Розробка теорії обчислень та інших перетворень, що здійснюються в побудованих моделях, становить третю проблему — використання знань.
І нарешті четверта, технологічна проблема, вирішенням якої займаються системні програмісти, — це розробка засобів програмної підтримки моделей, тобто створення баз знань і систем управління ними.
Основну увагу в ШІ надається другій і третій з перерахованих проблем, причому провідна роль відводиться проблемі подання знань. На практиці її розробляють разом з питаннями побудови концептуальних схем моделей знань, і багато хто вважає, що саме ця проблема є основною для сучасного ШІ, бо саме вона має забезпечувати такі характеристики СЗ, як надійність, гнучкість і компактність (рис. 1.4).
Рис 1.4. Взаємозв’язок між властивостями і експлуатаційними характеристиками системи знань (тут: заб — забезпечує, зм— зменшує, міст— містить, ком— компенсує)
Побудова СЗ передбачає вибір або розробку такого апарату подання знань, властивості якого могли б забезпечити не тільки принципову можливість виконання висунутих вимог, а й дозволила б зробити це економічно і зручно. Крім того, ряд особливих вимог повинен бути висунутий і до самого подання знань.
Найважливішими з таких вимог є те, що уявлення повинно забезпечувати:
можливість побудови активних СЗ, тобто таких СЗ, в яких структура власне уявлення і структура розв’язувача суміщені;
· реалізацію в СЗ функцій оцінювання інформації і реалізацію засобів, які дають змогу СЗ оперувати ціннісними характеристиками інформації;
· можливість функціонування СЗ в режимі випередження, тобто в такому режимі, коли у відповідь на надходженняповідомлення про поточний стан в СЗ повинні бути активізовані дані, що являють собою опис того стану, поява якого можлива в найближчому майбутньому. При цьому обсяг і зміст такого опису повинні визначатися сукупністю актуальної мети робота. Наявність у системі ШІ випереджального опису дає йому змогу формувати реакції поведінки як відповіді саме на очікуваний, а не на поточний стан.