Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Крах наполеонівської імперії

12 (24) червня 1812 р. армія Наполеона вторглася в Росію.

План Наполеона полягав у тому, щоб розгромити противника в серії «вирішальних» прикордонних боїв, після чого продиктувати імператорові Олександру I мир на своїх умовах. Але російські воєначальники Барклай де Толлі і Багратіон ухилилися від бою, який їм намагався нав'язати Наполеон. Відступаючи, вони домоглися об'єднання основних сил російської армії поблизу Смоленська. Найбільша битва цієї кампанії відбулася 26 серпня (7 вересня) 1812 р. біля с. Бородіно. Однак Бородінський бій не дав істотної переваги жодній зі сторін.

Російське командування вирішило здати Москву, яка виявилася пасткою для французької армії. Перечекати сувору російську зиму на теплих московських квартирах також не вдалося. У місті незабаром після приходу французів почалися пожежі. Армії загрожував голод.

У ході відступу «Велика армія» перестала існувати. 13 (26) грудня 1812 її залишки перетнули російський кордон у зворотному напрямку. Повернувшись до Парижа, Наполеон відразу приступив до формування нової армії, і вже у квітні 1813 р. він на чолі 150-тисячного війська знову з’явився в Німеччині.

Розгром «Великої армії» в Росії послужив сигналом до створення нової (шостої) антифранцузької коаліції. До її складу увійшли, поряд з Росією і Великобританією, Пруссія, Швеція та Австрія.

Основні сили наполеонівської армії були розгромлені в «битві народів» під Лейпцигом 16-19 жовтня 1813 р. на території Саксонії.

Поразка під Лейпцигом ознаменувала занепад політичної й військової могутності Наполеона. Його покинули останні союзники, зокрема, Саксонія і Баварія.

У грудні 1813 р. 350-тисячна армія союзників вступила на французьку територію.

17 лютого (1 березня) 1814 р. 4 основні держави антифранцузької коаліції Великобританія, Росія, Австрія і Пруссія підписали в Шомоне союзний договір.: зобов’язувались не вступати у сепаратні переговори із Францією, довести з нею війну до кінця, виставити 150-тисячну армію від кожної країни, лише Великобританії надавала союзникам щорічну субсидію у 5 млн. фунтів стерлінгів.

31 березня 1814 р. імператор Олександр І і прусський король Фрідріх Вільгельм ІІІ на чолі своїх армій увійшли до Парижа.

6 квітня Наполеон підписав зречення. Однак вже було пізно. За ініціативою Талейрана, ще 1 квітня сенат сформував тимчасовий уряд, в 3 квітня оголосив про скинення Наполеона. 6 квітня сенат запропонував корону Людовіку 18.

11 квітня союзники уклали в Фонтебло союзний договір, що віддавав у пожиттєве володіння Наполеону о. Ельбу в Середземному морі.

Таким чином, підійшла до кінця наполеонівська епопея. Правлінню Наполеона було властиве нерозв'язне внутрішнє протиріччя, яке рано чи пізно мало призвести до краху. Важливим, якщо не основним, доданком успіхів його внутрішньої і зовнішньої політики, були завойовницькі війни. Саме ці війни в короткі терміни згуртували французьке суспільство навколо Наполеона і забезпечили міжнародне визнання його режиму. Він став бранцем своєї військової слави. Щоб зберегти владу, він повинен був знову і знову доводити всьому світу свою військову перевагу, поки остаточно не підірвав сили Франції.


Читайте також:

  1. Вигідне господарсько-географічне розташування Харкова перетворило його у XVIIІ ст. на один з найпотужніших економічних центрів Російської імперії.
  2. Від часу виникнення перших держав до падіння Римської імперії (476 р.).
  3. До складу Російської імперії
  4. Епоха еллінізму і Римської імперії
  5. Етнічна складова життя західних українців в Австрійській імперії.
  6. З 27 р. до н.е. в історії стародавнього Риму почався період Римської імперії.
  7. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії
  8. Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії - Страница 2
  9. Земель у складі Російської імперії
  10. Зміни в Австрійській імперії
  11. Зміни в Російській Імперії
  12. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії




Переглядів: 3930

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сімейна» і «континентальна» системи зовнішньої політики Наполеона | Поняття й види товарних бірж 1 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.