• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародне право стародавнього світу

Історія і наука міжнародного права

Тема 2. Історія становлення і розвитку міжнародного права

1. Історія і наука міжнародного права.

2. Міжнародне право стародавнього світу.

3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. до Вестфальского миру) 1648 р.).

4. Міжнародне право з 1648 року до 1815 року.

5. Міжнародне право з 1815 року до закінчення Першої світової війни.

6. Міжнародне право з 1919 року до створення ООН. Сучасне міжнародне право.

Історія міжнародного права нерозривно пов'язана з історією міжнародних відносин, з історією людської цивілізації, зокрема з виникненням так званих центрів людської цивілізації. У давнину до них відносилися райони Стародавнього Китаю, Стародавньої Індії, долини рік Нілу, Тигру і Євфрату, Греція і Рим. З розвитком людського суспільства з'явилися й інші центри міжнародного життя (в Африці, Азії й ін). Держави, що розташовувалися в таких центрах, підтримували різноманітні відносини між собою, що вело до виникнення міжнародно-правових норм.

Міжнародно-правові норми, що регулювали відносини держав, розташованих у- регіональних центрах, носили переважно двосторонній характер,,однак поряд з ними існували й норми регіонального характеру, які створювались внаслідок існування загальних тенденцій розвитку держав різних регіонів

Ряд міжнародно-правових норм, що виникли в далекому минулому, зазнали різних змін і ввійшли в сучасне міжнародне право, наприклад деякі норми, що відносяться до дипломатичного права і до права міжнародних договорів.

Процес виникнення, розвитку і формування міжнародно-правових норм тісно пов'язаний з переломними моментами історії, тому можна дати таку періодизацію історії міжнародного права: 1) міжнародне право в стародавності; 2) міжнародне право середньовіччя (з V ст. до Вестфальского миру 1648 р., що завершив Тридцятирічну війну); 3) міжнародне право нового часу. Останній період можна розбити на етапи: міжнародне право з 1648 року до Віденського конгресу 1815 року, яким завершилася епоха наполеонівських війн; з 1815 року до закінчення Першої світової війни і Версальського мирного договору 1919 року; з 1919 року до завершення Другої світової війни і створення в 1945 році Організації Об'єднаних Націй. У даний час розвиток міжнародного права відбувається під знаком системи ООН з її спеціалізованими установами.

Кожен історичний період наклав свій відбиток на міжнародне право і став визначеною віхою в його розвитку.

Відносини перших держав між собою призвели до утворення міжнародно-правових норм, однак у вигляді відокремленої системи міжнародне право ще не існувало.

Збережені історичні пам'ятки свідчать, що держави вели переговори з таких питань, як ведення та закінчення війн, укладення договорів, оформлення союзницьких відносин і т. ін.

В основі міжнародно-правових норм стародавності лежали звичаї, Що регулювали відносини між племенами, а також між племенами і першими державами. Міжнародно-правові звичаї протягом сторіч залишалися основним джерелом міжнародного права. В той же час поряд із звичаями держави для регулювання своїх відносин укладали договори спочатку в усній, а з появою письменності і в писемній формі.

У першому тисячолітті до нашої ери велику роль у міжнародних відносинах на Ближньому та Середньому Сході відігравали такі держави, як Ассирія, Вавилон, Персія, Урарту, держави в Стародавньому Китаї і

Стародавній Індії Договори, що укладалися в цей час, найчастіше стосувалися питань війни, захоплення земель, одержання данини, утворення військових союзів, закріплення династичних зв'язків, давньокитайські держави підтримували регулярні дипломатичні зв'язки, укладали міжнародні договори, давньоіндійські держави визнавали недоторканість посольств та відокремлювали договори, що укладаються в мирний час, і договори, викликані війною Вважалося, що держави можуть відмовитися від виконання договорів тільки в тому випадку, якщо можуть дати цьому відповідне обґрунтування

У VIII ст до н є виникли давньогрецькі міста-держави (поліси) У Древній Греції вважалося, що тільки грецькі держави і їхні колонії підпадають під дію права, оскільки повноправними громадянами вважалися лише греки, а інші народи належали до варварів Поліси підтримували між собою відносини шляхом напрямку посольств, причому вісники і посли користалися недоторканістю і знаходилися під заступництвом богів

Грецькі поліси виробили певні правила, що стосувалися війн, які були передвісниками міжнародно-правових норм (про початок війни необхідно було офіційно оголосити, заборонялося застосовування отруєної зброї, заборонялося вбивати осіб, що ховалися в храмах тощо) Крім того, війни поділялися на законні і незаконні Для ведення законної війни необхідні були причини, у якості яких виступали захист від нападу, виконання союзних зобов'язань і ін

Значна роль у становленні міжнародного права належить Стародавньому Риму У Древньому Римі як і в Древній Греції існував інститут заступництва іноземців Дане положення і призвело до призначення спеціальної особи — ргеаіог регедппиз, до функцій якого входили справи, пов'язані з участю іноземців У результаті діяльності преторів з'явилися правила, що визначають правове положення іноземців Саме в Стародавньому Римі сформувалось іие депііит — право народів, під яким розумілося право, що застосовувалося до всіх осіб — як до римлян, так і до іноземців В епоху рецепції римського права в Європі ^з депішт призвело до виникнення в науці і практиці держав поняття «міжнародне право» Римське право дуже вплинуло на подальший розвиток правової науки, у тому числі і міжнародному праві Зокрема, під впливом грецьких стоїків римські юристи розвили ідею природного права, під яким розумілося право, що випливає з природи У зв'язку з цим природне право поширює свою дію на всіх осіб, на всі народи Згодом ця ідея знайшла своє відображення й у міжнародно-правовій науці

§3. Міжнародне право Середньовіччя (з V ст. до Вестфальского миру 1648 р.)

Незважаючи на те що Середньовіччя характеризується веденням державами постійних війн, розвиток державності, як і необхідність вступати в різноманітні міжнародні відносини (насамперед, у мирні і торгові), призвели до становлення окремих інститутів міжнародного права

З XII століття починається рецепція римського права, у зв'язку з чим на міжнародні позиції держав на рівні з Біблією і церковними актами стало впливати і римське право, яке обумовило подальший розвиток ряду інститутів міжнародного права, що стосуються, наприклад, способів придбання території, міжнародних договорів

З XIII століття в купецьких колоніях італійських міст-республік з'являються консули, основною функцією яких було вирішення спорів між співгромадянами і захист їх інтересів в іноземних державах, на території яких вони знаходилися

З XV століття з'являються постійні посольства Посли, як і колись, користаються недоторканістю Принцип недоторканості поширюється і на приміщення, які належать посольству

Одержує певний розвиток і право міжнародних договорів Вони укладаються не тільки з питань, пов'язаних із закінченням війни чи передачею території, але й з питань розвитку і зміцнення міжнародних політичних і торгових відносин, династичних зв'язків Особлива увага в договірній практиці держав приділяється питанню забезпечення виконання міжнародних договорів

Успіхи в мореплавстві та суднобудуванні впливали також і на міжнародне право, що проявлялось у претензіях морських держав на прилягаючі до їх берегів морські простори, формування принципу відкритого моря (Г Гроцій), обґрунтування права держав на прибережні води, тобто на територіальне море

Створювались норми, які стосувалися також і правового режиму судів у таких просторах, як територіальне, відкрите море, у портах На становлення правового режиму портів дуже вплинули збірники морських звичаїв, такі як Родоське право, Олеронські сувої, Консолато дель марі, Вісбійські закони й ін

Незважаючи на те, що в Середньовіччі війна вважалася природним станом, подальший розвиток одержують такі мирні способи вирішення міжнародних суперечок, як посередництво й арбітраж {укладаються спеціальні договори про арбітражний розгляд)

В XVI сторіччі з'являється поняття „суверенітет" висунуте і науково обґрунтоване французьким вченим Ж Боденом (1530 - 1596р р ) у його роботі «Шість книг про республіку» 1576 р Під суверенітетом розумілася абсолютна і постійна влада монарха Вона виявлялася у виданні законів що поширюють свою дію на всіх осіб і установи держави, у вирішенні питань війни та миру, у призначенні посадових осіб, у помилуванні У XVII столітті поняття „суверенітет" було сприйнято народним правом, і з тих пір суверенітет визнається необхідною юридичною властивістю держави

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. А. Правобережну Україну.
6. А/. Право власності.
7. Аграрне право
8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства

Переглядів: 6194