ДУМКИ В УКРАЇНІ.

Тема 6. ТРАДИЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ

Контрольні запитання і завдання.

1. Хто з представників німецької класичної філософії розробив діалектичний метод пізнання і сформулював на ідеалістичній основі основні закони діалектики мислення?

2. Назвіть основні закони діалектики, сформульовані Г.Гегелем.

3. Який філософ першим піддав розгорнутій критиці філософію Г.Гегеля?

4. Які наукові відкриття вплинули на розвиток філософської думки?

5. Хто був творцем нового наукового філософського світогляду – діалектичного матеріалізму?

Філософія – явище загальнолюдське.

Українська філософія в реальному своєму існуванні постає складовою частиною загальносвітового філософського процесу, більш точно – процесу розвитку європейської філософії: українська філософія не зароджується в поступовому русі власної культури ( як, наприклад, у Греції чи Китаї), а запозичується із Візантії вже в досить розвиненому стані.

І хоча вона набуває певних конкретно-культурних рис та забарвлень, по сьогоднішній день існують сумніви щодо реальності такого феномена як українська філософія.

Підставами для такої оцінки слугує те, що не існує таких філософських ідей, систем чи теорій, створених українськими філософами, які б набули визнання, прийняття та поширення як явища світової культури.

І хоча тут існують деякі винятки (наприклад, філософія Г.Сковороди, деякі ідеї О.Потебні та В.Вернадського), в цілому з цим твердженням не можна не погодитися.

Але, з іншого боку, не можна не звернути увагу й на те, що в цивілізованій історії України не існує таких періодів, на яких би не була присутня філософія чи філософська думка.

Звідси можна зробити висновок про те, що українська філософія – це явище переважно внутрішнє у відношенні до української культури, тобто, що вона виражала, концентрувала, виводила на рівень осмислення деякі важливі риси національного характеру та світосприйняття українців.

Вони і позначились на певних особливостях української філософії.

До особливостей української філософії можна віднести слідуюче:

1. Українська філософія постає переважно внутрішнім явищем української культури.

2. Українська філософія ніколи не виявляла схильностей до абстрактно-раціональних системних побудов.

3. Українська філософія завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.

4. Українська філософія позитивно ставилася до релігії, до шанування вищих духовних цінностей.

5. Українська філософія досить сильно була обернена у бік історичних та історіософських осмислень особливостей долі як українського народу, так і слав’янства в цілому.

6. Українська філософія досить сильно інтегрована в літературу, громадсько-політичну думку, культурно-історичні проекти та міркування.

Таким чином, окреслена своєрідність української філософії приводить до того, що замість терміну „українська філософія” досить часто вживається термін „українська філософська думка” – саме тому, що вона часто поставала органічною складовою ширшого культурно-історичного процесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.	\|	Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.