУКТУРІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ сер. 17 ст.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

Українська козацька держава др. пол. ХVІІ ст.

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ ДР. ПОЛ. 17 СТ.

1667 р. Андрусівський мир між Росією й Польщею, за яким Правобережна Україна відходила польській короні, а Лівобережна – російському царю, а також місто Київ викупалося на 2 роки в Польщі.

1681 р. Бахчисарайський мирний договір між Росією й Туреччиною, за яким Туреччина й Кримське ханство визнавали Лівобережну Україну, Київ і Запоріжжя за Московським царством, а Москва визнавала за Туреччиною Поділля, Брацлавщину й південну Київщину.

1686 р. «Вічний мир» між Росією й Річчю Посполитою, що остаточно розділив Правобережну й Лівобережну Україну між двома державами. Завоювання визвольної війни середини 17 в. фактично були цілком втрачені.

Перемоги на початковому етапі національно-визвольної війни сприяли становленню української козацької держави.

Вищим законодавчим органом держави залишалася Генеральна Рада, поступово її роль перейшла до старшинської Ради, до складу якої входили полковники й генеральна старшина.

Виконавча й судова влада перебували в руках гетьмана. Він скликав ради, видавав універсали, брав активну участь у судочинстві, курирував фінансові питання, був главою дипломатичних переговорів.

Генеральна старшина фактично була урядом. До неї входили писар, генеральний обозний, два генеральних осавули, два генеральних судді, з'явилися також генеральний скарбник, генеральний хорунжий, бунчужний.

Нова держава формувалася на території трьох польських воєводств. Столицею був Чигирин. Колишній польський адміністративний поділ на воєводства, округи й повіти відмінявся. По Зборовському договору Україна ділилася на 16 округів - полків і 272 сотні. З 1649 р. уводилося 16 полків, на Правобережжя - 9, на Лівобережжя - 7. На чолі стояли полковники й сотники.

У деяких населених пунктах зберігалося магдебурзьке право й магістрати - Київ, Ніжин, Чигирин, Переяслав.

Фінансами повністю керував гетьман. Головними джерелами доходу військової скарбниці були податки із земель, сільськогосподарських промислів, загальні податки. За одиницю оподатковування приймався один двір.

Судочинство складалося з генерального військового суду, що діяв при гетьмані, а також, полкових і сотенних судів.

Незважаючи на постійні воєнні дії, економіка Правобережної й Лівобережної України продовжувала повільно розвиватися, спостерігався розвиток сільськогосподарського виробництва, розвиток ремесла й мануфактур, підвищувалося значення міст як адміністративних і культурних центрів.

На колишніх польських землях селяни створювали вільні військові села.

Широкого розмаху досягає освоєння земель Слобідської України. До кінця 17 в. на них проживало близько 100 тис. українців.

Серед козаків широко поширилася «займанщина». Зайнята земля могла передаватися в спадщину. «Займанщина», тобто земля, придбана правом першого заняття, стала основною формою землеволодіння поряд із приватної, общинної й надільною землею. Кріпосне право було ліквідовано, але у великих старшинських господарствах з'явилася відработна й продуктова рента, що поступово заміняли грошовим оброком.

Формувалося мануфактурне виробництво, засноване на дрібних селянських промислах і місцевій ремісничій техніці. Мануфактурне виробництво носило кустарно-кооперативний характер. У другій половині 17 в. поступово заглиблюється спеціалізація в окремих галузях виробництва, заснованого на використанні найманої робочої сили.

Становлення української козацької держави змінило соціальну структуру суспільства.

Виїхали польські магнати, католицьке й уніатське духівництво. Влада перейшла до козацького старшині. Міщани й селяни стали вільними й могли вільно вступати в козацький стан. У містах ліквідувалися національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислами, торгівлею, участю в самоврядуванні.

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
11. Аналіз чутливості рівня беззбитковості до зміни основних факторів
12. Антифеодальна боротьба українського народу

Переглядів: 691