Екологічній податок.

Податкові платежі за порушення навколишнього природного середовища

Податкомє обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, який стягується з платників податку відповідно до Податкового Кодексу України (ст 6.1 Податковий Кодекс України)

Плата за негативну дію на навколишнє природне середовище є формою відшкодування економічного збитку від викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище або розміщення відходів.

Функції податкових платежів за забруднення навколишнього природного середовища

• Стимулювання природокористувачів до зниження забруднення навколишнього природного середовища;

• Акумулюваня коштів на проведення природоохоронних заходів

Ефект оподаткування полягає у підвищенні ціни та зниженні обсягів продаж і споживання екодеструктивних благ, що в результаті призводить до зниження антропогенного навантаження. Для розуміння механізму впливу екологічних податків на обсяг споживання та продаж потрібно його розглянути з позицій законів попиту та пропозиції (див рис. 3.2).

Рисунок 3.2 – Вплив непрямих екологічних податків на споживання екодеструктивних благ

Із рисунка 3.2 можна зробити такі висновки:

- впровадження податку викликає підвищення ціни, що спричиняє зниження платоспроможності частини споживачів і їх відмову від споживання екодеструктивних благ.

- зниження споживання екодеструктивних благ через підвищення ціни можна охарактеризувати як зниження антропогенного тиску на довкілля. Податок, який у цьому випадку платить споживач, доцільно характеризувати як плату за зниження екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище з боку споживача:

PEU = (P₂ – P₁)*Q₂

- зниження виробництва екодеструктивних благ виробником внаслідок упровадження екологічного податку зменшує антропогенний тиск на навколишнє природне середовище. Податок, який сплачує виробник, є платою за зниження екодеструктивного впливу на навколишнє природне середовище з боку виробника:

PEP = (P₁ – P₃)*Q₂

- при певній пропозиції чим менш еластичний попит на блага, тим більша частина податку лягає на плечі споживачів.

- при певному попиті чим менш еластична пропозиція, тим більшу частину податку платять виробники.

- впроваджуючи податок, держава втрачає частину надходжень від податку на додану вартість і податку на прибуток у зв’язку із зниженням обсягу виручки виробником та частину надходжень від екологічного податку у зв’язку із відмовою частини споживачів від споживання даної продукції і переведення ними цих коштів на заощадження. Ці втрати, що пов’язані із бажанням держави знизити екодеструктивний вплив на навколишнє природне середовище через екологічні податки можна охарактеризувати як плату за його зниження.

- зниження обсягів виробництва та споживання екодеструктивної продукції спричинить ряд негативних тенденцій в економіці на противагу позитивним зрушенням в екологічній підсистемі: зниження валового внутрішнього продукту, зниження рівня інвестицій у галузь, яку оподатковують, зростання безробіття, зменшення платоспроможного попиту. Для усунення негативних процесів, що супроводжуються впровадженням непрямих екологічних податків з боку держави, необхідно створити умови для розвитку екологічно чистих галузей економіки, що спеціалізуються на виробництві продуктів-замінників екодеструктивної продукції. За таких умов можливий перелив капіталу, праці, матеріальних ресурсів та інвестицій у більш ефективний сектор економіки, спрямований на виробництво екологічно чистої продукції.

- досягається зниження обсягів викидів у навколишнє природне середовище, обсягів споживання екодеструктивної продукції, покращується якість навколишнього природного середовища та якість споживаної продукції шляхом заповнення ніші ринку, що виникне екологічно чистою продукцією (замінник екодеструктивної продукції). У цьому випадку держава отримує ефект від зниження витрат на природоохоронні заходи та покращання умов життя населення.

Об’єктами та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення;

- обсяги та види забруднюючих речовин що скидаються у водні об’єкти;

- обсяги і види (класи) відходів, що розміщуються в спеціально відведених для цього містах;

- обсяги та види палива реалізованого податковими агентами;

- обсяги та категорія радіоактивних речовин, що утворюються в результаті діяльності підприємців або тимчасово зберігаються виробниками понад встановленого строку.

Розрахунок деяких ставок екологічного податку наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 – Визначення розміру екологічних податків по об’єктам оподаткування

Таблиця 3.7 – Деякі ставки екологічного податку в Україні

Назва забруднюючої речовини	Ставка податка, гривен за 1 тонну
Оксидів азоту	1329,67
Ангідрид сірчистий	1329,67
Ацетон	498,76
Бенз(о) пирен	1692679,53
Оксид вуглецю	50,09
Газоподібні фтористі сполуки	3292,05
Тверді речовини	50,09
Нікель і його сполуки	53620,18
Озон	1329,67
Ртуть і її сполуки	56363,37
Свинець і його сполуки	56363,37
Сірководень	4273,24
Стирол	9709,52
Хром і його сполук	35696,33

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Збори за використання природних ресурсів	\|	Екологічна сертифікація. Екологічне ліцензування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.