Системний підхід до планування менеджерських інформаційних систем.

Процеси організаційного планування інформаційних систем: основні етапи. Формування бізнес-шляхів розвитку організації для створення оптимальної архітектури інформаційної системи та оперативних планів.

Тема 4. Планування розвитку управлінських інформаційних систем

Розвиток ринкових відносин призвело до появи нових видів підприємницької діяльності і, перш за все, до створення організацій, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, їх вдосконаленням, поширенням компонентів АІТУ, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси. До їх числа відносять також обчислювальну техніку, засоби комунікації, офісне обладнання і специфічні види послуг - інформаційне, технічне і консультаційне обслуговування, навчання і т. п. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, практично до повсюдного застосування АІТУ і їх великим різноманіттям.

Поняття стратегії автоматизації включає в себе базові принципи, які використовуються при автоматизації підприємств. До її складу входять такі компоненти:

1. Цілі: сфери діяльності підприємства та послідовність, в якій вони будуть автоматизовані;

2. Спосіб автоматизації: по участках, напрямках, комплексна автоматизація

3. Довгострокова технічна політика: розробка комплексу внутрішніх стандартів підприємства;

4. Обмеження: фінансові, часові тощо;

5. Процедура управління змінами плану.

Стратегія автоматизації в першу чергу повинна відповідати стратегії (задачам) та пріоритетам бізнесу. Стратегічний план автоматизації повинен складатися з урахуванням наступних чинників:

1. Середній період між зміною технологій основного виробництва.

2. Середня тривалість життя продуктів, що випускає підприємство та їх модифікацій.

3. Оголошені довгострокові плани розробників технічних рішень щодо їх розвитку.

4. Термін амортизації систем, що використовуються.

5. Стратегічний план розвитку підприємства, включаючи плани злиття та поділу, зміни чисельності та номенклатури продукції.

6. Планові зміни функцій персоналу.

Рис. 4.1. Фази стратегічного планування інформаційних систем

Не можна розглядати стратегію автоматизації, як процес, що розвивається за своїми внутрішніми законами. Вона є одним із способів досягнення стратегічних бізнес-цілей.

В основі стратегії автоматизації повинна бути стратегія бізнесу підприємства, зокрема: місія підприємства, напрямки розвитку, модель бізнесу.

Таким чином, стратегія автоматизації - це план, узгоджений за термінами та цілями зі стратегією організації. Іншою особливістю є ступінь відповідності пріоритетів автоматизації стратегії бізнесу, зокрема, яких цілей необхідно досягти:

· зниження вартості продукції;

· збільшення кількості та асортименту продукції;

· скорочення циклу: розробка нових товарів/послуг - вихід з ними на ринок;

· перехід до виробництва під конкретного замовника з урахуванням індивідуальних вимог тощо.

Стратегічні цілі бізнесу з урахуванням обмежень - конвертуються в стратегічний план автоматизації підприємства.

Таблиця 4.1

Основні обмеження вибору стратегії автоматизації

№ п/п	Обмеження	Чинники
	фінансові	· розміри інвестицій
	часові	· зміною технологій основного виробництва, · ринковою стратегією підприємства, · державним регулюванням економіки
	вплив «людського» фактора	· корпоративну культуру - ставлення персоналу до автоматизації, · особливості ринку праці, · трудове законодавство.
	технічні/технологічні	· наявний парк засобів інформаційної телекомунікаційної техніки, · прийнята архітектура ІС

Типові проблеми, які виникають при розробці стратегії автоматизації здебільшого пов’язані з наступними факторами:

· стан ринку ІТ;

· визначення ефективності інвестицій в ІТ;

· необхідністю реорганізації діяльності підприємства при впровадженні ІТ.

Маючи фінансові параметри та основні напрямки автоматизації (це можуть бути пріоритетні напрямки діяльності) розробити стратегію автоматизації відносно просто. До її розробки можуть бути залучені декілька фахівців відділу автоматизації. Єдиною умовою підбору фахівців може бути широкий кругозір в області ІТ, а також неупередженість. Тому бажано залучити, крім власних, хоча б одного зовнішнього фахівця. Сумарні витрати на розробку стратегії автоматизації за експертними оцінками складають 5-10 тис. доларів. А втрати за відсутності стратегії можуть скласти для підприємства з чисельністю від 100 тис. чол., до 800-900 тис. доларів.

Планування ІС принципово не відрізняється від загального стратегічного планування на підприємстві. ІТ-підрозділ, як і інші виробничі функціональні підрозділи, повинен внести якомога більший внесок у досягнення цілей підприємства. Відповідно до цього СПІС варто розуміти як інтегровану складову частину загального стратегічного планування підприємства (рис. 9.1).

Рис. 4.2. Місце стратегій в області ІС та ІТ у генеральній стратегії організації

На рис. 4.2 показана, зокрема, центральна роль стратегічних цілей у рамках планування. Має сенс ставити тільки одну ціль або невелике їхнє число в якості базису для ієрархічної системи цілей. Цілі повинні бути операціональними, тобто що перевіряються, і загальновизнаними. Тільки умова, що цілі будуть «визнані» на всьому підприємстві в якості основи стратегічного плану, забезпечує його (плану) успішну реалізацію.

Принципи і напрямки, що закладаються в ІС, утворять як би рамки для стратегії в області ІС, а також і для оптимального планування заходів. Ці рамки завжди можуть і повинні використовуватися при рішенні виробничих питань, при розподілі робіт із працівників, персоналу по проектах і т.д.

Рис. 4.3. Формулювання стратегічних цілей для планування інформаційних систем

На цій підставі стратегічне планування в сфері інформатизації, природно, повинно здійснюватися на базі послідовного застосування системного підходу. При цьому для процесу планування ІС характерні наступні типові фази.

1. Постановка завдання планування ІС: для якої частини підприємства повинно проводитися планування ІС, у якому саме вигляді і ким, а також що від цього має отримати підприємство і коли?

2. Всебічний аналіз умов. Для виявлення простору дій при упорядкуванні планів у сфері ІС необхідний аналіз умов або положення справ у даній області. З одного боку, аналізується найважливіша частина оточення підприємства (клієнтура, ринки продукції, технологія, конкуренти, економіка, політика тощо) і ідентифікуються переваги, що витікають із цього, ризик і вимоги. З іншого боку, вивчаються внутрішні умови підприємства (структура виробництва, процеси виробництва, ринки, фінанси, ресурси, конкуренція, персонал тощо) і встановлюються сильні і слабкі сторони сфери ІС.

3. Постановка стратегічних цілей для ІС. Отримані у фазі аналізу умов знання являють собою основу для конкретного формулювання стратегічних цілей ІС.

4. Розробка стратегій ІС. Вона виконується з урахуванням архітектури застосування ІТ, доступних або наявних ресурсів, структури організації і управління. Стратегії ІС характеризують простір і потенціал, що повинні бути задіяні для досягнення позначених цілей.

5. Планування конкретних заходів. Цей етап має вже оперативний характер і тому, по суті, не є власне частиною СПІС. У рамках довгострокового планування заходи описуються в загальній формі, у вигляді деяких акцій у складі стратегій, окремі кроки яких фіксовані у часі. Короткострокові плани в області ІС містять, навпаки, специфіковані заходи на весь плановий рік.

Завдяки упорядкуванню зверху вниз (або знизу нагору) описаних складових системи планування на підприємстві встановлюється ієрархічний порядок створення стратегічних планів, що для практичного втілення вимагає також структурування планування ІС у часі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація використання ІС для маркетингової діяльності. Маркетингові інформаційні системи.	\|	Методологія планування інформаційних систем: підходи та сценарії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.