• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види норм, їхня класифікація

Норми витрат праці, їхнє призначення і класифікація

Нормування праці

Нормування праці - це встановлення міри витрат праці на виготовлення одиниці продукції чи вироблення продукції в одиницю часу, виконання заданого обсягу робіт чи обслуговування засобів виробництва у визначених організаційно-технічних умовах.

Норми праці, будучи складовою частиною НОТ, виступають як основа його раціональної організації. Так наукове призначення норм вимагає відображення в них основних елементів НОТ:

- вибору раціональних форм поділу і кооперації праці,

- режимів праці і відпочинку,

- організації робочого місця і його обслуговування,

- застосування передових прийомів і методів праці і т.д.

ПРИЗНАЧЕННЯ НОРМ:

- лежать в основі техніко-економічного й оперативно-календарного планування;

- є вихідними матеріалами для розрахунку виробничих потужностей підприємства, цехів, ділянок, робочих місць;

- на їхній підставі визначається потреба в робітниках по чисельності, професіям, кваліфікації, визначається фонд заробітної плати;

- підсумком даних розрахунків є розрахунок собівартості продукції;

- заробітна плата на 60...80% визначається нормою часу, тому від якості норм, ступеня їхньої обґрунтованості і напруженості залежить правильна реалізація принципу оплати праці за її кількістю і якістю.

Роботи, виконувані в машинобудуванні, відрізняються великою розмаїтістю, що є причиною використання при їхньому нормуванні різних вимірників витрат праці.

У залежності від одиниці виміру витрат праці розрізняють наступні види норм:

- норми часу;

- норми виробітки;

- нормовані завдання;

- норми обслуговування;

- норми чисельності.

НОРМА ЧАСУ - це регламентований час виконання деякого обсягу робіт у визначених виробничих умовах одним чи декількома виконавцями відповідної кваліфікації. Як одиницю обсягу робіт, на яку встановлюється норма часу, звичайно приймають ОПЕРАЦІЮ ЧИ ГРУПУ ОПЕРАЦІЙ (КОМПЛЕКС). Величина норми часу залежить:

- від сумарної тривалості технологічного і неперекриваємого їм у часі трудового процесу по виконанню операції, що не перекриває його учасі;

- від чисельності працівників, зайнятих її виконанням;

- від числа одиниць устаткування, що обслуговуються ними, і числа одиниць продукції, що виготовляється одночасно на робочому місці.

Норми часу доцільно застосовувати для нормування праці робітників, що виконують протягом зміни різні операції.

НОРМА ВИРОБІТКУ - це регламентований обсяг роботи (у штуках, тонах, метрах і т.д.), що повинна бути виконана в одиницю часу (у годину, зміну, місяць) у визначених організаційно-технічних умовах одним чи декількома виконавцями відповідної кваліфікації. Норма виробітку є величиною, зворотною нормі часу, і визначається співвідношенням

Н_вир = Т/ Н_ч,

де Т - час, на який розраховують норму виробітку (година, зміна );

Н_ч - норма часу.

Норми виробітку встановлюють звичайно в масовому і багатосерійному виробництві, де на кожному робочому місці виконується одна чи кілька операцій.

НОРМОВАНЕ ЗАВДАННЯ - це встановлений склад і обсяг робіт, що повинний бути виконаний одним чи групою працівників за визначений період часу (місяць, зміну). НЗ знаходять усе більш широке застосування для нормування праці робочих-почасівників, що виконують регулярно чи періодично повторювані операції.

НОРМА ОБСЛУГОВУВАННЯ - це встановлена кількість об'єктів (одиниць устаткування, виробництв, площ, робітників), що повинна обслуговуватися одним чи групою працівників протягом зміни (місяця), норма обслуговування як і норма виробітку є похідною від норми часу:

Н_о = Т/ Н_ч.о,

де Н_ч.о - норма часу обслуговування - час, необхідний для обслуговування одного об'єкта (одиниці устаткування, робочого місця).

Норми обслуговування застосовують для нормування праці робітників-багатоверстатників, допоміжних робітників, ІТП.

Для нормування праці керівників застосовують різновид норми обслуговування - НОРМУ КЕРОВАНОСТІ - оптимальне число підлеглих працівників чи структурних підрозділів, що повинне бути закріплене за керівником.

НОРМА ЧИСЕЛЬНОСТІ - це чисельність працівників (робітників, ІТП, службовців), необхідних для виконання визначеного обсягу робіт:

Н_ч = О_р / Н_о,

де О_р - обсяг робіт.

Н_ч = О_р Н_ч.о/Т.

Норму чисельності застосовують для нормування праці працівників, праця яких не має чіткої регламентації чи обсяг робіт яких змінюється протягом зміни, доби, місяця (допоміжні робітники, службовці).

Усі норми праці в залежності від методів їхньої розробки і ступеня обґрунтованості поділяються на дві групи:

1 Технічно обґрунтовані.

2 Дослідно-статистичні.

1 Технічно обґрунтовані норми - до цієї групи відносяться норми, встановлені аналітичним (розрахунковим) методом. Такі норми передбачають найбільш ефективне для даного типу виробництва використання техніки, застосування прогресивних техпроцесів і раціональної організації праці і психофізіологічних її умов.

2 Дослідно-статистичні норми встановлюються на основі досвіду нормувальника шляхом порівняння нормованої роботи з іншими, що виконувалися раніше. Цей метод застосовується усе рідше, тому що такі норми не сприяють росту продуктивності праці й удосконалюванню організації виробництва, тому що вони засновані на фактичному стані виробництва в минулому періоді.

Наукове обґрунтування норм повинне передбачати їх технічне, організаційне, економічне, соціальне і фізіологічне обґрунтування. Такий комплексний підхід обґрунтований різними варіантами обслуговування робочих місць, методами праці і складом, що змінюється, і послідовністю операцій Т_п.

ТЕХНІЧНЕ обґрунтування норм полягає в економічно доцільному розчленовуванні техпроцесу на операції і встановленні їхньої послідовності, а також у визначенні оптимальних умов використання устаткування й оснащення з метою досягнення найвищої продуктивності праці. До числа таких умов відноситься: вибір матеріалу інструмента, що ріже, вибір режимів роботи устаткування, вибір послідовності роботи інструмента, що ріже.

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ обґрунтування норм складається в економічно доцільному в даних умовах розмежуванні основних і допоміжних функцій і поділі праці між основними й обслуговуючими робітниками.

Воно передбачає також: раціональну організацію, планування й оснащення робочих місць, застосування ефективних прийомів і способів виконання операцій, найповніше сполучення в часі дій робітника з роботою устаткування.

ЕКОНОМІЧНЕ обґрунтування норм допускає визначення оптимальних пропорцій у витратах живої праці, тобто розрахунок економічно вигідних періодів роботи устаткування, інструмента до відмовлення.

СОЦІАЛЬНЕ обґрунтування норм полягає в забезпеченні достатньої змістовності і творчого характеру праці, тобто установлення фізіологічно припустимих темпів роботи, фізичних зусиль, напруги нервової системи і впливу на організм працівника навколишнього середовища (температури повітря, шуму, освітленості).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 824