• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПЕРІОДИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО - ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ

ПРИЧИНИ ВІЙНИ

Утворення козацької держави

Тема 2.1 Визвольна війна українського народу сер. ХVІІ ст.

-Посилення феодального гніту з боку польських магнатів.

-наступ католицької й уніатської церкви на православних українців.

-антиукраїнська політика польської адміністрації.

-втрата козацтвом частини своїх привілеїв.

Війна носила національно-визвольний характер. Основною рушійною силою війни було козацтво й селянство. Повсталі прагнули до ліквідації польських порядків, усуненню польського панування, ліквідації кріпацьких порядків і затвердженню козацьких прав.

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття ділиться на п'ять періодів.

І період війни. Лютий 1648 - червень 1653 р.

Початок війни. Перші успіхи повсталих. Союзником Б.Хмельницького виступив кримський хан. Битва під Жовтими Водами, Корсунем й Пилявцями. Зборовськой мирний договір 1649 р. Кримський хан залишає Б. Хмельницького й переходить на бік Польщі. Початок поразки повсталих. Білоцерківський договір.

На початковому етапі війни армія Хмельницького одержала ряд перемог - Жовті Води (5-6 травня 1648), Корсунь (16 травня 1648 ), Пилявці (13 вересня 1648), Збараж (5-6 серпня 1649). У результаті досягнутої переваги був укладений Зборовськой договір (18 серпня 1649), по якому Польща визнавала козацьке самоврядування на чолі з гетьманом у границях Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств; реєстр збільшувався до 40 тис. козаків; козацькі права розширювалися й підтверджувалися.

В 1651 р. почалося активний й успішний наступ польської армії, у результаті якого Хмельницький підписав Білоцерківську угоду, що ліквідувала положення Зборовської угоди. Козацьке самоврядування обмежувалося Київським воєводством, реєстр скорочувався до 20 тис.

ІІ період війни. Липень 1652 - серпень 1657 р.

Погіршення положення повсталих. Пошук Б.Хмельницьким нового союзника. Вступ у війну Московського царства. «Березневі статті». Новий договір між Москвою й Польщею 1656 р., спрямований проти Швеції. Цей договір фактично анулював «Березневі статті». Смерть Хмельницького.

До 1653 р. стало ясно, що становище гетьмана Хмельницького погіршується. Внаслідок польських каральних походів, постійних мобілізацій, раптових епідемій чуми й холери територія Правобережної України занепала. Рятуючись від війни, її населення бігло в Слобідську Україну під заступництво Московського царства. Почалися повстання, направлені проти гетьманської політики. Річ Посполита, Молдавія, Трансільванія й Валахія об'єдналися в анти гетьманський союз. (1652 м - загинув син Хмельницького Тимош). Кримський хан уклав військовий союз із Польщею.

Хмельницький наполегливо шукає нового й міцного союзника для продовження боротьби з Річчю Посполитою. З 1648 по 1654 р. тривав постійний обмін листами й посольствами між Хмельницьким і російським царем.

У листопаді 1652 у Москву прибула дипломатична місія на чолі з Богдановичем і Зарудним, які заявили, що, якщо цар не погодиться допомогти Хмельницькому, те той домовитися з ханом про війну проти Москви.

1 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві вирішив прийняти Україну «під руку цара». У січні 1854 р. у Переяслав приїхало російське посольство на чолі із графом Бутурліним.

8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася рада, що висловилася за союз із Московським царем. На раді виникли розбіжності з приводу присяги тому, що частина козаків зажадала, щоб граф Бутурлін від імені царя теж приніс присягу на вірність «козацькому народу».

У березні 1654 р. у Москву приїхало українське посольство на чолі з Тетерею й Зарудним для підписання відповідного письмового договору. 28 березня - 6 квітня 1654 р. був підписаний договір «Березневі статті», по якому Україна одержала політичну автономію й переходила під протекторат Росії.

Умови договору:

Україна зберегла свою військово-адміністративну систему керування на чолі з гетьманом;

Зберігалася система козацького самоврядування;

Зберігалося козацьке судочинство;

Зберігалося право контролю над фінансами й податками;

Реєстр збільшувався до 60 тисяч;

Підтверджувалися права Війська Запорізького на землю й майно;

Україна зберігала самостійність у зовнішній політиці, крім відносин з Польщею й Туреччиною.

Значення договору 1654 р. у тому, що Лівобережна Україна й Київ опинилися в складі православної держави; зберігалася національна культура й традиції українського народу; припинялася полонізація й покатоличення українського народу; у той же час із підписанням договору остаточно вгасала українська державність.

В 1654 - 1656 р. тривали воєнні дії між Україною-Росією з однієї сторони й Польщ-Кримським ханом - з іншої. Об'єднане російсько-українське військо воювало зі змінним успіхом. Постійно ускладнювала обстановку політика кримського хана, що підтримував то одну, то іншу сторону.

В 1656 р. ситуація для України різко змінилася. Московське царство збиралося воювати зі Швецією, тому Москва й Річ Посполитая підписали Віденське перемир'я про припинення війни. Б.Хмельницький розцінив цей союз як зрадництво інтересів України. Крім цього, гетьман втрутився в «молдавські справи», тому що Молдавія, Валахія й Трансільванія створили антигетьманську коаліцію. Хмельницький організував похід у Молдавію, що скінчився невдачею. Від всіх цих труднощів, інтриг і переживань Б. Хмельницький помер у серпні 1657 р.

На цьому закінчився період активних воєнних дій повсталих проти Речі Посполитої.

ІІІ період війни вересень 1657 р. - червень 1663 р.

Початок періоду Руїни. Це був період боротьби за владу козацьких кланів, які орієнтувалися або на союз із Московією або на союз із Річчю Посполитою. У період Руїни гетьмани постійно змінювали один одного, «де зібралося два українці, буде три гетьмани». З листа А. Потоцького « ...українці самі себе поїдають, один населений пункт воює з іншим, син батька, а батько сина грабує».

1657 - 1659 р. Іван Виговський. Він був прихильником ослаблення московського впливу на Україну й зміцнення відносин з Польщею. Уклав з Польщею Гадячеський договір (1658), по якому Україна входила до складу Польщі. Дії Виговського викликали виступ реєстрових козаків і воєнні дії з боку Росії. Виговського вигнали з посади гетьмана, і він утік у Варшаву.

1959 - 1663 р. Ю. Хмельницький. Відрізнявся мінливістю в зовнішній політиці. Спочатку він підтримував тісні відносини з Московським царством, але з посиленням тиску з боку Москви, зміцнив союз із Польщею. Його дії викликали новий виток громадянської війни.

В 1663 р. Лівобережні полки обрали свого гетьмана Івана Брюховецького (союз із Росією), а Правобережні полки - Павла Тетерю (союз із Польщею).

ІV період війни липень 1663 - червень 1668 р.

Триває період Руїни. У внутрішні справи України усе більше втручаються Польща, Росія, Туреччина й Кримське ханство.

В 1665р. гетьманом Правобережної України обрали Петра Дорошенко, що вирішив зміцнити Україну й позбавити її від гніту, як Польщі, так і Росії. У червні 1668 р. його обирають гетьманом всієї України. Дорошенко підтримали Лівобережні полки, незадоволені податковою політикою Московського царства.

V період війни липень 1668 - вересень 1676 р.

Триває боротьба П. Дорошенко з Польщею й Росією за об'єднання України. Дорошенко вів тривалу війну, але союзником обрав Туреччину й Кримського хана, погодившись на протекторат і передавши Туреччині Поділля. Крім цього, кримському ханові було дозволено щорічно здійснювати набіги з метою захоплення полонених. Турки-татари стали спустошувати територію Правобережної України. Козаки були незадоволені діями Дорошенко. Восени 1673 р. політичний вплив і авторитет П. Дорошенко перебували на вкрай низькому рівні

В 1671 р. Лівобережні полки обрали своїм гетьманом Івана Самойловича, якого підтримувала Росія. Також І. Самойловича підтримувала частина правобережного козацтва. Самойлович їде на Правобережну Україну, щоб почати переговори з Дорошенко. Картина спустошення Правобережжя вразила його своєю безвідрадністю й масштабами. На ділі Дорошенко «не над ким стало гетманити, тому, що від Дністра до Дніпра ніде духу людського немає, хіба де коштує фортеця польська...»

В 1676 р. Дорошенко визнав свою поразку й капітулював, присягнувши на вірність російському царю. Відповідно до рішення царя гетьман П.Дорошенко одержав посаду воєводи В'ятки, потім переїхав у подароване йому сіло Ярополче, де й помер у листопаді 1698 р.

Падіння гетьманства Дорошенко означало закінчення війни й повну поразку повсталих. На Правобережній Україні була ліквідована українська державність, а Лівобережна Україна на правах автономії ввійшла до складу Росії.

Роз'єднання України було остаточно закріплене системою міжнародних договорів другої половини 17 в.

Читайте також:

1. Аграрний комплекс національної економіки.
2. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
3. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
4. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
5. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
6. Аналіз результатів національного виробництва.
7. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
8. Антропологічна періодизація первісної історії
9. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
10. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
11. Банківська система України та роль у ній Національного банку України
12. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України

Переглядів: 4538