Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій

Рисунок 3.1 – Геологічний розріз через родовище Гхавар

Нафтогазоносні терени займають величезні площі платформ, де знаходиться понад 90% світових запасів нафти і газу. Саме з платформами пов’язана найбільша кількість унікальних за запасами родовищ нафти і газу це родовища Саудовської Аравії, Кувейту які розміщені на схилі Аравійської платформи і платформному крилі (рис. 3.2).

1 – передові хребти гірських систем Загросу і Східного Тавру; 2 – Головний розлом Загросу; 3 – зовнішня межа Месопотамського передового прогину; 4 – Арабо-Нубійський щит; 5 – найбільші регіональні розломи; 6 – основні родовища вуглеводнів (1 – Гхавар, 2 – Хурайс, 3 – Хурсанія, 4 – Маніфа, 5 – Саффанія, 6 – Румейла, 7 – Ага-Джарі, 8 – Кіркук)

Рисунок 3.2– Родовища нафти і газу нафтогазоносного басейну Перської затоки

При тектонічному районуванні платформних територій приймають до уваги особливості будови земної кори, в першу чергу їх осадових та граніто-метаморфічних комплексів, вивчаються особливості кристалічного фундаменту і структури осадового чохла. Виявляються контури, розміщення й історія розвитку крупних структур таких як антиклізи та синеклізи, склепінь і западин, крупних валів і прогинів, в тому числі і авлакогенів.

У розрізі платформених територій прийнято виділяти три комплекси гірських порід, які суттєво відрізняються за своїм складом, ступені метаморфізму, дислокованості які утворюють фундамент, проміжний комплекс і платформений чохол. Наявність специфічних структурних форм, стратиграфічних і кутових неузгоджень є основою для включення кожного із перечислених комплексів в самостійний структурний поверх.

Для прикладу на епігерцинській Скіфській платформі фундамент представлений древніми та глибоко метаморфізиваними породами типу гнейсів, кристалічних сланців. Верхній поверх фундамента складений в основному середньо та верхньо палеозойськими відкладами які сильно дислоковані.

Відклади проміжного комплексу виявлені на всіх платформах, однак поширені не повсюдно. Як правило вони заповнюють окремі впадини. Ступінь їх метаморфізму меньше чим в породах фундаменту однак більша чим у породах платформного чохла. Від останніх породи проміжного комплексу відрізняються більшою дислокованістю, а в ряді випадків і широким розвитком ефузивів. Дуже часто гірські породи проміжного комплексу представляють собою поховані під платформеним покривом відклади древніх міжгірських впадин, які збереглись між зрізаними ерозією складчатими спорудами які створюють нині фундамент.

Відклади ж платформного покриву в залежності від особливостей будови регіону можуть об’єднюватися в один або декілька структурних поверхів. Загальна чисельність поверхів змінюється в значних межах. Мінімальне їх число рівне двом, а максимальне досягає шести. Однак слід мати на увазі, що багато особливостей верхніх структурних поверхів унаслідують будову нижніх. Приймаюче цю обставину до уваги можна вважати що достатньо повну уяву про будову регіону отримується при вивчені основних структурних поверхів: фундаменту, проміжного пверху і платформного чохла. При цьому структурам платформного покриву повинно приділятиссь безумовно найбільшої уваги.

Серед саме платформних структур найкрупнішими є антиклізи, синеклізи, гряди, жолоба; крупними- склепіння, впадини; крупні вали та прогини; середні – куполловидні підняття і котловани, вали і депресії.

Рельєф поверхні фундаменту вивчається всіма геофізичними методами. Повітряна магнітна і наземна гравіметрична зйомка проводяться на першому етапі вивчення малоосвоєних закритих територій. В багатьох районах поверхня фундаменту вивчена з точністю, яка не може бути підвищена шляхом повторної інтерпретації наявних аеромагнітних матеріалів. Інші ж області є ще поргано вивчені. Це особливо райони досить глибокого залягання критаслічного фундаменту, які представляють собою особливий інтерес для пошуків покладів нафти і газу.

Французькі геофізики Р.Жире і Г.Ноді класифікують магнітні аномалії в залежності від геологічних чининників слідуючим чином:

- аномалії, які пов’язані із структурою товщі осадових порід. Як правило вони незначні по амплітуді (десятки гамм);

- аномалії зумовлені вулканогенним покривам і магматичними породами фундаменту. Інтенсивність аномалій значна і сягає сотні гамм;

- аномалії, які викликані безпосередньо структурними формами поверхні фундаменту: скидами, горстами, антиклінальними підняттями

- аномалії, які пов’язані з окремими тілами кристалічного фундаменту і обмежені круто падаючими контактами;

- аномалії, причиною яких є включення магнітоактивних порід, які не виходять на поверхню ерозійного зрізу фундаменту.

Наземна гравіметрична зйомка є досить корисним доповненням до аеромагнітної зйомки. Для тектонічного райнування території використовуються матеріали зйомки масштабу 1:200000 – 1:1000000. У більшості платформних територій гравітаційні аномалії дозволяють чітко намітити контури крупних і середніх структур. Особливо чітко проявляються крупні розломи фундаменту.

Поверхня кристалічного фундаменту є границею розділу щільностей. Проте петрографічна непостійність фундаменту значно утрюднює використання карт аномалій сили тяжіння для безпосереднього вивчення рельєфа поверхні кристалічного ложа. Для того щоб виключити вплив петрографічної неоднорідності кристалічних порід, будують карти усереднених аномалій.

Для уточнення висновків сформульованих за аеромагнітними та гравітаційними даними, необхідно в окремих випадках в певних місцях досліджуваної території мати більш достовірні відомості про глибину залягання та структурні форми поверхні кристалічного фундаменту. Ці відомості часто отримують за допомогою буріння, а ще частіше за допомогою сейсморозвідки. Найбільш поширений метод сейсморозвідки при цьому є метод відбитих хвиль. Ще рідше для такого контролю використовується електророзвідка. При цьому вивчення поверхні кристалічного фундаменту проводиться за допомогою магнітотелуричних методів здебільшого ДЕЗ і метода становлення електромагнітного поля.

Пошуки платформних структур в районах які є перспективними на нафту і газ, здійснюється комплексом геофізичних методів і буріння. Серед геофізичних методів головну роль відіграє сейсморозвідка МВХ. В меншій мірі приміняють і інші модифікації сейсморозвідки, а також високоточна гравірозвідка та електророзвідка. Геологічні матеріали отримують задопомогою буріння структурних, параметричних та пошукових свердловин. Такі структури можуть розміщуватись не тільки в середині платформ, але й у найбільш віддалених від складчатих споруд центральних частин крупних міжгірських впадин, а також на платформених схилах краєвих прогинів. Так наприклад, основні газові родовища Краснодарського краю лежать на схилі платформи які звернені в сторону Азово-Кубанського прогину, крупні родовища Саудовської Аравії, Кувейту та розміщені на схилі Аравійської платформи і платформному крилі передгірського Месопотамського прогину.

Форма, поперечні розміри і розміщення пологих структур різноманітні. Підняття можуть мати округлу або овальну форму, інколи утворюють витянуті антикліналі Прикладом першого є Коробківське родовище до другої групи структур належить більшість відомих родовищ. Сильно витянуті антикліналі, які вміщують поклади зустрічаються рідко. Однак загальним для всіх розглянутих структур є пологе падіння крил від 1-2 ⁰до 5-7⁰.

Як показали результати проведених пошуково-розвідувальних робіт більшості нафтогазоносних провінцій світу при збереженні загальної подібності структур із глибиною можуть успішно примінятися легкі методи гравірозвідки і електророзвідки. Ефективність гравірозвідки особливо висока в районах із значною товщиною осадового чохла або в районах, де існує проміжний структурний поверх. При цьому чим дальше будуть віддалені неоднорідні кристалічні породи фундаменту, тим плавніші аномалії вони створюватимуть, а ефект локальних структур стає дедалі чіткішим.

Сукупність наявного матеріалу (гравірозвідки, сейсморозвідки та структурного буріння) є доброю основою для подальших досліджень і закладання глибокої пошукової свердловини.

Про те сприятливі умови, які створюють передумови для примінення декількох методів є скоріше виключенням чим правилом. Частіше за все приміняється лишень один із методів. Так в платформених районах Середньої Азії високою ефективністю відмічається гравірозвідка, в той же час райони Західного Сибіру більш сприятливі для примінення електророзвідки чим гравірозвідки. Частіше за все матеріали гравірозвідки в Західному Сибіру використовуються лишень для загального прогнозу ймовірного покладу зон антиклінальних піднять за закономірністю зв’язку останніх з особливостями внутрішньої структури фундаменту.

Для районів Передкавказзя характерні платформені підняття незначної амплітуди (20-40м). Структури такої малої амплітуди є дуже складний об’єкт пошуків практично для всіх методів геофізики. Тому головну роль при пошуку таких структур відводиться сейсморозвідці.

Значний вплив на точність структурних побудов може здійснювати зміна швидкості поширення пружних коливань в плані. Такі зміни можуть мати як регіональний так і локальний характер. Для вивчення варіацій швидкості в регіональному плані потрібний значний фактичний матеріал: геологічні розрізи і графіки сейсмокаротажу по багатьох свердловинах. Для слабо вивчених площ представляється доцільною не звичайна інтерполяція швидкості, а рекомендована за Е.А. Козловим методика роздільного врахування компресійної і літологічної складової варіацій швидкості в межах окремих комплексів порід.

Компресійна складова враховує зміну пластової швидкості з глибиною при незміному складі порід. В той же час як літологічна складова враховує зміну пластової швидкості порід даного віку при постійному тиску за рахунок зміни їх літологічного складу.

Таким чином в розглянутих платфоменних областях пошуки локальних структур осадового чохла здійснюються за допомогою гравірозвідки, електророзвідки, сейсморозвідки, а підготовка структур до глибокого буріння і пошуків покладів здійснюється з допомогю МВХ із іншими модефікаціями. Структурне буріння має допоміжне значення і головним чином уточнює деталі структурних карт, які побудовані за геофізичними даними.

Питання для самоперевірки:

1Перелічіть відомі Вам осадові басейни нафтогазоносність яких пов‘язана з платформними структурами.

2 Схарактеризуйте структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до платформ.

3 Характер відображення нафтогазонакопичення платформних територій в аномаліях геофізичних полів.

4 Наведіть раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до платформ	\|	Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до передгірських прогинів та між гірських западин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.