• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація використання ІС для маркетингової діяльності. Маркетингові інформаційні системи.

Фінансові інформаційні системи: управління грошовими потоками, управління інвестиціями, бюджетування, фінансове прогнозування та планування. Бухгалтерські інформаційні системи: облік платежів, облік розрахунків, ведення головної книги, складання балансу організації.

Основні структурні частини функціонування інформаційної системи у менеджменті організації: управління маркетинговою діяльністю, управління людськими ресурсами, управління фінансами, управління виробничими процесами, здійснення бухгалтерського обліку.

Моделі розвитку організації з використанням комп’ютерних пакетів підтримки прийняття управлінських рішень. Підтримка бізнес-цроцесів спеціалізованими інформаційними системами. Операційні інформаційні системи: комп’ютерно-інтегровані операції, автоматизовані системи виконання операцій, єдина операційна мережа, управління процесами, управління технологічним обладнанням. Структура комплексу.

Перехід від традиційних до інтегрованих автоматизованих інформаційних систем у бізнесі. Аналіз діяльності підприємств із застосуванням програм, програмно-технічних комплексів. Технологія оброблення інформації. Порядок виконання робіт.

Типи інформаційних систем, що використовуються в організаціях з різноманітним спрямуванням основної діяльності. Застосування ІС для аналізу роботи підприємств.

Тема 3. Типологія інформаційних систем уменеджменті організацій

Вимоги, що ставляться до управлінської інформаційної системи, як правило, не залежать від форми власності, однак залежать від сфери діяльності підприємства, а її програмні модулі повинні відповідати бізнес-процесам, функції автоматизованих робочих місць повинні відповідати посадовим обов'язкам співробітників. При виборі програмно-апаратних платформ і окремих бізнес-додатків повинні застосовуватися несуперечливі, злагоджені технології, дотримуватися єдина технологія експлуатації й обслуговування системи. Крім цих ключових вимог, є ряд загальних технічних вимог для будь-якої інформаційної системи, а саме:

· надійний захист від несанкціонованого доступу до даних і реєстрації дій персоналу;

· швидкодія, тобто досить малий час реакції системи (одиниці секунди) при введенні, пошуку й обробці інформації;

· можливість масштабування і розвитку системи;

· зручний користувальницький інтерфейс робочих місць;

· інтеграція з модулями системи передачі даних;

· можливість конвертації відомостей баз даних, що використовувалися в минулому, у нову систему;

· висока надійність роботи.

Розвиток ІС характеризується розширенням взаємозв’язків окремих систем і підсистем, які об’єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне і поточне планування, адміністративно-господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об’єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об’єктом загалом. Такі багаторівневі ієрархічні ІС повинні забезпечити погоджене і взаємопов’язане управління усіма видами діяльності (наприклад, для промислового підприємства управління основними виробничими і технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо). На рис. 3.1 показано типову функціональну декомпозицію ІСМ промислового підприємства [8].

Рис. 3.1. Збільшена функціональна декомпозиція ІСМ промислового підприємства

Інформаційну систему менеджменту (ІСМ) можна розглядати як ієрархічний комплекс організаційних методів, технічних, програмних, алгоритмічних та інформаційних засобів, які мають модульну структуру і забезпечують наскрізне узгоджене управління матеріальними та інформаційними потоками об’єкта управління. Центральним поняттям в ІСМ є поняття «інтеграція», яке можна визначити як спосіб об’єднання окремих компонентів в одну систему для узгодженої і цілеспрямованої їх взаємодії, підвищуючи ефективність функціонування підприємства.

Залежно від складності об’єкта кількість функціональних підсистем змінюється від 10 до 50 назв. Декомпозиція ІСМ за функціональною ознакою містить функціональні ІС, що реалізують систему функцій управління.

Функціональна ознака визначає призначення ІС, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції виконує. Функціональна структура ІСМ значною мірою визначається предметною сферою застосування. Сучасні ІТ дають змогу створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять комп’ютерні мережі та системи зв’язку), щоб у динаміці супроводжувати та координувати як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід об’єднує технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямів управлінської діяльності, як виробнича, організаційна, маркетингова, фінансова, бухгалтерська, кадрова та проектно-конструкторська (рис. 3.2). Інформаційні ресурси розміщаються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора цієї мережі.

Однією з найважливіших цілей створення ІСМ є забезпечення комплексного скоординованого автоматизованого виконання розрахункових, проектних і обліково-інформаційних робіт, які виникають у функціонально-організаційних системах підприємства. Типова функціональна блокова структура ІСМ підприємства зображена на рис. 3.2.

Функціональна інтеграція забезпечує єдність цілей та узгодження критеріїв і процедур виконання виробничо-господарських та технологічних функцій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основою функціональної інтеграції є оптимізація функціональної структури усієї системи, декомпозиція системи на локальні частини (підсистеми), формалізований опис функцій кожної підсистеми та протоколи їх взаємодії згідно з визначеними ознаками (рис. 3.1).

Рис. 3.2. Функціональна структура інформаційної системи менеджменту

Системи ІСМ поділяються на підсистеми, які поєднують комплекси завдань відповідно до їх функціональної та інформаційної належності (рис. 3.2, табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Ознаки виділення функціональних складових елементів ІС

Система управління виробництвом може містити цілий набір вбудованих підсистем, таких, як підсистема техніко-економічного планування, підсистема оперативного планування виробництва, підсистема оперативного управління основним виробництвом, підсистема управління матеріально-технічним забезпеченням тощо (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Типова структура системи управління виробництвом

Структура системи управління виробництвом формується відповідно до політики та стратегії діяльності підприємства.

Інженерна система складається з двох типових підсистем (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Типова структура інженерної інформаційної системи

Фінансова та бухгалтерська інформаційні системи тісно пов’язані між собою, фактично не можуть існувати розрізнено та призначені для автоматизованого виконання бухгалтерського обліку та управління фінансами на підприємстві (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Типова структура фінансової та бухгалтерської інформаційної системи

Маркетингова діяльність підприємства пов’язана з обробленням різноманітних і доволі значних обсягів інформації. Це зумовлює необхідність системного підходу до організації її здобування, оброблення, аналізу під час вироблення управлінських рішень. Відповідно до цього маркетингову систему потрібно будувати з врахуванням комплексного узгодження усіх компонентів маркетингових досліджень, і вона повинна виконувати такі функції, як планування маркетингу, контроль маркетингу, ціноутворення, оброблення результатів маркетингових досліджень, управління реалізацією і збутом продукції.

Таблиця 3.5

Типова структура системи управління маркетингом

Інформаційні системи по управлінню персоналом: стратегічне, тактичне та оперативне використання персоналу організації; постійні співробітники організації, навчання та розвиток персоналу.

Забезпеченість і правильний підбір кадрів завжди були основними умовами ефективної роботи підприємства. Завдання підсистеми полягає в забезпеченні правильного підбору і розподілу кадрів, безперервному підвищенні їхніх економічних і технічних знань, забезпеченні готовності кадрового резерву, визначенні рівня необхідної кваліфікації кадрів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Типова структура системи управління кадрами

Важливе значення для підприємства мають показники руху робочої сили і використання робочого часу.

Кадрові питання, як правило, завжди перебувають в полі зору першого керівника.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. II. Організація перевезень
4. II. Організація перевезень
5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
6. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
7. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
8. Адміністративно-територіальна організація
9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 1097