Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до передгірських прогинів та між гірських западин

Комплексне дослідження нафтогазоносності передгірських прогинів та між гірських западин

Лекція 4

Території передгірських прогинів та міжгірських западин є одними з найстаріших районів нафтової промиловості. Для таких областей характерна висока роздрібленість порід, максимальна рухомість, значна проникність, різка диференціація будови земної кори і верхньої мантії.

Крайові прогини, які відділяють платформи від складчастих областей, займають проміжне положення між ними і несуть певний відбиток будови як одних, так і других. Крайові прогини переважно ділять на дві частини. Зовнішній борт, що прилягає до платформи та сформований на її основі, у своїй будові відображає багато рис, характерних для неї. Це і наявність пологих складок, малої кількості тектонічних порушень, невеликої інтенсивності тектонічних рухів і т.п. Внутрішній борт, що приляає до складчастої області, характеризується інтенсивною дислокованістю із значним впливом горизонтальних тектонічних рухів, родовища здебільшого пов’язані з чітко вираженими структурними формами; переважають порушені лінійно витягнуті та брахиантиклінальні складки, часто з підгорнутими крилами, де містяться тектонічно-екрановані поклади (рисунок 4.1), в межах родовищ мають місце прояви глинистого і соляного діапіризму та грязьового вулканізму, соляної тектоніки, наявність переважно теригенного розрізу, часто в родовищах зустрічаються аномально високі пластові тиски і т. п

1-насуви; 2-нафтовий горизонт; 3-нафтогазовий поклад

Рисунок 4.1 – Поперечний геологічний розріз Долинського і Північнодолинського родовищ

 

Будова передових і переклінальних прогинів достатньо складна і відрізняється чітко вираженою повздовжньою і поперечною зональністю. Найбільш погружені частини прогинів часто розділені поперечними підняттями, основу яких складають краєві масиви.

Для таких територій характерна наявність структурних поверхів, озділених поверхнями неузгоджень. Формування відносно молодих по віку відкладів проходило в умовах сформованого рельєфу значно девніших порід.Рраніше сформовані стуктуи перекривались молодини, новими відкладами і разом з ними заново піддавались дії тектонічних напруг. За умов якщо в розрізі переважають відклади одного складу, наприклад переважно теригенні, здебільшого амплітуди стуктур і їх ускладнення із зглибиною зростають.

Зональність будови таких областей є наслідком зональності тектонічних рухів, осадконакопичення та інших геологічних процесів. Значна зміна геологічних умов є причиною того, що фізичні параметри одновікових відкладів, які розташовані на різній або на одній глибині але в різних зонах, суттєво відрізняються. Інколи границі поділу фізичних властивостей мають літологічний характер і дають уяву щодо зміни літолого-фаціальних умов. Зміна щільності осадових порід і швидкості поширення в них пружних хвиль знаходяться в значній залежності не тільки від літологічного складу і глибини залягання але й від інтенсивності прояву динамометаморфізму. Так, наприклад палеогенові відклади Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, які витримали сильну дію альпійської складчастості, досить сильно ущільнені і характеризуються підвищеною сейсмічною швидкістю; в зонах глибинних дислокацій прослідковуються полосові мінімуми щільності та швидкості. Перечислені особливості знаходять своє яскраве вираження в геофізичних полях.

Важливим є те, що краєві зони складчатих областей характеризуються максимальною товщиною осадових порід (більше 10км) і по мірі вдосконалення глибокого і надглибокого буріння інтерес до цих районів максимального накопичення осадових порід буде зростати. Нормальна міжзернова пористість відкладів існує і на глибинах понад 5км так і поритсість яка пов’язана із системою тріщин.

Результати буріння надглибоких свердловин у межах передгірських прогинів у різних регіонах світу свідчать про доцільність пошуків нафти і газу в глибокозанурених горизонтах, але, нажаль, на сьогодні уявлення про умови їх залягання поки що обмежені і перенесення досвіду пошуково-розвідувальних робіт з верхніх горизонтів не завжди є оправданим.

Бурінням окремих надглибоких свердловин встановлено, що на глибинах понад 5 км в осадовому розрізі можуть існувати породи-колектори і покришки, а також сприятливі пастки для формування скупчень нафти і газу. Що стосується геохімічної та гідрогеологічної обстановок на великих глибинах, то вони, як правило, є сприятливими для існування вуглеводневих покладів. Говорячи про породи-колектори, слід відзначити, що на великих глибинах практичне значення мають лише пласти-колектори відносно великої товщини, а тонкі прошарки внаслідок процесів вторинної цементації втрачають свої колекторські властивості.

Як показали теоретичні та експериментальні дослідження нижня межа промислової нафтоносності може опускатись до глибин 8–9 км. До того ж на цих глибинах руйнівному впливу температур на рідкі вуглеводні сильно протидіє тиск. На фоні загального зниження нафтоносності з глибиною в глибинних зонах розповсюджена широка гама покладів з різними кількісними співвідношеннями нафти, газу і конденсату.

Слід також відмітити, що на великих глибинах в умовах аномально високих температур і тисків можливе існування сильно газонасичених пластових вод, з яких газ може вільно виділятися, якщо тиск насичення буде більше пластового тиску. Такими ділянками можуть бути високоамплітудні підняття, зони стратиграфічної незгідності та літологічних виклинювань (наприклад Медведівська площа в Передкавказзі, де газонасиченість досягає 9065 см3/л при пластовому тиску більше
70 МПа).

При вивченні великих глибин перш за все необхідно орієнтуватися на пастки антиклінального (склепінного) типу, а інші типи пасток (літологічні, стратиграфічні) вивчати супутньо з ними.

Вивчення та підготовку до буріння глибокозанурених об’єктів (структур) доцільно проводити сейсморозвідкою – методами РНП та ЗГТ, підвищуючи їх результативність за рахунок ущільнення мережі профілів та системи спостережень, групування вибухів і сейсмоприймачів. Поряд з цим доцільним є застосування високоточної гравіметрії та електророзвідки методом ЗСБ (встановлення в ближній зоні).

Важливим є буріння надглибоких параметричних свердловин для виявлення перспективних глибинних горизонтів, встановлення у розрізі порід-колекторів і отримання фізичних параметрів, які необхідні для якісної інтерпретації та прив’язки геофізичних даних.

Пошукові свердловини можуть закладатися як одиночні, так і групові. Одиночні – у склепінних частинах складок, групові – на профілях. Розвідувальні свердловини доцільно заміняти на випереджувальні експлуатаційні за рахунок введення покладів в пробну експлуатацію.

При освоєнні великих глибин виникають проблеми як методичного, так і технічного характеру, зокрема:

– якісне проведення ГДС набором сучасних ефективних методів;

– використання для дослідження свердловин термобаростійкої апаратури, багатопараметрових приладів, кабелів в антикорозійному виконанні тощо;

– якісна підготовка свердловин до ГДС і проведення їх в мінімально короткі строки після розкриття пластів;

– розкриття продуктивних горизонтів на високоякісних промивних розчинах;

– буріння з герметизованим устям, тобто на рівновазі між тиском стовпа бурового розчину та пластовим тиском.

Дотримування цих прийомів направлено на підвищення ефективності надглибокого буріння.

Досвід показує, що пошуки нафти на великих глибинах передусім слід проводити на тих структурах, у розрізі яких уже виявлені поклади із урахуванням співвідношень структурних планів верхніх і нижніх горизонтів осадового чохла.

Аналіз пошукових робіт на великих глибинах показав, що близько половини площ виводяться з буріння з негативними результатами внаслідок низької якості і значної латеральної мінливості порід-колекторів. Тому вивчення літолого-фаціальних особливостей порід, прогноз властивостей і поширення колекторів на великих глибинах має першочергове значення для підвищення ефективності пошуково-розвідувальних робіт, зменшення витрат на розвідку та видобуток запасів.

Раціональні системи розташування свердловин, що розроблені для середніх глибин, є прийнятними і для великих глибин. З точки зору економії обсягів робіт найбільш раціональною потрібно вважати одиночну систему закладання свердловин, при якій кожна наступна свердловина закладена після завершення буріння та дослідження попередньої. Успішність пошукового і розвідувального буріння при залежному закладанні свердловин збільшується приблизно вдвічі у порівнянні з їх незалежним закладанням. Однак терміни робіт і підготовки родовищ до розробки різко збільшуються.

Для зменшення витрат і підвищення ефективності освоєння глибокозанурених покладів необхідне максимально можливе суміщення розвідки та розробки. Необхідно також широко впроваджувати детальні сейсморозвідку і електророзвідку, які проводяться в комплексі з пошуковим і розвідувальним бурінням на родовищах та довели високу ефективність.

Для досліджуваних областей характерна наявність декількох структурних поверхів, які розділені поверхнями стратиграфічних неузгоджень. Осадконакопичення більш молодих відкладів проходило в умовах розчленованого рельєфу поверхні більш древніх порід. Раніше сформовані структурни перекривались новими відкладами і разом з ними знову піддавались дії тектонічних рухів. Часткова відповідність структур, яка виражена по різних горизонтах, пояснюється тим, що верхні структури створені останніми по движками які одночасно і затронули і нижні товщі, до цього уже дислоковані. Встановлена слідуцюча закономірність що якщо в розрізі переважають відклади одного складу наприклад переважно теригенні, здебільшого амплітуди структур до деякої глибини зростають.

В якості прикладу може вважатись Кавказький переклінальний прогин, де відносно більш пологі підняття пліоценових відкладів неузгоджено залягають і узгоджені з більш крупними і частково розмитими структурами міоцену і олігоцену. Така ж картина спостерігається в басейні Маракаібо (Венесуелла), де порівняно пологі складки відкладів міоцен-олігоценової товщі перекривають різко виражені і складні складки більш древніших еоцен-палеоценових порід.

При наявності в розрізі товщ, різко відмінних за фізичними параметрами (теригенні та карбонатні породи) структури більш неподатливих порід частіше побудовані більш простіше. Так, у внутрішній зоні Месопотамського краєвого прогину, до якого приурочені унікальні родовища не тільке Ірану, але й світу, значна товща карбонатних порід утворюють прості складки з простими нескладненими склепіннями, а залягаючи вище теригенні і соленосні породи, сильно дислоковані і розірвані насувами. У самих нижніх горизонтах перед гірських і між гірських прогинів багато антиклінальних структур здебільшого виполохуються.

Родовища нафти і газу приурочені здебільшого до складно побудованих складок. У ряді випадків поклади які пов’язані не з антиклінальними структурами, а з моноклінально залягаючи ми колекторами які зрізані ерозією і неузгоджено перекриті іншими відкладами. Також встановлено багато родовищ поблизу розломів без фактичного зв’язку із складками.

У більшості випадків локальні структури групуються в лінійно витягнуті зони. Простягання таких зон здебільшого співпадає з основним простяганням складчастості або визначається напрямком крупних розломів. В межах лінійних зон складки розміщені кулісовидно або безпосередньо продовжують одна іншу.

Що ж по відношенню до розміру і форми структур то вони досить різноманітні. Нерідко зустрічаються складки значної протяжності: Окарем (Туркменія)-80; Зін (Західний Пакистан)-140; Кірку (Північний Ірак)-96; Кітчанські складки (Передверхояння)-60-80км та інші. Широко поширені антикліналі які мають розмір (8-15)´(3-5)км. Амплітуда структур змінюється в межах від 1000-2000м (челеке, Небіт-Даг на заході Туркменії) до декількох десятків метрів. Найбільш часто ведуться пошуки структур з амплітудою 100-300м.

Зазвичай складки асметричні, кути падіння крил яких змінюються від 5-10 до 70-800.

Найбільш характерна особливість складок- порушеність розломами. Лінійні зони, в яких групуються складки, дуже часто приурочені до крупних розломів фундамента які в свою чергу розсікають значну частину осадових утворень.Розриви меншої протяжності розділяють здебільшого складки на окремі блоки. Амплітуда вертикального переміщення по розривах досягає сотень метрів.


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Абразивність гірських порід і геостатична температура
  6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  7. Аграрне виробництво і його особливості
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
  10. Алгоритм побудови сітьових графіків.
  11. Алгоритми побудови дерев екстремальної ваги
  12. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ




Переглядів: 883

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій | Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій передгірських прогинів та міжгірських западин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.