Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Роль маркетингу у формуванні плану виробництва і реалізації продукції

Основою обґрунтування плану виробництва і збуту про­дукції в умовах ринку стає маркетинг.

Маркетинг – це виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення і задоволення потреб в його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку.

У широкому розумінні маркетинг – це не просто різновид діяль­ності, а ринкова концепція управління виробництвом, коли прин­ципова ідея — задоволення потреб через ринок – стає засадною для всіх підрозділів підприємства (проектно-конструкторських, технолого-виробничих, фінансово-комерційних). Це означає, що маркетинг інтегрує всі фази підприємницької діяльності й підпо­рядковує їх інтересам підприємства на ринку.

Маркетинг цілком узалежнює виробництво продукції від попи­ту на неї (від можливості її продати). За умов науково-технічного прогресу й конкурентної боротьби для виживання та успішної ро­боти кожне підприємство мусить мати розвинуту систему марке­тингу, відповідну стратегію й тактику вирішення маркетингових завдань.

Маркетинг підприємства ґрунтується на таких принципах:

1. орієнтація усіх сфер діяльності підприємств на задоволення потреб покупців з метою продажу продукції і одержання прибутку;

2. цілеспрямований і активний вплив на попит, його розвиток;

3. гнучке реагування виробництва на зміну потреб і попиту покупців;

4. використання ціноутворення як механізму впливу на кон’юнктуру ринку;

5. вибір ефективних форм і методів доставки, реклами, продажу продукції.

Значення маркетингу по­лягає в тому, що підприємства повинні виробляти те, що потрібно споживачам, а не те, що вони хочуть або можуть виробляти. Для успішного ведення бізнесу служба марке­тингу всебічно вивчає ринок товарів для визначення опти­мального асортименту та обсягу продукції. При цьому слід виявляти потреби потенційних споживачів у межах ринко­вого сегменту. З потенційними споживачами укладаються господарські договори, розробляється виробнича програма.

Маркетинг виконує такі функції:

- вивчення ринку, аналіз і прогнозування попиту;

- вибір сегментів ринку, прийнятих для підприємства;

- визначення номенклатури і асортименту продукції для ринку;

- розробка стратегії виходу на ринок і реакція на дії конкурентів;

- реклама, збут і його стимулювання;

- розробка політики ціноутворення.

У своєму розвитку маркетинг зазнав помітної еволюції, етапи якої можна охарактеризувати через зміну його концепцій. Концеп­ція маркетингу -- це загальний підхід підприємства до досягнен­ня своєї мети на ринку. Відомі п'ять концепцій маркетингу: вироб­нича, продуктова, комерційна, індивідуального маркетингу, соціаль­ного маркетингу.

Виробнича концепція передбачає спрямування головних зусиль підприємства на вдосконалення виробництва й мобілізацію внутрішніх резервів із метою розширення обсягу виготовлення продукції та зниження її собівартості. Вона є типовою за умов незадоволеного попиту, що відповідає передусім низькому рівню розвитку ринкових відносин. Застосовується також тоді, коли со­бівартість продукції висока і є резерви її зниження.

Продуктова концепція характеризується тим, що основну увагу вона приділяє поліпшенню споживчих параметрів виробів, їхніх конструктивних, експлуатаційних показників, підвищенню якості, а завдяки цьому забезпеченню належного збуту продукції. Ця кон­цепція відповідає потребам конкурентної боротьби, коли є мож­ливість підвищувати конкурентоспроможність виробів через їхнє вдосконалення за умов достатньо стабільного попиту.

Комерційна концепція полягає в тім, що для забезпечення на­лежного збуту активізується передовсім робота комерційних служб: працівників реклами, агентів зі збуту, продавців тощо. Різні форми психологічного впливу на покупця є найбільш ефективними тоді, коли він погано обізнаний з пропонованою продукцією та її спо­живчими якостями.

Концепція індивідуального маркетингу орієнтує підприємство на виявлення індивідуальних потреб покупців і спрямовує зусилля на те, щоб задовольнити ці потреби ліпше, ніж конкуренти.

Концепція соціального маркетингу не обмежується виявленням і задоволенням індивідуальних потреб як умови ефективної діяль­ності підприємства, а бере до уваги суспільні потреби та інтереси передусім перспективного характеру: охорону навколишнього се­редовища, природних ресурсів, здоров'я людей, національної без­пеки тощо.

Зрозуміло, що підприємство, яке мусить постійно адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища, не реалізує тільки якусь одну концепцію. Концепції маркетингу поєднуються й використо­вуються комплексно, залежно від конкретних умов.

 

7. Значення та зміст виробничої програми підприємства

Виробництво і реалізація продукції для забезпечення по­треб ринку є метою діяльності підприємств (звичайно, при одержанні певної величини прибутку). Тому плануван­ня виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного або перспективного плану підприємства.

Виробнича програма підприємства (план ви­робництва і реалізації продукції) – це сис­тема адресних завдань з виробництва і до­ставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.

Для того, щоб правильно сформувати виробничу програ­му підприємства, у його бізнес-плані необхідно представити таку важливу інформацію, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів.

Формування виробничої програми в ринкових умовах має певні особливості, які полягають у тому, що:

- плани виробництва і реалізації продукції орієнтуються на ринкові потреби конкретних споживачів, на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань;

- в основі виробничої програми лежить договір на по­ставку певної продукції, при цьому підприємство самостійно вибирає постачальників, споживачів, встановлює ціни та ін.;

- планування виробничої програми повинно бути гнуч­ким, у поточних і оперативних планах повинні коригува­тись показники плану виробництва і реалізації продукції з врахуванням змін у поставках сировини, фінансових мож­ливостях покупців;

- пріоритетними у виробничій програмі підприємства стають натуральні показники і показники якості продукції, саме вони відображають ступінь задоволення ринкових по­треб з кількісного і якісного боку;

- виробнича програма підприємства повинна формуватись із врахуванням можливостей підприємства, його забезпечення різними видами ресурсів та виробничими потужностями;

- плани виробництва і реалізації продукції повинні бути багатоваріантними і забезпечувати вибір оптимального пла­ну, реалізація якого дасть можливість одержати високий прибуток.

Формування виробничої програми підприємства базу­ється на таких елементах:

1. Ринковий попит. На основі вивчення, аналізу і перспектив розвитку ринкового попиту підприємством укладаються зі споживачами-покупцями (торговельними підприємствами, гуртови­ми посередниками, біржами) угоди на постачання певних видів продукції.

2. Державні контракти. Вони є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок Державного бюджету, та поновлення державного резерву.

3. Державні замовлення. Вони є засобом стимулювання збіль­шення виробництва у пріоритетних галузях, впровадження нових технологій, випуску дефіцитних видів продукції, дер­жавної підтримки важливих наукових досліджень. Держава може надавати пільги підприємствам-виробникам, але не за­безпечує їх фінансовими ресурсами.

4. Портфель замовлень на продукцію інших споживачів формується на основі контрактів між підприємствами-виробниками і підприємствами-споживачами та відображає його постійні прямі господарські зв'язки. Такі контракти періодично переглядаються та поновлюються.

5. Власні потреби підприємства. Частина продукції підприємства може споживатися безпосередньо ним самим. Тому виробнича програма по­винна враховувати цю кількість. Вона визначається на ос­нові балансів матеріальних ресурсів, які відображають по­требу у них та джерела її покриття.

 


Читайте також:

  1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
  2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  3. Автоматизація виробництва
  4. Алгоритм відшукання оптимального плану.
  5. Алгоритм знаходження оптимального плану
  6. Алгоритм знаходження початкового опорного плану
  7. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  8. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
  9. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  10. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
  11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  12. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.




Переглядів: 1915

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Натуральні і вартісні показники виробничої програми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.