• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

Громадянська війна — це велика трагедія народу, яка полягає в самій постановці силами, що ведуть боротьбу, безкомпромісного питання: життя або смерть? Йшлося не про те, хто з протиборствуючих сил буде переможцем, а хто переможеним, а про саме їхнє фізичне існування. Звідси й особливі гострота і жорстокість боротьби. Трагічними на­слідками цієї війни були розкол суспільства на "своїх" та "чужих", знецінювання людського життя, розвал економі­ки. Незалежно від того, хто переміг, головною жертвою громадянської війни був народ.

Глибинні причини громадянської війни треба шукати в найгострішому політичному протиборстві різних партій, груп, соціальних верств, у глибоких соціально-економіч­них і суспільно-політичних конфліктах і проблемах, що вразили Росію напр. XIX — на поч. XX ст. Серед інших причин можна назвати такі:

1. Помилкова економічна політика більшовицького керівництва, коли навесні 1918 р. останні зробили вибір на користь більш жорсткої економічної політики, ввели продовольчу диктатуру, продзагони й перейшли до політики "військового комунізму".

2.Політичний екстремізм більшовиків, які розігнали в січні 1918 р. Установчі збори й уклали в березні 1918 р. сепаратний мир з Німеччиною.

3.Насильницьке переселення бідноти з центру Росії на козацькі землі, ігнорування козацьких традицій і зви­чаїв, що спричинило незадоволення російського козац­тва, котре із зброєю в руках виступило проти радянської влади.

4.Прагнення буржуазії і поміщиків повернути втрачені багатства і політичний вплив.

5. Російські традиції "пугачовщини" й "разінщини", низький рівень політичної культури, відсутність демократичних традицій, що проявилися в прагненні вирішувати проблеми не шляхом пошуку компромісів, а шляхом фізичного знищення свого класового ворога.

Причинами іноземної інтервенції з боку держав Ан­танти були насамперед прагнення повернути борги цар­ського й Тимчасового урядів, продовжити участь Росії у Першій світовій війні, не допустити світової революції.

У літературі найчастіше зустрічається така періодизація громадянської війни й військової інтервенції Антанти.

1.Літо 1918 р. — жовтень 1918 р. — початок громадян­ської війни. Розгортання військової інтервенції Антанти.

2.Листопад 1918 р. — квітень 1919 р. — посилення інтервенції Антанти.

3.1919 р. — вирішальні перемоги над силами внутріш­ніх супротивників радянської влади та іноземних інтервен­тів (розгром Колчака і Денікіна).

4.1920 р. — радянсько-польська війна і розгром біло­гвардійських військ Врангеля.

Трагедія громадянської війни полягала саме у тому, що співвітчизники з люттю знищували один одного, вважаю­чи, що кожна сторона б'ється за праве діло. Різні політичні партії Росії, з'єднавшись, відносно легко змели царське самодержавство. Проте подальші цілі у всіх були різними, й лише деякі з них, насамперед більшовики, й надалі вели боротьбу за встановлення диктатури пролетаріату. Скинуті сили, а також учорашні союзники більшовиків, з'єднав­шись, виступили проти радянської влади. Разом з тим, у широкомасштабній міжусобній війні велике завзяття ви­явили й радикально-непримиренні більшовики. Замість бажання сторін йти назустріч один одному спостерігалися протистояння, недовіра, ворожість, жорстокість. Впродовж чотирьох років були розгромлені війська Колчака, Денікі­на, Юденіча, Врангеля, збройні сили країн Антанти. Вели­кою мірою підсумки громадянської війни були зумовлені прагненням білогвардійців та інтервентів відновити мо­нархічний режим в країні, повернути землю поміщикам, а фабрики і заводи колишнім господарям. Соціальна база більшовицького режиму була набагато ширша. Проте в громадянській війні, врешті-решт, не було переможця. Збитки, завдані війною, становили 50 млрд. карбованців. Промислове виробництво в 1920 р. впало до 14% відносно рівня 1913 р., сільськогосподарське виробництво скороти­лося майже удвічі. Величезними були людські втрати. За різними даними, від голоду, хвороб, "білого" й "червоного" терору загинуло від 12 до 15 млн. чол. Причому власне на військові втрати припадало лише біля 800 тис. 1922 р. населення Радянської Росії зменшилося на 13 млн. чол. порівняно з 1913 р. Більше 2 млн. колишніх громадян Росії опинилося в еміграції, причому це були не лише активні учасники білогвардійського руху, а й робітники і селяни, що мобілізувалися до білих армій, а потім були вивезені за кордон. Туди ж пролягав шлях значної частини інтелі­генції.

Громадянська війна змінила звичний спосіб життя і долі мільйонів людей, поділила країну на два ворожих табори, знецінила людське життя, зміцнила в суспільній свідомості риси жорстокості та непримиренності. Грома­дянська війна в Росії була страшною трагедією для всього народу.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. I світова війна
3. Адміністративний арешт активів та його наслідки
4. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
5. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
6. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
7. Арабо-ізраїльська війна 1967 р.
8. Арабо-ізраїльська війна 1973 р. та Кемп-Девідська мирна угода.
9. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
10. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
11. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
12. Безробіття, його види і наслідки.

Переглядів: 8514