• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Служби мовлення

o Інтернет радіо. Служба, що дозволяє прослуховувати сотні радіостанцій, які віщають в Інтернеті. Існує можливість вибору радіостанцій з врахуванням мови та тематики віщання (наприклад, новини). Музичні радіостанції можна фільтрувати за музичними стилями (популярна, класична чи ретро музика). Чисельність радіостанцій в Інтернеті безперервно зростає.

o Інтернет телебачення.Служба, що дозволяє вести прийом багатьох телевізійних каналів. Розповсюдження цієї послуги поки що обмежено відносно невисокою пропускною здатністю сучасних каналів зв'язку.

7. Служби віддаленого доступу.Забезпечують доступ клієнта до іншого віддаленого комп’ютера і надає можливості працювати на ньому як на власному.

8. Електронні платіжні системи

Служб в Інтернеті є багато і їх перелік постійно поповнюється. Головною задачею розробників є забезпечення надійності та зручності користування відповідною службою

Лекція 8. Програми – браузери

Програми - браузери (від англійської назви Browser - "шукач") призначені для пошуку в Internet інформаційних ресурсів, навігації у web-просторі та інтерпретування web-документів.

Серед найпоширеніших комерційних програмних продуктів слід назвати Internet Explorer фірми Microsoft та Netscape однойменної фірми. Обидва браузери розраховані для роботи під управлінням операційної системи Windows.

Браузер є інтегральною частиною операційної системи і поставляється разом з нею.

Дуже часто трапляється, що швидкість з’єднання з провайдером в локальних мережах буває значно нижчою, ніж за аналогічних умов для окремих користувачів. Це пояснюється, зокрема, великою завантаженістю proxy-сервера і єдиної лінії, коли всі користувачі одночасно активно працюють в Internet. Для навчальних класів - це звичайна ситуація. В цих умовах варто спробувати знизити навантаження на лінію і proxy-сервер за рахунок зменшення кількості даних, які приймаються. Для цього слід у вікні налаштувань програми зняти відмітки проти всіх мультимедійних засобів відтворення на закладці "Дополнительно"

Вільне програмне забезпечення

Останнім часом в Україні стали більше використовувати вільне програмне забезпечення, зокрема - браузери.

Таким аналогом браузера Netscape є браузер Mozilla, та браузери, розроблені на його основі - Mozilla Firefox та Firefox. За своїми функціональними можливостями Mozilla є повним аналогом Netscape (і складається з тих самих функціональних компонентів. Зі іншими характеристиками вони також рівноцінні. Браузер Firefox є лише навігатором.

Великими перевагами браузеру Mozilla є дві обставини:

• по-перше він випускається як для операційної системи Windows,

так і для операційної системи Linux, що матиме велике значення

під час перенавчання користувачів після переходу на нову

операційну систему;

• по-друге - це вільне програмне забезпечення і кошти найого придбання - мінімальні.

Великого поширення набуло в Україні і використання браузера Opera. Це маленький компактний програмний продукт, який до того ж працює швидше від інших програм того ж призначення. Зараз великої популярності досяг браузер Google Chrome.

Всі браузери надають доступ до всіх сервісів Internet, але в окремих випадках використовується спеціальне програмне забезпечення, особливо, - якщо це вільне програмне забезпечення. З такого програмного забезпечення потрібно згадати поштові клієнти (наприклад, The Bat!), комунікаційні клієнти (Outlook та Outlook Express), програми ICQ, програми для ІР-телефонії (Skype), програми для скачування файлів (менеджери закачування) тощо.

За будь яких обставин під час використання сервісів Internet спеціалізоване програмне забезпечення ефективніше (вимагає менше ресурсів і працює швидше та надійніше), ніж універсальне, як, наприклад, браузери.

Лекція 9. Основи програмування для Web.

Web-документи і web-сторінки

Web-документ - це текстовий документ в якому міститься опис web-сторінки для інтерпретування його програмою браузером спеціальною мовою HTML (Hyper Text Markup Language - мова гіпертекстової розмітки текстів). На відміну від текстових документів, що містять змістовний текст і мають розширення .txt, Файли web-документів мають розширення .htm або .html. Web-документ містить інструкції для браузера, які, однак, різні браузери можуть інтерпретувати по-різному. Результатом інтерпретації web- документу є web-сторінка. Тобто web-сторінка відтворює web-документ і в різних браузерах може мати різний вигляд. Це зумовлено передусім відсутністю загальновизнаних стандартів та жорсткою конкуренцією виробників програмних продуктів. Наступною важливою причиною різного інтерпретування одного й того ж web-документу може бути різне налаштування системи і браузера на комп’ютері користувача. Проектуючи web-документ слід враховувати по-можливості ці обставини.

До web-документу висувається ще низка вимог, пов’язаних з Internet як джерелом інформації. Ні один користувач в глобальній мережі не зобов’язаний переглядати будь-яку сторінку. Тому турбота про привабливість і зручність до користувача опублікованих в Internet web-документів повністю покладається на автора. Передусім це стосується такої характеристики документу, як розмір файлу. Чим він менший, тим швидше сторінка вантажиться в браузер, і тим більше шансів, що документ побачать багато користувачів. Вважається, що документ повинен завантажуватись в браузер протягом 1 - 2 с, хоча інколи і цей час може виявитись завеликим.

Структура web-документів

Структура будь-якого HTML-документу однакова, а саме:

<HTML> - відкриваючий тег документу

<head> - відкриваючий тег заголовку документу

----------------- - службова інформація про документ

</head> - закриваючий тег заголовку документу

<body> - відкриваючий тег тіла документу

----------------- - інформація про вміст документу

</body> - закриваючий тег тіла документу

<HTML> - закриваючий тег документу

HTML-документ можна уявляти у вигляді контейнера, обмеженого тегами <HTML> та </HTML> (парний дескриптор, який не має атрибутів).

Всередині цього основного контейнера знаходяться ще два контейнери чи секції. Перший контейнер, обмежений дескрипторами <head> та </head> - секція заголовку документу. В ньому розміщуються службові дані, які характеризують документ та окремі його осоливості. Другий контейнер, обмежений дескрипторами <body> та </body> - тіло документу, де і міститься те, що згодом виводитиметься у вікні браузера.

Основні теги мови HTML

Мова HTML не дивлячись на прогрес у розвитку засобів та мов програмування для Web залишається основною мовою для створення web-документів. Строго кажучи HTML не є повноцінною мовою програмування, та й процес створення web-документів дійсно більше нагадує процес його опису, ніж його програмування.

У випадку роботи з web-документом його інтерпретатором може бути лише програма-браузер. Саме тут видно результати програмування - web-сторінку. Різні браузери можуть інтерпретувати один і той же ж код по-різному. Крім цього, помилки у програмі не призводять до зупинки, а лише до спотворення результатів її виконання. З огляду на ці обставини, результат інтерпретування Web-документу не є (і не може бути) однозначний.

Лише від користувача залежить, чи буде сторінка взагалі переглянута, в якому режимі її переглядатимуть і чи захочеться користувачеві переналаштовувати свій комп’ютер, щоб побачити web-сторінку у найкращому вигляді.

Інструкціями в мові HTML є спеціальні конструкції - дескриптори чи теги, які мають наступний загальний формат:

< ім’я [атрибути] >

У відповідності зі специфікацією мови опису web-документів HTML дескриптори можна писати як великими, так і малими буквами. Код web-документів можна писати підряд, без примусового виділення дескрипторів та їх атрибутів окремими рядками. Інтерпретація документу браузером від цього не залежить. Але для зручності автора і користувачів варто структурувати документ.

Дескриптори керують способом відображення частин документу у вікні браузера. Дескриптори бувають парні і непарні. Парний дескриптор завжди має відкриваючий і закриваючий тег. Закриваючий тег має ту ж назву, що й відкриваючий. Закриваючий тег відрізняється від відкриваючого двома ознаками:

• закриваючий тег завжди починається з дробової риски, наприклад </font>;

• у закриваючому тегу не використовують ніяких атрибутів.

Непарні дескриптори не мають закриваючих тегів.

У заголовку документу (між тегами <head> та </head>) розміщуються

щонайменше два дескриптори, а саме:

• <title>Назва</title> - парний дескриптор, в якому вказується назва Web-сторінки, яка буде з’являтись у верхньому рядку вікна програми-браузера (синій рядок вгорі активного вікна);

• <meta [атрибути]> - непарний дескриптор, атрибутами якого задається інформація про документ та його основні параметри.

Для форматування тексів використовуються тегі <P>…</P>, <FONT>…</FONT> та <BR> наведено у наступному фрагменті:

Стиль шрифта позначається дескрипторами стилів, а саме:

<B>Абзац, слово, символ</B> - напівжирний шрифт;

<I>Абзац, слово, символ</I> - нахилений шрифт (курсив);

<U>Абзац, слово, символ</U> - підкреслений шрифт;

<S>Абзац, слово, символ</S> - перекреслений шрифт.

Як і в інших подібних випадках, допустиме комбінування цих дескрипторів, наприклад: шрифт, який знаходиться між дескрипторами

<B><S>…</S></B> буде напівжирним перекресленим, а між дескрипторами

<U><І>…</І></U> - нахиленим підкресленим.

Для форматування і виділення окремих елементів тексту призначені також наступні стандартні дескриптори HTML:

• від <H1>Текст</H1> до <H7>Текст</H7> - заголовки в тексті розміром від 1 до 7. З їх допомогою можна організувати семирівневу ієрархію заголовків в тексті;

• <big>Текст</big> - текст виводиться більшого розміру, ніж решта тексту;

• <small>Текст</small> - текст виводиться меншого розміру, ніж решта тексту;

• _Текст - текст виводиться як нижній індекс;

• ^Текст - текст виводиться як верхній індекс;

• <code>Текст</code> - текст виводиться як код або формула (найчастіше - шрифтом Courier);

• <tt>Текст</tt> - текст виводиться моноширинним шрифтом;

• <kbd>Текст</kbd> - текст виводиться напівжирним моноширинним шрифтом;

• <var>Текст</var> - відображення змінних у формулі чи тексті (зазвичай - курсив);

• <cite>Текст</cite> - текст виводиться як цитата (зазвичай - дрібніший курсив);

<address>Текст</address> - текст виводиться як адреса (зазвичай - курсив).

Переліченими вище дескрипторами не вичерпуються всі можливості форматування тексту. Як правило, потрібний вигляд сторінки досягається шляхом комбінованого використання різних дескрипторів та їх атрибутів.

Наступний об’єкт, який часто трапляється у Web-документах, - це різні малюнки. Для їх уставляння в документ використовують непарний дескриптор <IMG> з атрибутами.

• width=ширина; - ширина малюнка в пікселях або відсотках від ширини сторінки;

• height=висота; - висота малюнка в пікселях;

• hspace="розмір" - відстань по горизонталі до оточуючого тексту в пікселях;

• vspace="розмір" - відстань по вертикалі до оточуючого тексту в пікселях;

• border="товщина" - товщина видимої рамки зображення в пікселях, або відсутність рамки (border="0");

• align="вирівнювання" - вирівнювання малюнка на сторінці.

Дуже важливим елементом на Web-сторінці є гіперпосилання, яким може бути довільний об’єкт на ній (текст, символ, малюнок тощо).

Дескриптор гіперпосилання має наступний формат:

<A href="URL_об’єкту[#закладка]>Текст</A>

У відкриваючому тегові <A> атрибутом href= задається адреса (URL) тої сторінки (або того місця на сторінці, якщо вказана назва закладки на ній #закладка), яку треба завантажити в браузер, коли гіперпосилання активується. На сторінці текстове гіперпосилання за замовчуванням виділяється синім кольором і підкреслюванням. Якщо встановити курсор на гіперпосилання і один раз клацнути лівою кнопкою миші, то сторінка, URL якої вказаний у гіперпосилання, буде завантажена в браузер.

Якщо як гіперпосилання використовується малюнок, то відповідний фрагмент HTML-коду може мати наступний вигляд:

<p><a href="intro.htm"><img src="Images/02.gif" width="70"

height="109" border="0"></a></p>

Часто використовуваним об’єктом у Web-документах є таблиці. Таблиця описується складною щонайменше трирівневою ієрархічною конструкцією з дескрипторів <TABLE>…</TABLE>, <TR>…</TR> та <TD>…</TD>. Перша пара тегів описує таблицю в цілому, друга – рядок таблиці, а третя - комірки таблиці. Проілюструємо сказане на прикладі.

Припустимо, в документі потрібно розмістити таку таблицю:

1 2 3

4 5 6

Фрагмент HTML-коду з описом цієї таблиці матиме вигляд:

<TABLE border="1">

<TR>

<TD>1</TD>

<TD>2</TD>

<TD>3</TD>

</TR>

<TR>

<TD>4</TD>

<TD>5</TD>

<TD>6</TD>

</TR>

</TABLE>

В дескрипторах опису таблиці в цілому та елементів таблиці (рядків, комірок) можна вказувати атрибути, які задають параметри шрифта, кольорового оформлення, параметри абзаців тощо для цих елементів, або для усієї таблиці.

Викладеним вище не обмежуються всі можливості мови HTML, яка і далі розвивається та удосконалюється.

МІМЕ-типи документів

У заголовку web-документу є поле Content-Type, в якому вказується тип документів, які можуть правильно (коректно) інтерпретуватись клієнтом та передаватись сервером.

Специфікація МІМЕ (Multipurpose Internet Mail Extension - багатоцільове поштове розширення Internet) початково була розроблена для забезпечення можливості передавання файлів різних форматів засобами електронної пошти. Згодом цю специфікацію почали активно використовувати для обміну будь-якими даними в мережах, і зараз вона стала невід’ємною частиною правил роботи в Internet.

До появи МІМЕ з комп’ютера на комп’ютер передавали виключно текстову інформацію. Для передавання зображень чи інших двійкових файлів використовували протокол FTP. У відповідності зі специфікацією МІМЕ для опису формату даних використовується тип і підтип. Тип позначає, до якого класу відноситься формат вмісту запиту або відповіді. Підтип уточнює цю інформацію. Тип і підтип відділяють один від одного дробовою рискою.

Програмне забезпечення для створення web-документів.

Найпростіші web-сторінки можна конструювати "вручну", пишучи код у довільному текстовому редакторі як, наприклад, NotePad у Windows. Написаний таким чином код потрібно зберегти у файлі з розширенням .htm або .html. Складніші web-сторінки, або їх набори створюються за допомогою спеціально розроблених Web-редакторів.

Створення web-документів шляхом написання його коду у текстовому редакторі має ту велику перевагу, що дає чистий, компактний код, розмір якого є мінімально можливий для документу. Розміру документу - це той -критерій, за яким визначається час завантаження сторінки в браузер. Час завантаження сторінки в браузер об’єктивно впливає на відвідуваність сторінки.

Однак "ручне" створення складної за змістом та оформленням інтерактивної web-сторінки за умови використання в ній багатьох різних об’єктів (таблиці, малюнки, армовані об’єкти, відеофрагменти, форми, інші активні об’єкти) справа складна не лише для непрофесіонала, але й для професійного Web-дизайнера.

Тому в багатьох випадках кінцеві користувачі використовують підчас конструювання web-документів спеціальні редактори, які дозволяють в значній мірі спростити роботу, автоматизуючи процес написання коду сторінки маючи її вигляд. Конструювання web-сторінки в такому редакторі відбувається практично в режимі її перегляду, коли її елементи мають майже такий вигляд, який вони мали б у браузері. Коди документу генеруються редактором автоматично. За необхідності коди можна відредагувати вручну, переходячи в режим редагування кодів.

Одним з найпоширеніших програмних продуктів такого призначення є web-редактор Dreamweaver, розроблений фірмою Macromedia. Крім нього у комплект програмних продуктів входять також редактор анімованої графіки Flash, редактор векторної графіки FreeHand та редактор растрової графіки Firework. Цей комплект дозволяє створювати дуже складні і насичені інтерактивні web-сторінки з мінімальними затратами сил і часу на виконання рутинових процедур. Одна з останніх версій цього комплекту програмних продуктів має позначення МХ, хоча складові цього комплекту мають різні версії.

Зручний, знайомий кожному користувачеві Windows, інтерфейс, додаткові панелі інструментів та властивостей об’єктів, розвинена система контекстної допомоги (щоправда, англійською), роблять його надзвичайно простим у використанні і зручним інструментом для конструюванні складних Web-документів.

Для створення Web-документів можна використовувати текстові заготовки у форматах DOC та RTF, імпортуючи їх безпосередньо у створюваний документ. Редагований документ можна переглядати у двох різних браузерах. Редактор дозволяє відносно просто розробляти власні web-сайти набори взаємопов’язаних Web-документів, присвячених одній темі, тобто реалізовувати web-проекти.

Звідси ж, з редактора, можна без зайвих зусиль опублікувати свій твір в Internet.

Ще одним Web-редактором, доступним кожному кінцевому користувачу, який володіє навичками роботи з продуктами з пакету MS Office, є редактор Front Page з цього пакету.

В комплекті MS Office поставляється повна версія цього продукту - Front Page, а в комплекті Windows - спрощена його версія Front Page Express.

Можливості цього редактора такі ж, як і у Dreamweaver, але Front Page претензійно орієнтований на інтегрування з усіма іншими продуктами пакету MS Office та браузером Internet Explorer, що інколи заважає розробці документів, призначених для однакового інтерпретування довільним браузером.

На завершення слід ще згадати, що кожний з продуктів пакету MS Office дозволяє зберегти редагований документ у форматі HTML. Однак, слід мати на увазі наступне – в кожному з перелічених спеціальних редакторів, або в програмах пакету MS Office можна створити однакові за своїм виглядом Web-документи, але вони сильно відрізнятимуться один від одного розміром кодів. Найменший і найчистіший код ми отримали б за допомогою Dreamweaver, дещо більший і з багатьма зайвими тегами - за допомогою Front Page.

Читайте також:

1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
2. Аварійно-рятувальні служби
3. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
4. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
5. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
6. Асиміляція приголосних у потоці мовлення
7. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
8. Варіанти організації служби контролінгу
9. Взаємодія органів ДКСУ та органів Державної податкової служби України
10. Вибір слова – основа культури мовлення
11. Види і жанри публічного мовлення.
12. Види мовлення та їх характеристика

Переглядів: 1049