• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОСАДОЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ

ЛЕКЦІЯ №2

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1 Розкажіть історію розвитку літології.

2 Дайте визначення осадочної гірської породи.

3 Розкажіть про поширення й товщину осадочних порід.

4 Які основні завдання, поставлені перед літологією?

5 Наукове й практичне значення літології.

1 Осадочні породи – це гірські породи, що утворилися у результаті різноманітних геологічних процесів, що відбуваються на поверхні Землі, в самих верхніх шарах літосфери, на дні морських та океанічних водойм, а також в озерах, ріках, болотах, і в результаті життєдіяльності організмів.

За Л. Рухіним – осадочні породи – це геологічні тіла, що виникають на поверхні Землі, в верхніх шарах літосфери, дещо глибше, шляхом перетворення відкладів, що утворилися в процесі вивітрювання, життєдіяльності організмів, інколи за рахунок матеріалу вулканічного походження.

2 Об’єм, маса, поширення.

Осадочні породи мають широке розповсюдження на планеті Земля. Разом із сучасними осадками, що вистилають дно Світового океану і водних басейнів суші, вони утворюють осадочну оболонку або стратисферу Землі.

Стратисфера – термін умовний, так як крім шаруватих порід у будові оболонки присутні вулканічні породи, представлені трапами на платформах (загальна назва для базальтів, долеритів, діабазів, габро-діабазів, розвинутих на платформах, які мають специфічний характер окремості у вигляді сходинок). Розрізняють кальцитовий, кварцовий, склоподібний вид трапів, перешарованих базальтами, андезитами на платформах, дацитами та ріолітами в геосинкліналях.

Осадочна оболонка покриває 80% суші, тобто із
149 млн. км материків та островів осадочний чохол покриває 119 млн. км.

Потужність осадочної оболонки Землі міняється в широких межах: від 0 до 15-20 км і більше з максимумами в геосинклінальних областях та в крайових прогинах. Середня потужність осадочної оболонки 2,2 км (735 м за Л. Рухіним).

Загальний об’єм осадочних порід за Кларком 3,7х10 км (1924 р.). За Кюненом 13х10 км, із них 8х10 осадочних порід утворилися в процесі вивітрювання кристалічних порід, решта – за рахунок переробки більш древніх осадочних порід.

У цілому в розподілі осадочної оболонки спостерігається різка диспропорція:

83% осадочних порід розміщені на 42 % континентів разом із шельфом.

17% осадочних порід розміщені на 58 % ложе океану.

Осадочні породи мають різку відмінність у речовинному складі при порівнянні з “гранітним шаром”. Ця відмінність проявляється як у хімічному, так і в мінеральному складі.

Так в осадочній оболонці різко підвищений вміст води, вугільної кислоти, органічного вуглецю, сірки, хлору, фтору, бору та інших летючих компонентів.

Для осадочних порід порівняно з гранітним шаром – характерний підвищений уміст кальцію і зсунуте в сторону калію співвідношення натрію.

Крім цього, в осадочних породах підвищене співвідношення оксидного заліза до закисного, що пояснюється переважаючими окисними умовами на земній поверхні, а також підвищений вміст в осадочних породах сульфідної та сульфатної сірки.

За А.Б. Ромовим середній хімічний склад осадочної товщі в геосинкліналях наступний:

SiO2 – 56,6% Na2O – 2,1%

TiO2 – 0,7% K2O – 2,4%

Al2O3 – 15,5% P2O5 – O,2%

Fe2O3 – 3,4% C_opг. – 0,5%

FeO – 3,6% Co2 – 2,7%

MnO – 0,2% S – 0,1%

MgO – 3,4% Cl – 0,1%

CaO – 5,5% H2O – 3,1%

Серед осадочних порід найбільш поширені глинисті, піщано-алевритові і карбонатні. Ці три групи складають не менше 90-95% від загальної маси осадочних порід.

Співвідношення основних груп порід і сучасних осадків за А.Б. Роновим наступне:

На платформах:

піски – 23,6%

глини – 49,5%

карбонати – 21,0%

евапорити – 5% (доломіти – 50%, сульфати – 25 %, солі – 25%, ефузиви – 1%).

У геосинкліналях:

піски – 18,7%

глини і глинисті сланці – 39,4%

карбонати – 16,3%

евапорити – 0,3%

ефузиви – 25,3%

Сучасні океанічні осадки:

теригенні – 7,3%

вапнякові – 41,5%

кремнисті – 17,0%

червоні глибоководні глини – 31,2%

вулканогенні – 3,0%

У цілому в осадочних породах присутні ті ж елементи, що і в магматичних породах. Найбільш близькі за хімічним складом до магматичних порід глинисті породи.

Великий вплив на розподіл у зоні осадконакопичення різних хімічних елементів має життєдіяльність організмів.

Крім водню, кисню, вуглецю, азоту й кальцію, які постійно присутні в живих організмах більше 1% , в них є Li, B, F, Si, Al,P,Mg і багато інших елементів.

Згідно з В. Вернадським у морських організмах уміст деяких елементів порівняно з водою виростає в декілька разів: фтору, бору, калію й сірки – в десятки разів, міді й йоду – в десятки тисяч, цинку й марганцю – в сотні тисяч разів.

У склад органічних речовин входять ті ж самі елементи, що і до складу гірських порід.

Загальна маса сучасних організмів складає за даними з В. Вернадського приблизно 0,001% від усієї маси земної кори. Більша частина живих речовин знаходиться в океані у виді планктону, на суші – це хребетні й безхребетні більш крупні форми, ніж у морському середовищі.

Мінеральний склад осадочних порід різко відрізняється від магматичних.

В осадочних породах відсутній олівін, практично біотит, рогова обманка, авгіт, анортит, але найбільше кварцу – 34,8%, мусковіт, серицит – гідрослюди – 15,11% глинисті мінерали – 14,51%, ортоклаз – 11,02%, доломіт (частково сидерит) – 9,07%, кальцит – 4,25%, альбіт – 4,55%, гіпс – ангідрит – 0,97%, фосфатні мінерали – 0,35%, органічні речовини – 0,73%.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
7. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
8. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
9. Аналіз складу газів
10. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
11. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
12. Аналіз чисельності, складу і руху персоналу

Переглядів: 539