МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Види норм, їхня класифікаціяНорми витрат праці, їхнє призначення і класифікація Нормування праці Нормування праці - це встановлення міри витрат праці на виготовлення одиниці продукції чи вироблення продукції в одиницю часу, виконання заданого обсягу робіт чи обслуговування засобів виробництва у визначених організаційно-технічних умовах. Норми праці, будучи складовою частиною НОТ, виступають як основа його раціональної організації. Так наукове призначення норм вимагає відображення в них основних елементів НОТ: - вибору раціональних форм поділу і кооперації праці, - режимів праці і відпочинку, - організації робочого місця і його обслуговування, - застосування передових прийомів і методів праці і т.д.
ПРИЗНАЧЕННЯ НОРМ: - лежать в основі техніко-економічного й оперативно-календарного планування; - є вихідними матеріалами для розрахунку виробничих потужностей підприємства, цехів, ділянок, робочих місць; - на їхній підставі визначається потреба в робітниках по чисельності, професіям, кваліфікації, визначається фонд заробітної плати; - підсумком даних розрахунків є розрахунок собівартості продукції; - заробітна плата на 60...80% визначається нормою часу, тому від якості норм, ступеня їхньої обґрунтованості і напруженості залежить правильна реалізація принципу оплати праці за її кількістю і якістю. Роботи, виконувані в машинобудуванні, відрізняються великою розмаїтістю, що є причиною використання при їхньому нормуванні різних вимірників витрат праці. У залежності від одиниці виміру витрат праці розрізняють наступні види норм: - норми часу; - норми виробітки; - нормовані завдання; - норми обслуговування; - норми чисельності. НОРМА ЧАСУ - це регламентований час виконання деякого обсягу робіт у визначених виробничих умовах одним чи декількома виконавцями відповідної кваліфікації. Як одиницю обсягу робіт, на яку встановлюється норма часу, звичайно приймають ОПЕРАЦІЮ ЧИ ГРУПУ ОПЕРАЦІЙ (КОМПЛЕКС). Величина норми часу залежить: - від сумарної тривалості технологічного і неперекриваємого їм у часі трудового процесу по виконанню операції, що не перекриває його учасі; - від чисельності працівників, зайнятих її виконанням; - від числа одиниць устаткування, що обслуговуються ними, і числа одиниць продукції, що виготовляється одночасно на робочому місці. Норми часу доцільно застосовувати для нормування праці робітників, що виконують протягом зміни різні операції. НОРМА ВИРОБІТКУ - це регламентований обсяг роботи (у штуках, тонах, метрах і т.д.), що повинна бути виконана в одиницю часу (у годину, зміну, місяць) у визначених організаційно-технічних умовах одним чи декількома виконавцями відповідної кваліфікації. Норма виробітку є величиною, зворотною нормі часу, і визначається співвідношенням
Нвир = Т/ Нч,
де Т - час, на який розраховують норму виробітку (година, зміна ); Нч - норма часу. Норми виробітку встановлюють звичайно в масовому і багатосерійному виробництві, де на кожному робочому місці виконується одна чи кілька операцій. НОРМОВАНЕ ЗАВДАННЯ - це встановлений склад і обсяг робіт, що повинний бути виконаний одним чи групою працівників за визначений період часу (місяць, зміну). НЗ знаходять усе більш широке застосування для нормування праці робочих-почасівників, що виконують регулярно чи періодично повторювані операції. НОРМА ОБСЛУГОВУВАННЯ - це встановлена кількість об'єктів (одиниць устаткування, виробництв, площ, робітників), що повинна обслуговуватися одним чи групою працівників протягом зміни (місяця), норма обслуговування як і норма виробітку є похідною від норми часу:
Но = Т/ Нч.о,
де Нч.о - норма часу обслуговування - час, необхідний для обслуговування одного об'єкта (одиниці устаткування, робочого місця). Норми обслуговування застосовують для нормування праці робітників-багатоверстатників, допоміжних робітників, ІТП. Для нормування праці керівників застосовують різновид норми обслуговування - НОРМУ КЕРОВАНОСТІ - оптимальне число підлеглих працівників чи структурних підрозділів, що повинне бути закріплене за керівником. НОРМА ЧИСЕЛЬНОСТІ - це чисельність працівників (робітників, ІТП, службовців), необхідних для виконання визначеного обсягу робіт:
Нч = Ор / Но,
де Ор - обсяг робіт.
Нч = Ор Нч.о/Т. Норму чисельності застосовують для нормування праці працівників, праця яких не має чіткої регламентації чи обсяг робіт яких змінюється протягом зміни, доби, місяця (допоміжні робітники, службовці). Усі норми праці в залежності від методів їхньої розробки і ступеня обґрунтованості поділяються на дві групи: 1 Технічно обґрунтовані. 2 Дослідно-статистичні. 1 Технічно обґрунтовані норми - до цієї групи відносяться норми, встановлені аналітичним (розрахунковим) методом. Такі норми передбачають найбільш ефективне для даного типу виробництва використання техніки, застосування прогресивних техпроцесів і раціональної організації праці і психофізіологічних її умов. 2 Дослідно-статистичні норми встановлюються на основі досвіду нормувальника шляхом порівняння нормованої роботи з іншими, що виконувалися раніше. Цей метод застосовується усе рідше, тому що такі норми не сприяють росту продуктивності праці й удосконалюванню організації виробництва, тому що вони засновані на фактичному стані виробництва в минулому періоді. Наукове обґрунтування норм повинне передбачати їх технічне, організаційне, економічне, соціальне і фізіологічне обґрунтування. Такий комплексний підхід обґрунтований різними варіантами обслуговування робочих місць, методами праці і складом, що змінюється, і послідовністю операцій Тп. ТЕХНІЧНЕ обґрунтування норм полягає в економічно доцільному розчленовуванні техпроцесу на операції і встановленні їхньої послідовності, а також у визначенні оптимальних умов використання устаткування й оснащення з метою досягнення найвищої продуктивності праці. До числа таких умов відноситься: вибір матеріалу інструмента, що ріже, вибір режимів роботи устаткування, вибір послідовності роботи інструмента, що ріже. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ обґрунтування норм складається в економічно доцільному в даних умовах розмежуванні основних і допоміжних функцій і поділі праці між основними й обслуговуючими робітниками. Воно передбачає також: раціональну організацію, планування й оснащення робочих місць, застосування ефективних прийомів і способів виконання операцій, найповніше сполучення в часі дій робітника з роботою устаткування. ЕКОНОМІЧНЕ обґрунтування норм допускає визначення оптимальних пропорцій у витратах живої праці, тобто розрахунок економічно вигідних періодів роботи устаткування, інструмента до відмовлення. СОЦІАЛЬНЕ обґрунтування норм полягає в забезпеченні достатньої змістовності і творчого характеру праці, тобто установлення фізіологічно припустимих темпів роботи, фізичних зусиль, напруги нервової системи і впливу на організм працівника навколишнього середовища (температури повітря, шуму, освітленості). Читайте також:
|
||||||||
|