• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок наказного провадження, скасування та оскарження судового наказу.

Відповідно до регламентації наказного провадження порядок наказного провадження складається з такого: порушення та відкриття наказного провадження; винесення судового наказу; повідомлення боржника про винесення судового наказу; видача судового наказу стягувану; скасування чи оскарження судового наказу.

Наказне провадження порушується за ініціативою зацікавленої особи - заявника (хоча в деяких статтях законодавець називає заявника стягувачем, як, наприклад, у ч. 2 ст. 102, ч. З п. 1 ст. 103 ЦПК).

Боржник - це особа, до якої звернена вимога заявника. Відповідно до ст. 97 ЦПК заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК.

Для порушення наказного провадження заявник повинен подати до суду заяву у письмовій формі з наданням документів, які обґрунтовують його вимоги до боржника. Від наявності та якості наданих документів буде залежати зміст винесеного суддею наказу, а також можливі

заперечення боржника проти виконання судового наказу, оскільки наказне провадження — документальне і проводиться без судового засідання і виклику стягувана та боржника.

Перелік документів, що додаються до заяви, залежить від заявленої вимоги.

Заява подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників і має відповідати певним вимогам і містити: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 4) перелік документів, що додаються до заяви (ст. 98 ЦПК).

До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ЦПК за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50 % ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву (ч. 2 ст. 99 ЦПК).

Заява про видачу судового наказу може бути підписана як самим заявником, так і його представником, який має відповідні повноваження (ч. 3 ст. 98 ЦПК). Документ, який підтверджує повноваження представника, повинен додаватися до заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 98 ЦПК, якщо заява оформлена неналежним чином, застосовуються правила ст. 121 ЦПК. Заявнику надається певний строк для виправлення недоліків, якщо цього не буде зроблено, то суддя повертає заяву, але це не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Якщо заява оформлена неналежним чином, застосовуються правила ст. 121 ЦПК (ч. 6 ст. 98 ЦПК). Заявнику надається певний строк для виправлення недоліків, якщо цього не буде зроблено, то суддя повертає заяву. Крім цього заява повертається у випадках, коли: до моменту

відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу або наявні обставини, зазначені у пп. 2-А ч. З ст. 121 ЦПК (пп. 1-3 ч. 1 ст. 100 ЦПК). Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу

(ч. 2 ст. 100 ЦПК). Повернення заяви про видачу судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 101 ЦПК).

Стаття 100 ЦПК передбачає підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу: 1) заявником заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 ЦПК (пп. 1-3 ч. 3 ст. 100 ЦПК).

Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 100 ЦПК). У разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу повторне звернення з такою самою заявою неможливе. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 101 ЦПК). Заявник також може звернутися зі скаргою на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу до апеляційного суду (п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Якщо заяву про видачу судового наказу подано з дотриманням вимог, що до неї ставляться, справа підсудна даному суду, сплачено судовий збір, є всі документи, які підтверджують обґрунтованість заявлених вимог, суддя відкриває наказне провадження, про що постановляє ухвалу. Після цього у триденний строк з моменту постановлення ухвали про відкриття провадження видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Копії судового наказу разом із додатками надсилаються фізичній особі-боржнику на адресу, зазначену в документах, а боржнику-юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю — за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює спрощену процедуру скасування судового наказу. Скасувати судовий наказ може тільки суд, який його видав, і тільки за заявою боржника. Заява про скасування судового наказу подається до суду в письмовій формі. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) стягувана та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

наказ, що оспорюється; посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог; посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувана; перелік документів, що додаються до заяви. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються правила ст. 121 ЦПК.

Боржник повинен обґрунтувати і підтвердити свою незгоду з приводу видачі судового наказу (пп. 4, 5 ч. З ст. 106 ЦПК).

Визначений у законі строк для подання заяви про скасування судового наказу є Процесуальним. Якщо заява надійде після закінчення цього строку, то вона залишається без розгляду. Однак боржник може звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку подання заяви про скасування судового наказу. У разі якщо суд дійшов висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу (ч. 2 ст. 105і ЦПК).

Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 105 ЦПК).

Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді (ч. 4 ст. 105 ЦПК).

Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановления надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів (ч. 5 ст. 105 і ЦПК).

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановления ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування

судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч. 6 ст. 105' ЦПК). Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви (ч. 7 ст. 105' ЦПК).

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ч. 9 ст. 105' ЦПК). У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання (ч. 1 ст. 106 ЦПК).

Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної

скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч. 2 ст. 106 ЦПК).

Судовий наказ, як і інші судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,

а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ст. 14 ЦПК). Відповідно до ч. З ст. 95 ЦПК судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, визначеному законом.

Читайте також:

1. The peace – порядок
2. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
3. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
6. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
7. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.
8. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
9. Вивчення стороною захисту матеріалів кримінальної справи після закінчення досудового слідства.
10. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
11. Види банківських розрахунків і порядок їх відкриття.
12. Види і порядок укладання угод на валютній біржі

Переглядів: 2241