Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Зовнішня політика Української держави

1. Українська держава встановила дипломатичні від­носини з Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією, Голландією, Іспанією, Данією, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Болгарією, Польщею, Росій­ською Федерацією, Німеччиною (гетьман навіть встиг відвідати її з офіційним візитом), Австро-Угорщиною та іншими державами.

2. Пріоритетний характер мали стосунки з центральними країнами. У вересні 1918 р. П. Скоропадський здійснив ві­зит до Німеччини і мав переговори з Вільгельмом II.

3. Гетьманщина мала посольства в 12 країнах світу.

4. Україну визнало ЗО країн світу, 10 із них мали
представництва в Києві. Україна мала своїх представників
у 23 державах.

5. Тривалий час у Києві велися переговори з Радянською
Росією про укладення мирної угоди та визнання кордонів.
12червня 1918р. підписано перемир'я з Радянською Росією.
Утім мирної угоди так і не було укладено, бо делегація
Раднаркому відмовилася від подальших переговорів.

6. Велася дипломатична боротьба за повернення укра­
їнських територій, які залишилися за межами України -
частини Бессарабії, Криму, Холмщини і Шдляшшя. Хоча


того не сталося, офіційні запити Гетьманату до інших країн щодо повернення відторгнутих земель мали велике політичне значення.

Ставлення до Української держави політичних партій і народу

Партії та організації, які засудили державний переворот П. Скоропадського

Незадоволення викликали такі дії гетьмана:

• повернення землі поміщикам;

• насильницька реквізиція хліба;

• масові репресії;

• відновлення багатьох дореволюційних порядків;

• залежність від німців, які нещадно грабували Україну;

• оточення гетьмана, яке прагнуло до відновлення «єди­ної й неподільної» Росії.

 

1. Делегати Всеукраїнського селянського з'їзду, який від­бувся нелегально на початку травня 1918 p., прийняли ре­золюцію, що селянство не визнало обраного поміщиками гетьмана і закликало організувати у повітах бойові дружини й готуватися до виступу.

2. Всеукраїнський робітничий з'їзд, який відбувся 14 травня 1918 р. у Києві. Вирішено вести боротьбу за відновлення УНР.

3. Більшість політичних партій України:

• Українська соціал-демократична робітнича партія
(УСДРП) вела безкомпромісну боротьбу проти Гетьма­
нату, за що її лідера С Петлюру та інших членів партії
кинуто за грати;

•ліве крило соціалістів-революціонерів (УПСР) згурту­валося навколо нелегального тижневика «Боротьба» і тому дістало назву «боротьбисти». Вони разом з україн­ськими більшовиками розгорнули підготовку до анти­урядового повстання;

• у липні 1918 р.на 1з'їзді Компартії більшовиків України,
що відбувся у Москві, створено Компартію більшови-


 




ків України, яка була проголошена складовою части­ною РКП (б). Першим секретарем ЦК КП(б)У обрано Г. П'ятакова. Партія почала вести роботу з організації робітників і селян на боротьбу за відновлення більшо­вицької влади в Україні. Підтримано гетьмана

1.8-11 травня 1918 р. в Києві легально відбувся з'їзд консти­туційно-демократичної партії, який підтримав гетьмана. У роботі з'їзду взяли участь три міністри-кадети гетьманського уряду. Вони були поборниками «єдиної і неподільної Росії».

2. З'їзд представників промисловості, торгівлі, фінансів та
сільського господарства (15-18 травня 1918р.):

• вітав відновлення приватної власності на землю;

• вимагав державних кредитів на «відбудову продукції» великих маєтків;

• зажадав сприяння Поміщикам у поверненні конфіско­ваного майна «разом із відшкодуванням»;

• засудив втручання робітників у господарське життя під­приємств і розпорядчі функції адміністрації;

• утворив постійний представницький орган - Раду про­мисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства (ПРОТОФІС).

3. Гетьманський уряд підтримували хлібороби-власники, се­
редня інтелігенція, кадети, великі капіталісти і промисловці.


Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  3. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  4. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  5. Аграрна політика
  6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  9. Активна і пасивна державна політика.
  10. Активна політика зайнятості
  11. Антиінфляційна державна політика
  12. Антиінфляційна політика держави




Переглядів: 438

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Внутрішня політика | Центральної Ради, а потім - уряду гетьмана?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.