Дезінформація як джерело небезпек.

Психологічна дія на людей неможлива без широкого використання особливих способів і прийомів впливу, до яких відносяться дезінформація (обман), маніпуляція, поширення чуток і міфів.

Дезінформація (обман) — це спосіб психологічного впливу на людину, в основі якого є надання такої інформації, яка вводить її в оману відносно правдивого стану справ. Заходи з дезінформування здійснюються за єдиним задумом: з ретельним узгодженням пропорцій правди і брехні (при максимальному використанні правдоподібної інформації) з обов'язковим викривленням істинних намірів, цілей і завдань. Основним інструментом дезінформації є засоби масової інформації (ЗМІ).

Маніпулювання— це спосіб психологічної дії, націлений на зміну напрямку активності інших людей, здійснюваний настільки вміло, що стає непоміченим ними. Спеціалісти вважають, що за допомогою маніпулювання можна добитися швидкої зміни життєвих установок. Встановлено, що чим більше інформовані є люди, тим важче ними маніпулювати.

Потім обман розкривається, але за цей час гострота ситуації спадає, або певний «процес приймає незворотний характер.

Чутки— це специфічний вид інформації, який з'являється спонтанно в силу інформаційного вакууму серед певних шарів населення, або спеціально розповсюджується для впливу на громадську свідомість.

Міф — це така інформація, яка пояснює походження і перетворення тих чи інших явищ виключно на основі видуманих подій.

Історія людства знає багато прикладів, коли плітки і дезінформаційні кампанії призводили до негативних наслідків у суспільстві. Дезінформація має ефективність при її системному надходженні, коли вона отримує підтвердження з кількох джерел, а не з одного. Тоді виникає поняття інформаційної кампанії, в рамках якої починає працювати не одне повідомлення, а послідовний їх ряд, не одне джерело, а кілька. Часто інформацію намагаються надати як дезінформацію. Інформація стає дезінформацією, коли вона оточується «операторами», які покликані різко знизити її достовірність. Для цього може знищуватися достовірність джерела.

Телебачення (ТБ) — одна із найефективніших форм пропаганди. За допомогою нього можна здійснювати психологічний вплив на населення держави. Вже зараз більшість людей у розвинутих державах мають більш ніж один телевізор. Його роль безперервно зростає при розширенні сітки супутникового телебачення, появи цифрового ТБ, під'єднання ТБ до комп'ютерних сіток Інтернет.

ТБ впливає на формування громадської думки найбільше від інших засобів інформації. Ефект присутності, синхронності, приналежності глядача до подій, що відбуваються на екрані телевізора, примушує його вірити в правдивість матеріалу, який йому пропонують («краще один раз побачити ніж сто раз почути»). Сила цього ефекту настільки велика, що засоби ТБ дозволяють вводити глядача в оману навіть під час прямого репортажу.

Сучасна людина настільки звикла отримувати інформацію через телевізор, що просто не може обходитися без нього. Незважаючи на те, що будь-який телевізійний канал у будь-якій країні, граничне ідеологізований і запрограмований, люди в своїй більшості сприймають телепередачі як індивідуальний засіб інформації, їм видається, що ТБ за своєю природою дозволяє вільно оцінювати отриману інформацію і робити незалежні висновки. Однак, подібна думка є колоссальною помилкою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Небезпеки психологічного впливу на людину. Небезпеки фізичного впливу.	\|	Концепція ризику.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.