• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6. Наукова організація дослідного процесу

Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Структура та технічне оформлення курсових та дипломних робіт

Курсову (дипломну) роботу студенти виконують самостійно, до­держуючись рекомендованої структури та вимог до технічного офор­млення.

Рекомендується така структура роботи:

1. Титульна сторінка, оформлення якої не потребує особливих пояснень.

2. Зміст курсової (дипломної) роботи, де вказуються заголовки розділів (підрозділів) та сторінки, на яких вони розміщені.

3. Вступ, де розкриваються актуальність та практичне значення теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, струк­тура курсової (дипломної) роботи, визначаються джерела інформації.

4. Основна частина, що складається з трьох-п'яти основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом мають відповідати спрямованості теми, підпорядковува­тись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов'язуваними, мати приблизно однаковий обсяг.

5. Висновки з викладом прогнозу діяльності об'єкта досліджень у перспективі.

6. Список використаної літератури, який розмішують у кінці ро­боти.

У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

7. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (таблиці проміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного харак­теру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток повинен мати те­матичний заголовок. Якщо в курсовій (дипломній) роботі міститься кілька до­датків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: «Додаток 1»). Сторінки в додатках нумерують у межах одного до­датка. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов'яз­ковим.

Захист курсової (дипломної) роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, у присутності комісії у складі ке­рівника та двох-трьох членів кафедри. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується «Положенням про організацію навчаль­ного процесу у вищих навчальних закладах».

Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому навчаль­ному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, якщо тема має для них науково-теоретичний або практичний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які викона­ли всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комісію деканом факультету.

Процедура захисту включає:

· доповідь студента про зміст роботи;

· запитання до автора;

· оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи — й рецензента);

· відповіді студента на запитання членів комісії із захисту, для дипломної роботи — членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

· заключне слово студента;

· рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово слід підготувати заздалегідь у формі виступу, в яко­му доцільно висвітлити такі важливі питання:

· обгрунтування актуальності теми дослідження;

· мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження;

· що вдалося встановити, виявити, до­вести;

· якими методами це досягнуто;

· елементи новизни у теоретич­них положеннях та в практичних рекомендаціях;

· з якими трудноща­ми довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження.

У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника, а для дипломної роботи — і рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за ча­сом 10-15 хвилин.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано намалю­вати на великих аркушах паперу власні таблиці, діаграми, графіки.

Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобов'яза­ний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензі­ях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксуєть­ся в протоколі ДЕК.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломну роботу на «відмінно», мають публікації, є пере­можцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані Державною комісією до вступу в аспі­рантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні і кур­сові роботи подаються на конкурси, коли вони містять розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них резуль­тати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний про­цес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути студенти поточ­ного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному на­вчальному році.

Керівництво курсовими (дипломними) роботами доручають ква­ліфікованим викладачам (професорам, доцентам) ВНЗ.

Обов'язки наукового керівника курсової (дипломної) роботи:

· надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) кур­сової (дипломної) роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження тощо;

· аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

· визначати поетапні терміни виконання роботи;

· контролювати виконання курсової (дипломної) роботи;

· доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершен­ня роботи;

· дати відгук на роботу.

Автор дипломної роботи має отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціаліста або пра­цівника закладу, де проводився експеримент чи вивчався практич­ний досвід.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у довільній формі. У ньому визначають:

· актуальність теми;

· ступінь наукового і практичного значення праці;

· рівень підготовки дипломника до виконання професійних обов'язків;

· ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

· новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

· вміння використовувати літературу;

· ступінь оволодіння методами дослідження;

· повноту та якість розробки теми;

· логічність, послідовність, аргументованість, літературну гра­мотність викладення матеріалу;

· можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин;

· висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що став­ляться переддипломними кваліфікаційними роботами.

Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповід­ної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висв­ітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

· актуальність теми;

· вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конк­ретних практичних завдань;

· наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

· достовірність результатів і обгрунтованість висновків диплом­ника;

· стиль викладу та оформлення роботи;

· недоліки роботи.

Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну роботу.

5. Магістерська робота: поняття та її підготовка

Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магі­стри.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спе­ціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблем­них професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати ши­року ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, ме­тодами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові - освітню і науково-дослід­ну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивіду­альним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської робо­ти на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота — це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою пуб­лічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основ­не завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової ква­ліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати кон­кретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрі­шню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий харак­тер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншо­го - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій крани є справою віднос­но новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимо­ги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліф­ікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

· титульний аркуш;

· зміст;

· вступ;

· розділи і підрозділи основної частини;

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних дже­рел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають ба­гато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською ди­сертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки науко­вої праці.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-пе­дагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспіран­тури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого гатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтвер­джує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисер­тації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня канди­дата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерсь­ка робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як нав­чально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (зав­дання), скільки засвідчити, шо її автор здатний належним чином ве­сти науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати за­гальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр має вміти:

· формулювати мету і завдання дослідження;

· складати план дослідження;

· вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інфор­маційних технологій;

· використовувати сучасні методи наукового дослідження, мо­дифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження;

· обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

· оформляти результати досліджень відповідно до сучасних ви­мог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатсь­кою і докторською дисертаціями. Якщо основні положення, виснов­ки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то щодо магістерської робо­ти ця вимога не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської ро­боти не потребує автореферату.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціалізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здо­бувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаме­наційну комісію лише самої роботи (разом з відгуками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки про виконання індивіду­ального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерсь­кої роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів. Така робота підлягає лише обов'язковому рецен­зуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерською ро­ботою і кандидатською дисертацією, принципи їх підготовки - за­гальні.

По закінченні навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської роботи.

Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як правило, продовжують навчання в аспірантурі.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. II. Поняття соціального процесу.
7. IV. План навчального процесу.
8. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 744