Структура промислового капіталу

Рух й фінансова ефективність промислового капіталу

В економічній теорії і підприємницькій практиці, мабуть, немає поняття, яке б використовувалося настільки часто й одночасно так неоднозначно, як капітал. Під капіталом розуміють усе, що здатно приносити чи приносить дохід. Цей термін вживається у відношенні устаткування заводу, фабрики, накопиченої суми грошей, творів мистецтва, таланта інженера і т.д. Неважко побачити загальне у всіх приведених прикладах: капітал - це блага, використання яких дозволяє збільшувати виробництво майбутніх благ.

Капітал походить від латинського слова capitalis - головний. У німецькій мові кapital, у французькій - capital означає головне майно, головна сума.

Поняття «капітал», або «інвестиційні ресурси», як стверджують відомі американські економісти Макконнелл і Брю, включає всі вироблені засоби виробництва (всі види інструментів, машини, обладнання, складські приміщення транспортні засоби і мережу збуту), які використовуються у виробництві товарів і послуг та в доставці їх до кінцевого споживача. Капітал - це вартість, яка в процесі виробництва дає нову додану вартість, тобто самозростає. Самозростання капіталу відбувається у процесі його обігу.

Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва і вважається вічною категорією. Він ототожнюється з речовою натуральною формою. Але на відміну від первинних чинників - затрат праці і землі - капітал, будучи частиною затрат є в той же час продуктом праці.

Категорія капітал охоплює всю сукупність капіталістичних виробничих відносин, суспільну форму капіталістичного процесу виробництва. К. Маркс неодноразово вживав категорії капітал взагалі, загальне поняття капіталу, капітал взагалі як економічна категорія та ін. Суть капіталу взагалі полягає у антагоністичній суперечності між монополізованими певною частиною суспільства засобами виробництва і безпосередніми виробниками.

Капітал взагалі - це абстракція, але не довільна, а змістовна, бо вона розкриває, по-перше, специфічні, характерні риси суспільної форми капіталістичного способу виробництва, всієї економічної системи даного ладу; по-друге, реально існує поруч з конкретними формами капіталу. Тому його глибинна внутрішня сутність (антагонізм між власниками умов виробництва і безпосередніми виробниками) властива кожному конкретному виду капіталу, кожній окремій його формі.

Якщо капітал взагалі, що є системою капіталістичних виробничих відносин, містить у собі основну глибинну внутрішню суть, то конкретні форми капіталу, вміщуючи у собі цю суть, разом з тим мають свої системні якості, властивості. У цьому аспекті вони протистоять одна одній, вступають між собою у гостру конкурентну боротьбу. «Таким чином, капітал в одній своїй якості (як такий, що дає проценти), - стверджував К Маркс, - протистоїть тому самому капіталові в його іншій якості (як такому, що дає промисловий прибуток)».

Визначальною стороною капіталу як економічної категорії є його суспільна форма - відносини між робітниками і капіталістами з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання і послуг у всіх фазах суспільного відтворення.

Промисловий капітал: у будь-якому процесі виробництва, незалежно від його суспільної форми, беруть участь матеріальні й особисті фактори виробництва. Якщо розглядати їх поза конкретною соціальною формою, то вони виступають як звичайні засоби створення корисного продукту, споживної вартості, тобто того, що є природним результатом цілеспрямованої трудової діяльності людини. І в цій своїй якості засоби виробництва, створюючи матеріально-технічну основу виробництва, виступають як його промислові фонди.

Проте виробництво не відбувається у вакуумі, воно завжди проходить у певній суспільній формі. Взяті ж у їхній суспільній формі фактори виробництва утворюють соціальні засоби реалізації даного типу власності, досягнення цілей того способу виробництва, в рамках якого вони функціонують. В умовах капіталістичного способу виробництва, основним економічним законом якого є, як було з'ясовано раніше, виробництво додаткової вартості, фактори виробництва, отже, й промислові фонди, набувають форми капіталу (засоби виробництва - постійний капітал, затрати на робочу силу - змінний капітал).

Насамперед необхідно дати визначення промислового капіталу - це капітал, що послідовно проходить три фази у своєму русі (придбання засобів виробництва, наймання робочої сили, безпосередньо виробництва і збуту зроблених товарів), знаходиться в процесі руху послідовно в трьох функціональних формах (грошової, продуктивної і товарний), самозростає в остаточному підсумку, при цьому забезпечуючи власнику капіталу прибуток у межах середньої суспільної. Основу промислового виробництва складає промисловий капітал.

Куплені підприємцем засоби виробництва і робоча сила утворять речовинні й особисті складові частини капіталу діючого в сфері виробництва. При створенні чи розширенні підприємства виникає необхідність у капіталі, як засобі оплати витрат, зв'язаних з покупкою землі, зведенням будинків і споруд, придбанням машин і устаткування і т.д. Така необхідність характеризується як потреба в промисловому капіталі. Діюче підприємство може мати потреби в капіталі для оплати витрат по створенню виробничого чи товарного запасу, кредитуванню клієнтів, а також інших елементах оборотного капіталу. У найбільш загальному варіанті можна сказати, що потреба в капіталі виникає внаслідок розбіжності термінів вкладення коштів у виробництво і надходження доходів від реалізації продукції.

Потреба в промисловому капіталі виникає, крім перерахованих вище випадків, також тоді, коли необхідно зробити додаткове інвестування виробничої чи збутової діяльності. Потреба в капіталі викликає попит на капітал з боку виробників чи товарів послуг. Його відмінність від попиту на звичайні товари полягає в тому, що специфічний сам товар, названий капіталом. Найбільше значення у виробничій сфері в сучасних умовах має промислове виробництво - процес, у якому люди, знаходячись у визначених виробничих відносинах, використовуючи знаряддя і предмети праці, створюють необхідні суспільству продукти виробничого й особистого споживання. У систему промислового виробництва включають основне, допоміжне й обслуговуюче виробництво.

Допоміжне й обслуговуюче виробництво мають важливе значення, тому що основне промислове виробництво може залежати від обслуговуючих видів діяльності, наприклад, подачі води чи електроенергії, тепла і своєчасного ремонту зношеного чи ушкодженого устаткування. У найбільш загальному виді під промисловим капіталом розуміють капітал, спрямований на виробництво додаткового продукту і функціонуючий у сфері матеріального виробництва за винятком сільського господарства. Промисловий капітал також варто відрізняти від торгового і позичкового, котрі функціонують у сфері товарно-грошового обороту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.	\|	Обіг промислового капіталу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.