МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Екологічний контроль стану навколишнього природного середовищаКонтроль за якістю навколишнього середовища є частиною адміністративного регулювання управління природокористуванням. До адміністративно-контрольних методів управління відносять: - державну екологічну експертизу; - державний інспекційний контроль. Адміністративне регулювання охоплює ряд методів управління, серед яких в рамках контролю треба виділити такі: стандарти якості навколишнього середовища, стандарти впливу на навколишнє середовище, прямі заборони, технологічні стандарти, стандарти якості продукції, екологічні сертифікати і ліцензії. Комплекс екологічних стандартів являє собою єдину систему обов’язкових для всіх об’єктів управління норм і вимог. В зв’язку з тим, що одним із головних забруднювачів довкілля є промислові підприємства, то саме цим об’єктам приділяється значна увага в системі контролю якості навколишнього середовища. На підприємстві повинна діяти система стандартів, що враховує специфіку виробництва і рівень технологічного забезпечення. Її головне завдання – допомагати певним державним органам контролювати екологічне навантаження на довкілля. Найбільш істотним із розроблених стандартів є екологічний паспорт промислового підприємства. Екологічний паспорт – це нормативно-технічний документ, який містить дані про використання підприємством ресурсів і визначення впливу його виробництва на навколишнє середовище. В екологічному паспорті міститься така інформація: - про підприємство і регіон його розміщення; - про технології, що використовуються на підприємстві; - кількісні і якісні характеристики ресурсів, що використовуються (сировини, палива, енергії); - кількісні характеристики продукції, що випускається; - кількісні і якісні характеристики викидів забруднюючих навколишнє середовище речовин (нормативи ГДС і ГДВ), а також відходів виробництва. Таким чином, з точки зору контролю за екологічним станом навколишнього середовища природні системи розглядаються з двох боків: у межах норми і за її межами. Нормою вважається відповідність державним стандартам (ГДК) стану різних складових біосфери. Недолік цього підходу полягає в тому, що тут не враховується ступінь відхилення від нормативу: в однаковому становищі виявляються системи, в яких норматив перевищується в одиниці, десятки і сотні разів. При екодеструктивному навантаженні природні системи можуть перебувати у певному стані: · нормальному (природні системи не відчувають істотного навантаження); · пригніченому (такий стан потенціалу природних систем, який піддається самовідновленню); · сильно навантаженому (коли відбувається істотне зниження продуктивності природних систем); · стані екологічного лиха (коли відбувається прогресивне руйнування природних систем - втрата їх фонового якісного стану). Як приклад екологічного лиха можна навести аварію на ЧАЕС у 1986 році. Слід мати на увазі, що хоча природні процеси, зокрема такі, як біопродуктивність мікроорганізмів та їх здатність сприяти розкладу складних хімічних та органічних речовин, їх кругообіг, вивітрювання та розклад тощо, сприяють самоочищенню природних систем, але всі вони мають певні обмеження. Отже, слід ці обмеження враховувати при організації виробничої та господарської діяльності людини, щоб межі екологічного лиха не стали граничним державним стандартом. Читайте також:
|
||||||||
|