Фактори, що визначають утворення шаруватих товщ

Основну роль в утворенні шаруватих товщ відіграють: вертикальні тектонічні рухи, які викликають зміщення берегових ліній і фаціальних зон накопичення. Крім того, великий вплив на формування шаруватості мають фізико-географічна обстановка і фізико-хімічні процеси як в областях зносу, так і в областях накопичення осадків. Це сезонні і більш тривалі кліматичні зміни, в результаті яких відбуваються зміни в складі осадків, що відкладаються на дні басейну, а також динамічний і хімічний режим водного або повітряного середовища в яких формується осад (рН, Еh, вологість, температура тощо), рельєф зони зносу, характер уламкового матеріалу та хімічних сполук , що зносяться у басейн осадконакопичення.

Умови формування товщин відкладів

Основне значення у формуванні товщин осадових порід мають вертикальні рухи. Якщо загальна амплітуда вертикальних рухів від’ємна, на поверхні земної кори створюються западини, сприятливі для накопичення товщ осадових порід. Якщо швидкість опускання велика, а кількість осадків, що випадає на дні западин відносно невелика, створюються відкриті глибокі водойми (некомпенсовані прогини). Якщо амплітуда прогинання компенсується товщиною накопичення осадків, їх формування буде відбуватися в умовах мілководдя або прибережних зон (компенсовані прогини). При позитивних вертикальних рухах утворюються підняття, які є областями зносу уламкового матеріалу.

Таким чином, вертикальні рухи земної кори зумовлюють розподіл у просторі областей зносу і осадконакопичення, а також фацій осадових утворень і їх товщини.

Умови формування осадку відбиваються на породі у вигляді різних літологічних, палеонтологічних та інших ознак. Сукупність даних про гірську породу, які відображають ці умови, отримала назву “фації”. За певними фізико-географічними умовами утворені фації діляться на три групи: морські, континентальні, лагунні.

Серед морських фацій виділяють прибережні (галечники, конгломерати, брили, брекчії, черепашки), мілководні або шельфові (піски, пісковики, рифові утворення, залізисті і марганцеві утворення), зон перехідних від мілководних (теригенні намули) до глибоководних (карбонатні намули і глинисті осади).

Для континентальних фацій типові непостійні умови утворення, склад і палеонтологічні характеристики; серед них виділяють прісноводні і наземні фації. Із прісноводних найбільш типові озерні, болотні і річкові, із наземних – підніжжя гір, обвалів, осипів, зсувів, льодовиків тощо.

Лагунні фації характеризують зони, перехідні між сушею і морем. Серед них виділяють фації опріснених басейнів і засолонених лагун.

Контрольні запитання

1 Які властивості шарів?

2 Що таке шар? Елементи шару.

3 Особливості будови поверхонь нашарування і значення їх вивчення для геологічного картування.

4 Що таке шаруватість? Форми шаруватості

5 Значення вивчення шаруватості.

6 Яка роль вертикальних коливних рухів земної кори у формуванні шаруватих товщ і товщин осадів?

7 Що таке трансгресивна і регресивна серії?

8 Що таке седиментаційний цикл?

9 Що таке петрографічний і стратиграфічний горизонти?

10 Що таке міграційний тип залягання?

11 Що таке інгресивний тип залягання?

12 Генетичні типи шаруватості.

13 Що таке фліш; умови формування флішу.

14 Які умови формування товщин відкладів?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	НЕУЗГОДЖЕННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.