Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура управління в ІС.

Процеси в ІС

Період розвитку ІС

Перші ІС системи з’явились в 50-х роках ,вони були призначені для обробки розрахунків і та обчислюються і реалізуються на електромеханічних рахункових машинах.

60-ті рр. зміна відношення до ІС. Інформація отримана з них стала застосовуватись для періодичної звітності за параметрами найбільш застосовуваних для розрахунку зарплат.

70-ті рр. на початку 80-х рр. ІС починають використовувати,як засіб управлінського контролю,що підтримує і прискорює процеси прийняття розвитку.

У 80-і рр. знову змінюється концепція – стратегічне джерело,використовується для будь-якого профілю організації.

У наші роки ІС надають вчасну потребу в інформації,створює товари і послуги,ринки збуту.

Процеси ІС складаються з блоків:

1 блок:введення інформації із зовнішніх та зовнішніх джерел.

2 блок: обробка вхідної інформації і представлення її в певному вигляді.

3 блок:вивід інформації або представлення її в іншу систему.

4 блок: зворотній зв’язок - це інформація перероблена людьми для корекції інформації.

Іс визн. такими властивостями:

1)Будь яка ІС може бути піддана аналізу побудована і керована на основі загальниз принципів побудови системи;

2)ІС є динамічною і розвиваючою;

3)При побудові ІС використовується системний підхід;

4)Вихідною продукцією є інформація на основі якої приймається рішення;

5) ІС слід приймати як людино-компютерну систему обробки інформації.

При визначенні можливості комп’ютерною ІС для підтримки прийняття рішень:

1)структурованість розв’язків завдань;

2)рівень ієрархії керування організацією, на якому розвязок повинен бути прийнятий;

3)причетність розвязку завдання до цієї чи іншої функції сфери;

4)вид використаних інформаційних технологій.

Роль структури управління ІС:

1)структура ІС і її функціональне призначення повинне відповідати меті, що стоїть перед організацією;

2)ІС повинна контролюватися людьми, люди мають її розуміти і використовувати відповідно до основних соціальних принципів.

3)вироб. достовірної, надійної, своєчасної і системної інформації;

4) структура керування(інформ.) організацією.

Керування – це забезп. поставленої мети за умови реалізації таких функцій:

1) Організаційна;

2) Планова;

3) Облікова;

4) Аналізу:

5) Контрольна;

6) Стимулювання.

Організаційна функція розробляє організаційну структуру і комплексу нормативних документів.

Планування – це планова функція, помагає в розробці та реалізації планів по використанню поставлених завдань.

Обліку – це функція яка полягає в розробці чи використанні готових форм і методів обліку показників діяльності фірми.

Аналіз – аналітична функція – зв’язується з вивченням виконаних планів і замовлень, визначення факторів, що впливають на виявлення резервів і визначення тенденції розвитку.

Контрольна – викон. планів контроль, витрата матеріальних ресурсів, використання фінансових коштів.

Стимулювання – мотиваційна функція припускає розробку і застосування різних методів стимулювання праці підлеглих працівників:

- Фінансові стимули( зарплата, премії, акції);

- Психологічний(подяки, грамоти звання).

Структура керування ділиться на 3 рівні: оперативний, функціональний, стратегічний.

Рівні керування визнач. складністю поставлених завдань чим вище завдання тим більший рівень керування.

Оперативний – нижній рівень забезпечує розвязок багаторазових повторювальних завдань і операцій, і швидке реагування на зміну поточної інформації. На цьому рівні велику за обсягом кількість інформації, висока динаміка приймання управлінських рішень.

Функціональний – забезпечує розвиток завдань, що вимагають аналізу інформації підготовленого на 1-му рівні. На ньому велике значення має функція керування і аналіз.

Стратегічний – забезпечує виробництво управлінських розв’язків спрямованих на розвиток технічних завданью

Важлива функція стимулювання, рішення приймається через довгий час. Персонал організації співробітники різного ступеня організації кваліфікації, які виконують завдання. 1 ший рівень: працівники вищої ланки; основне завдання: планування діяльності організації на ринку

Тема: Модель життєвого циклу ЕС

Життєвий цикл ІС- це безперервний процес, який бере початок з моменту ухвалення рішення про ств. ІС і закін. В момент повного впровадження в експлуат. Стандарт ІSO/IEC 12207 визн. структуру життєвого циклу, що містить процеси, дії,завдання які повинні бути виконані під час ств. ІС. Згідно з стандартом структура ЖЦ базується на 3-ох групах процесів.

1 група : основні процеси ЖЦ(придбання,розробка,експлуат.,супровід)

2 група: допоміжні процеси(забезпеч.викон. основних процесів)документації, керування конфігурацією за без. якості,атестація,оцінка.аудит і т.д.

3 група організаційні процеси (керування проектами, ств. проекту інфраструктури)

Основні процеси ЖЦ:

1.Розробка експлуатації. Кожен має завдання і мету.

Розробка ІС – містить усі роботи і розробки ІПЗ-забезпечення його компонентів відповідно до вимог. Розробка ІПЗ включає оформлення проектних. і експлуат. елементів, підготовка матеріальних необхідних для тестування таємних програмних продуктів;розробка матер. Необхідних для організ.,навчання персоналу.

Розробка є одним із найважливіших процесів ЖЦ ІС. Вона містить в собі стратегічне планування, аналіз проект.і реалізації .

Експлуатаційні роботи можна поділити на підготовчі і основні.

Підготовчі :конфігурування бази даних та робочих місць користувачів, забез. експлуат. документацією,навчання персоналу.

Основні експлуат. роботи:

1.безпосередню експлуат.

2.локалізацію проблем і усунення причин винекнення

3.модифікацію ПЗ

4.підготовку пропозицій з удоскон. системи.

5. розвиток і модернізація системи

Супровід . Служба тех. підтримки відіграють помітну роль в житті будь-якої ІС:

1.наявність кваліфікованого тех. обслуговування на етапі експуат. ІС. Є необхідною умовою для розвитку поставлених завдань. Помилка обслуг. персоналу приходить до менш прихованих фінансових втрат в порівнянні з вартістю ІС.

Допоміжні процеси: сюди належить керування конфігурацією(головне місце). З ДП, що підтримують основні процеси ЖЦ ІС є розробка та супровід.

При розробці проектів ІС, що склад. з багатьох компонентів, кожен з яких розроб. незалежно, а також може мати кілька варіантів реаліз.,або одної реаліз. може виникнути проблема обліку фінансових проблем,зв’язків і ф-цій. Ств. єдиної структури і забез.розвитку самої системи . керування конфігурацією дозволив організувати, систематично врахувати зміни в різні компоненти ІС на всіх стадіях їх життєвого циклу.

Організаційні процеси

Керування проектом пов’язане з плануванням та організацією роботи і контролю над терміном, а також якості планувальних робіт включає: технічне і організ. забез. проекту.

1. вибір методів і інструмент. засобів орган. проекту.

2.визн. методів опису проміжних стадіїв розроб.

3. навчання персоналу

Забезпечення якості проекту є пов’язне з проблемами верифікації(перебір тестування компонентів)

Верифікація – процес визн. відповідності поточного етапу розробки досягнутого на даному етапі з вимогами цього етапу.

Превірка – це процес встановлення відповідності параметрів розробки вигідним вимогам. Перевірка збігається тестуванням ІС.

Моделі ЖЦ.

Під "моделлю ЖЦ" розуміється структура, що визначає послідовність виконання взаємопов'язаних процесів, дій, завдань виконаних протягом ЖЦ. Основні моделі ЖЦ, які застосовують.Задачна модель складається з:

- каскадної моделі (системна) 1980-85р;

- спіральна модель.

Задачна модель "знизу на гору" від окремих завдань до всієї системи є єдиний підхід до розробки часто губиться і виникають проблеми при інформаційному стикуванні окремих документів (компонентів Естиримент і адаптація замовника, тобто чи якісні алгоритми (метод втику).

Каскадна модель:

Основною характеристикою цього методу є розроблена розробка на етапи. На кожному етапі повинен бути конкретний довумент, достатньо розроблена, щоб провадження іншого командою розроблювачів була зрозуміла.

Позитивні сторони:

1. на кожному етапі формують закінчений набір документацій , що відповідає критеріям повноти і погодженості.

2. виконання в логічній послідовності етапи робіт дозволяють планувати терміни завершення і витрати.

Недоліки:

1. реальний процес створення систем ніколи повністю не вкладався в чітку схему.

2. в процесі створення полстійно виникала потреба в поверненні до попередніх етапів і оточенні чи перекладі рішення ухвалених рішень.

Реальний процес каскадної схеми.

В процесі розробки ПЗ за каскадною схемою:

Основні недоліки каскадного підходу є суттєве запізнення з одержання результатів.Узгодження результатів з користування проводиться в конкретних точках планованих після завершення кожного етапу робіт. Вимога до ІС "замороження" у вигляді технічного завдання на весь час її створення. Користувачі можуть внести зауваження, коли робота над системою закрита.

Моделі як і функціональний, так і інформаційний автомат об'єкта можуть застаріти одночасно з створенням.

Суть системного підходу до розробки ІС полягає в її декомпозиції на автоматизовані функції, а саме системи розбиваються на підсистеми, які діляться на функції, а ті на завдання.

При цьому автоматизована система зберігає цілісний вигляд, в якому взаємопов'язані усі компоненти. Основна перевага – системність розробки.

Недолік – повільно і дорого.

Для подолання недоліків запропонована СПІРАЛЬНА МОДЕЛЬ. Основні етапи ЖЦ – аналіз і проектування. На цих двох етапах відбувається реалізація технічних розвязків перевіряється шляхом створення прототипу. Кожен виток спіралі відповідає створенню фрагмента або версій програмного забезпечення. На кожному уточнюються мета, завдання, характеристики проекту, а також визначається його якість і планування роботи на наступнім етапі спіралі вибирається найоптимальніший варіант для реалізації і впровадження проекту.

Розробка (тобто перебір) показує обєктивно існуючий спіральний цикл створення системи. Відмінність від каскадної моделі, що на кожному етапі при неповному завершення роботи дозволяє переходити на наступний етап. Головне завдання: якнайшвидше показати користувачам системи працездатний продукт, а також активізувати процес уточнення і доповнення вимог.

Основна проблема спірального циклу для переходу на інший етап необхідно ввести тимчасові обмеження на кожному витку.

План складається на основі статистичних даних, отриманих на попереднім проектах і на кваліфікації досліду розроблювачів. Одним із можливих підходів до розробки програмного забезпечення в рамках спіральної моделі ЖЦ є широкі поширення методології швидкої розробки додатків RAD. Під RAD розуміють процес розробки програмного забезпечення , що містить 3 елементи: команда програмістів від 3 -10 людей і ретельно пророблений виробничий план.

ЖЦ програмного забезпечення за методологією RAD складається з 4 фаз:

1) Фаза визначення вимог і аналізу

2) Проектування

3) Реалізація

4) Інтеграція (впровадження)

Переваги спіральної моделі:

1) Накопичення або повторне використання програмних засобів моделей і прототипу

2) Орієнтація на розвиток і модифікація системи в коді її проектування

3) Аналіз ризику і витрат у процесі проектування

Основні етапи ЖЦ системи:

1) Аналіз – на цьому етапі дається відповідь на питання: що повинна робити майбутня система? Вимоги для чіткості роботи:

- сукупність умов (апаратні, програмні ресурси, що надаються системі, склад працівників і робіт, що мають відношення)

- опис функцій, що має описувати система

- обмеження в процесі розробки (терміни завершення окремих етапів, наявні ресурсні організаційні процедури і заходи, що забезпечують захист інформації)

Тут створюється системний проект, що визначає архітектуру системи, її функції, зовнішні умови, поділ функцій між людиною і системою. ВИмоги до програмних і інформаційних компонентів, вимоги до бази даних, необхідні апаратні ресурси, фізичні компоненти і їхній інтерфейс.

Модуль вимог повинна включати:

- специфікацію операцій нижнього рівня

- повну функціональну модель вимог до майбутньої систем из опрацюванням на кожному рівні

- пакет звітів і документів по функціональній моделі, що включає характеристику обєкта модулювання, перелік підсистем і вимоги до способів і засобів звязку для інформаційного обміну між компонентами, вимоги до характеристик взаємозвязків системи і сумісними питаннями, вимоги до функцій системи

- пакет звітів і документів з інформаційної моделі, також інфомаційну модель, архітектурну систему з привязкою до інформаційної моделі.

- пропозиції щодо організації структури підтримки системи.

Таким чином модель містить функціональну, подійну , і інформаційну, що має переваги від традиційної моделі.

Традиційна модель на відмінно від функціональної має кустарний підхід під час здійснення початкових етапів.

Основні вимоги для розв’язання проблем:

1. Описати “побачити” , скорегувати майбутню систему до того, як вона буде реалізована фізично.

2. Зменшити витрати на розробку і впровадження системи

3. Оцінити розрахунок Бази за часом і результатом

4. Досягнути взаєморозуміння між всіма учасниками роботи, користувачами, розробниками та програмістами

5. Поліпшити якість системи, що розробляється, її функціональну докоппозицію і корегувати оптимальну структуру інтегрованої бази даних.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І-ційні технології	\|	Модульний контроль №2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.