Комплекс заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Загроза виникнення НС примушує органи виконавчої влади здійснювати комплекс заходів по попередженню НС, ліквідацію наслідків НС, при цьому основні зусилля повинні бути направленні на захист людей і територій. Для цього створена ЄДС по попередженню і реагуванню на НС, створенні територіальні, місцеві та об’єктові підсистеми які мають у своєму складі органи управління, сили та засоби необхідні для виконання заходів ЦЗ населення і територій.

До ключових напрямків роботи у сфері екологічної, техногенної безпеки і

цивільного захисту населення відносяться:

ü створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, досягнення високих норми та стандартів захисту населення і територій від НС;

ü розв’язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надвисоким навантаженням довкілля, а також вирішення питань поводження з небезпечними відходами, упровадження новітніх технологій їх переробки, знищення хімічної зброї;

ü запобігання виникненню НС шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об’єктових програм зниження рівня екологічних ризиків;

ü запровадження нових механізмів впливу на зниження техногенного навантаження об’єктів підвищеної небезпеки насамперед шляхом удосконалення дозвільної діяльності з обов’язковим страхуванням від техногенних ризиків;

ü реформування, відповідне оснащення, навчання та виховання професійних сил реагування на НС;

ü підвищення безпеки проживання населення у сейсмічно небезпечних

районах;

ü підтримка та сприяння реалізації спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;

ü розвиток і вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.

Для запобігання та зменшення наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру необхідно забезпечити цілого комплексу заходів:

У галузі метеорології:

ü оперативне оповіщення центральних та місцевих органів влади про очікувані стихійні та небезпечні метеорологічні явища;

ü упровадження новітніх технологій у системах спостереження, збирання та обробки метеорологічних даних (автоматизованих систем наземних спостережень, радіолокаційних та космічних методів);

ü прогнозування погодних процесів на основі регіональних числових моделей розвитку атмосферних процесів, що дасть можливість підвищити ефективність попереджень про несприятливі метеорологічні явища;

ü створення комп’ютерної бази даних метеорологічних явищ, які призвели до значних збитків;

ü створення діючої системи моделювання параметрів НС, узгоджених з фактичними та прогнозними величинами метеорологічних елементів і явищ.

У галузі сейсмобезпеки:

ü прогнозування землетрусів на основі проведення сейсмічних спостережень та аналізу їх результатів;

ü оперативне визначення місця, часу та параметрів землетрусів;

ü оперативне оповіщення центральних та місцевих органів влади про можливий землетрус та масштаби його наслідків;

ü організація центрального банку геофізичних даних та забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну інформацією;

ü інформаційне забезпечення робіт з сейсмічного районування територій, оцінка потенційної сейсмонебезпеки та сейсмостійкості будівництва;

ü розробка карт сейсморайонування територій.

У галузі запобігання зсувів та підтоплення:

ü моніторинг територій, на яких існує ймовірність ризику підтоплення та

зсувів ґрунту;

ü розробка комплексної програми науково-технічного забезпечення заходів з ліквідації підтоплення міст і селищ міського типу;

ü розробка архітектурно-планувальної та проектної документації і будівництво захисних споруд;

ü забезпечення експлуатації захисних споруд і проведення систематичних заходів інженерного захисту від процесів підтоплення та протизсувних заходів.

У галузі попередження катастрофічних паводків:

ü укріплення та реконструкція існуючих гідротехнічних споруд та захисних дамб у басейнах річок;

ü очищення небезпечних ділянок русел від природних перешкод (намивів, кущів, островів тощо);

ü оснащення органів гідрометеорологічної служби (постів спостереження) сучасною вимірювальною апаратурою та надійним зв’язком;

ü технічна перевірка та укріплення важливих енергетичних, гідродинамічних і транспортних комунікацій тощо;

ü вплив на формування паводкового стоку на водозборах;

ü регулювання використання земель в зонах можливого затоплення.

У галузі пожежної безпеки:

ü створення та ефективне функціонування системи спостереження з метою своєчасного виявлення осередків горіння та оперативного надання інформації про них органам пожежної охорони МВС, МНС та Держлісгоспу;

ü суворий контроль за організацією та виконанням заходів щодо санітарної вирубки та очищення лісових масивів, створення системи протипожежних бар’єрів у лісах;

ü матеріально-технічне оснащення служб наземної та авіаційної розвідки;

ü модернізація засобів для локалізації та гасіння осередків пожеж;

ü формування, підготовка (навчання) спеціалізованих позаштатних команд (загонів) для евакуаційно-рятувальних робіт, особливо у сільській місцевості.

У галузі підвищення рівня епідеміологічної безпеки:

ü постійний клініко-діагностичний моніторинг стаціонарно небезпечних (неблагополучних) пунктів та сільськогосподарських угідь;

ü режимно-обмежуючі та ізоляційно-спрямовані на знешкодження (або ізоляцію) джерел інфекцій;

ü санітарно-гігієнічні, дезінфекційні та дезінсекційні – спрямовані на розрив передачі збудника;

ü імунопрофілактичні, імунокореляційні та заходи екстреної профілактики спрямовані на підвищення імунітету організму.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.	\|	Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.