Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Розповідь, пояснення, бесіда

Методи викладання навчального матеріалу

Зазначені методи характерні тим, що тут використовується усне слово.

Розповідь на заняттях основ економіки застосовується порівняно рідко. Її можна використовувати, коли учням повідомляють про основні завдання навчання, з історії економічної науки, про проблеми економічного зростання в Україні тощо.

Значно частіше застосовують пояснення. Пояснення – це словесне тлумачення понять, явищ, термінів тощо. Пояснювати доводиться кожне основне поняття теми. Так, наприклад, у процесі вивчення теми «Безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги» доводиться більш детально пояснювати учням, такі теорії, що зумовлюють явище безробіття:

Пояснення 1. Безробіття виникає через надмірно високу заробітну плату. Це зумовлюється тим, що на ринку праці завжди може встановитися такий рівень заробітної плати, який врівноважить попит і пропозицію, забезпечуючи повну зайнятість. Але через певні причини, наприклад тиск профспілок, зарплата зростає. За цих умов підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих, адже їх витрати на зарплату збільшується. Виникає надлишок працездатних, тобто безробіття.

Пояснення 2. Безробіття виникає через недостатній попит на товари і послуги. Автори цього пояснення шукали причини безробіття у зменшенні сукупного попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між пропозицією та попитом, яка загрожує скороченням виробництва і появою безробіття, треба здійснювати державні заходи, спрямовані на стимулювання попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу малозабезпеченим, знижувати податки тощо.

Пояснення 3. Безробіття виникає через негнучку структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко реагувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього пояснення (його можна визначити як «структурне») виходять із того, що ринок праці – явище динамічне. На цьому постійно з’являються нові працівники і нові робочі місця. Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких працівників і лише на певних територіях. Для досягнення відповідності між робочими місцями і працівниками останні мають пройти перекваліфікацію, набути нових професій та досвіду чи переїхати на нове місце проживання.

Пояснення 4. Безробіття виникає через те, що в процесі нагромадження капіталу дедалі менша його частка спрямовується для найму робітників і дедалі більша – у засоби виробництва. Отже, зменшується попит на робочу силу.

До розповіді і пояснення ставлять такі вимоги, які треба виконувати, щоб забезпечити досягнення дидактичної мети:

1. Достовірність змісту. Факти, які наводять учням, повинні якнайкраще відповідати змісту навчальної програми і бути науково обґрунтованими. Не слід захоплюватися великою кількістю фактів, бо за ними інколи зникає суть явища або процесу, що вивчається.

2. Виклад матеріалу в логічно виправданій послідовності. Поняття «просте» і «складне» в науці і навчанні не збігаються. Практикою роботи доведено, що в зв’язку з цим під час пояснення процесів або явищ доцільно вдаватися до аналітико-синтетичного викладання матеріалу, а саме: спочатку ознайомити учнів із явищем в цілому, потім розчленувати (практично або в уяві) явище на складові частини, вивчити їх і знову повернутися до явища в цілому, розглянувши його глибше і докладніше.

3. Емоційність викладу. Якщо вчитель залишається байдужим під час викладання навчального матеріалу, то таке ставлення передається учням. І навпаки, коли вчитель викладає матеріал емоційно, а цьому сприяє правильний добір фактів, то учні краще сприймають нові відомості і добре запам’ятовують їх.

Пояснення і розповідь можна будувати в індуктивний послідовності, починаючи з ознайомлення учнів із конкретними фактами і явищами, поступово переходячи до формулювання загальних понять і висновків. Так, якщо повернутись до наведених вище теорій, що розкривають явище безробіття, і співвіднести чинники попиту і пропозиції на ринку праці з наведеними поясненнями причин безробіття, то можна зробити висновок про те, що все залежить від того, в якій конкретній ситуації виникло безробіття. Якщо йдеться про безробіття в період циклічного спаду виробництва, то воно виникає через невідповідність між пропозицією та попитом, що загрожує скороченням виробництва і появою безробіття. Якщо безробіття виникає в період докорінної зміни технології виробництва, то воно виникає через гнучку структуру ринку праці. Якщо йдеться про ймовірні наслідки масового підвищення заробітної плати, то у такому випадку спостерігається зв’язок між рівнем зарплати і рівнем зайнятості.

Застосовується і дедуктивний спосіб усного викладання, коли його починають із роз’яснення загальних понять і положень, які потім ілюструють конкретними прикладами. Так, наприклад, у процесі розгляду проблем економічного зростання в Україні можна спочатку назвати основні чинники економічного зростання, а потім перейти до розгляду кожного із них.

Бесіда – це питально – відповідальний метод навчання. Вчитель повинен керуватися такими вимогами до бесіди: опиратися на раніше засвоєні учнями знання і їх життєвий досвід; детально продумувати систему запитань з теми уроку; послідовно задавати запитання учням, вислуховувати їх відповіді, уточнювати і доповнювати висловлювання.

Для підготовки і побудови бесіди доцільно:

* розбити навчальний матеріал на невеликі логічно закінчені порції;

* розмістити ці порції у строгій логічній послідовності;

* сформулювати стосовно до кожної порції запитання до учнів у такій формі, щоб на нього вони змогли дати, як правило, однозначну відповідь;

* уявити собі передбачувані відповіді учнів;

* намітити необхідні уточнення і доповнення до відповідей учнів і сформулювати висновки.

Бесіда вимагає більшої затрати навчального часу на вивчення одного і того ж матеріалу, ніж розповідь або пояснення. Але ефективність бесіди у формуванні свідомості і міцності засвоєння навчального матеріалу учнями, у розвитку їх самостійності і пізнавальної активності значно вища.

 


Читайте також:

  1. Бесіда за запитаннями.
  2. Бесіда захисника з підозрюваним(обвинуваченим).
  3. Бесіда. Телефонна розмова
  4. Ділова бесіда. Основні етапи і психологічні складності організації і проведення ділової бесіди.
  5. Методи консультативного спілкування: бесіда, маєвтичний діалог.
  6. Співбесіда з роботодавцем
  7. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем
  8. Тема 6. Співбесіда при прийомі на роботу




Переглядів: 1168

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про методи навчання | Ілюстрування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.