Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Транснаціональна модель.

Інтернаціональна (міжнародна) модель характеризується такими особливостями:

- закордонні підрозділи використовують принципи менеджменту головної компанії;

- головне організаційне завдання полягає в переміщенні знань і "ноу-хау" в усі структурні підрозділи незалежно від місця їхнього базування, що дозволить зблизити рівень розвитку вітчизняного і закордонного бізнесу (особливо у сфері технологій і маркетингу) на зовнішні ринки (ринки інших країн, місцезнаходження підрозділів міжнародної компанії), що є менш розвинутими в порівнянні з вітчизняним щодо технології і маркетингу;

- здійснюється інтенсивний контроль і координація закордонних підрозділів материнської компанії.

Для мультинаціональної моделі міжнародного менеджменту характерно:

- закордонні підрозділи мають відносну самостійність у прийнятті управлінських рішень;

- головне організаційне завдання полягає:

а) у зміцненні місця продукції на важливих ринках;

б) у підвищенні ефективності автономно діючих закордонних підрозділів;

- координація і контроль здійснюються в основному через особливі відносини топ-менеджменту материнської компанії і менеджерів закордонних підрозділів.

Глобальна модель міжнародного менеджменту характеризується наступними особливостями:

- досягнення ефективності бізнесу базується на централізації капіталів, ресурсів і компетенцій;

- здійснюється однобічний потік товарів, кадрів і ноу-хау: від материнської компанії до закордонних підрозділів;

- фіксується незначний рівень автономії закордонних підрозділів;

- відзначається високий ступінь стандартизації виробництва, завдяки чому скорочуються його витрати, розширюються ринки збуту продукції корпорації.

Транснаціональна модель міжнародного менеджменту характеризується:

- усуненням ієрархічних відносин між головною (материнською) компанією і її закордонними підрозділами;

- імплементацією внутрішньо-організаційної мережі;

- використанням національних особливостей закордонними підрозділами у процесі реалізації стратегії корпорації.

Переваги і недоліки кожної із чотирьох моделей, розглянутих вище, представлені в табл. 1.1.

Таким чином, для інтернаціональної (міжнародної) моделі міжнародного менеджменту найбільш характерна перевага, пов'язана з можливістю перенесення надбаного досвіду на закордонні ринки.

У той же час, дана перевага поширюється тільки на певну сферу досвіду (розробка і маркетинг марочних споживчих товарів; виробництво, управління матеріалами і розробка нових товарів тощо).

Тобто одночасно виникають такі недоліки, як відсутність реагування на особливості місцевого попиту; нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні; нездатність використовувати ефект кривої досвіду.

Іншими словами, міжнародна компанія, "експортуючи" свій досвід, не враховує особливості ринку приймаючої країни, не має можливості досягти переваг за рахунок розміщення своїх підрозділів, тому що вони керуються засадами менеджменту головної компанії і не мають можливості скористатися ефектом так званої кривої досвіду.

За мультинаціональної моделі міжнародного менеджменту відбувається пристосування до місцевих особливостей, тому що міжнародна компанія функціонує вже не в одній країні, а в багатьох державах.

Таблиця 1.1

Переваги і недоліки моделей міжнародного менеджменту

Модель Переваги Недоліки
Інтернаціональна (міжнародна) Переміщення придбаного досвіду на закордонні ринки. Відсутність реагування на особливості місцевого попиту. Спроможність реалізувати переваги місцезнаходження. Нездатність використовувати ефект кривої досвіду.
Мультина-ціональна Пристосування товарної пропозиції і маркетингу до місцевих особливостей. Нездатність реалізувати економію на місцезнаходженні. Нездатність використовувати ефект кривої досвіду. Нездатність перенести отриманий досвід на закордонні ринки.
Глобальна Досягнення ефектів кривої досвіду. Досягнення економії за рахунок масштабів. Слабке реагування на особливості місцевого попиту.
Транснаціональна Досягнення ефектів кривої досвіду. Досягнення економії за рахунок масштабів. Пристосування товарної пропозиції і маркетингу до місцевих особливостей. Одержання вигоди від глобального навчання. Складність впровадження, обумовлена організаційними проблемами.

 

Проте такі недоліки, як нездатність реалізувати економію за місцем знаходження і використати ефект кривої досвіду, залишаються у зв'язку з пристосуванням до місцевих особливостей тільки товарної пропозиції і маркетингу, але не виробництва. Досить часто відзначається неможливість перенесення досвіду на закордонні ринки.

Глобальна модель міжнародного менеджменту сприяє використанню ефекту кривої досвіду й економії за рахунок масштабів. Однак глобальність процесів управління приводить до зниження реагування на особливості місцевого попиту через масштабність діяльності компанії.

Транснаціональна модель міжнародного менеджменту має найбільшу кількість переваг. Серед них: одержання вигоди від глобального навчання, тобто надбання досвіду всередині мережі міжнародної корпорації й обміну знаннями і технологіями між підрозділами і головною компанією.

Основний недолік транснаціональної моделі управління міжнародними корпораціями полягає в складності впровадження, що обумовлено організаційними проблемами (досить складною і широко розгалуженою організаційно-інституціональною структурою міжнародної корпорації).

Таким чином, на сучасному етапі економічної глобалізації найбільш ефективною моделлю міжнародного менеджменту є транснаціональна. Це пояснюється тим, що вона використовує переваги стандартизації і диверсифікайії в міжнародному бізнесі.

Типові концепції і моделі управління визначають стратегію, цілі й методи міжнародного менеджменту.

В умовах глобалізації світової економіки конкурентне середовище розширюється, набуває міжнародного характеру. І щоб вижити (а тим більше ефективно функціонувати) в цих умовах міжнародні корпорації розробляють стратегію функціонування. Вона значною мірою залежить від цілей, що ставить перед собою корпорація.

Ціліможуть бути різними. Важливо певним чином згрупувати (класифікувати) їх за визначеними критеріями. Виділяються наступні чотири основні групи.

Перша група включає цілі, що розрізняються за значенням:стратегічні, тактичні, оперативні.

Стратегічні цілі орієнтовані на досягнення стабільності, проникнення на той або інший світовий ринок, на досягнення першості у певній діяльності, тобто є довготривалими.

Тактичні цілі спрямовані на досягнення певних результатів на тому або іншому етапі міжнародної діяльності компанії.

Оперативні цілі пов'язані з вирішенням поточних завдань міжнародного бізнесу.

 

Друга група цілей відрізняється за термінами їхнього досягнення:

-короткострокові (до 1 року);

- середньострокові (від 1 до 5 років);

- довгострокові (понад 5 років).

Третя група цілей залежить від об'єкта міжнародного бізнесу і міжнародного менеджменту:

- економічні (підвищення фінансової стабільності, продуктивності виробництва, ринкової капіталізації компанії тощо);

- технологічні й науково-технічні(розширення обсягу та сфери НДДКР, освоєння виробництва нових видів продукції тощо);

-виробничі (ріст обсягу виробництва, підвищення якості, зниження собівартості);

- соціальні (створення сприятливих умов виробництва, праці, підвищення кваліфікації працівників у всіх підрозділах);

- адміністративні (зміцнення дисципліни, погодженості дій усіх підрозділів міжнародної компанії).

Четверта група цілей обумовлена певною ієрархією або взаємозалежністю внутрішньокорпоративних цілей:

- загальні цілі міжнародної корпорації;

- функціональні цілі;

- цілі власників, акціонерів;

- цілі менеджерів;

- цілі підрозділів міжнародної корпорації;

- цілі співробітників корпорації.

При цій побудові ієрархічної системи цілей міжнародного менеджменту необхідно враховувати певні вимоги, серед яких на особливу увагу заслуговують наступні:

- ціль більш низького рівня ієрархії має бути підпорядкована цілі більш високого рівня;

- ціль більш високого рівня має орієнтуватися на довший період часу;

- ціль конкретного підрозділу міжнародної корпорації має бути співвіднесена з ресурсами цього підрозділу і повноваженнями його керівника;

- з часом мотивація робітників змінюється, тому ієрархія цілей не постійна і в міру необхідності певним чином коригується.

Важливо підкреслити, що цілі повинні бути конкретними, прозорими (зрозумілими для всіх співробітників), реальними, рухливими (що змінюються зі зміною умов міжнародного бізнесу). Цілі міжнародного менеджменту визначають його завдання та вимоги до їх виконання.

Ефективність міжнародного менеджменту, а значить і міжнародного бізнесу корпорації визначається складом завдань і характером їх виконання.

До основних завдань міжнародного менеджментувідносять наступні:

- охоплення всіх ключових факторів, які пов'язані з міжнародними взаємодіями компанії. Тут необхідно звернути особливу увагу на те, що закордонні операції міжнародної компанії мають бути складовою частиною загальної діяльності корпорації, а значить, включати всі напрями і види діяльності корпорації (виробнича, комерційна, фінансова тощо);

- забезпечення можливості послідовної реалізації генеральної мети міжнародної компанії, що залежить від досягнення цілей усіх її закордонних операцій (експортно-імпортної торгівлі, виробничої, науково-дослідної діяльності тощо).

 

Контрольні питання для самоконтролю:

1. Опишіть характерні риси міжнародного бізнесу.

2. Назвіть основні етапи розвитку міжнародного бізнесу.

3. Перелічіть основні задачі міжнародного менеджменту.

4. Назвіть особливості міжнародного менеджменту.

 


Читайте також:

  1. Винахід, корисна модель.
  2. Духовно-моральна соціально-економічна система – це найвищий тип ведення господарства та укладу соціального організму, якому відповідає православна соціально-економічна модель.
  3. Загальна характеристика потенціалу підприємства: поняття та його характерні риси, модель.
  4. Тегова модель. Класифікація тегів. Основні теги мови HTML для створення гіпертекстового документа.
  5. Умови правововї охорони на корисну модель.
  6. Фармакокінетична модель.
  7. Формування потенціалу підприємства: сутнісна характеристика, постулати та загальнотеоретична модель.




Переглядів: 1297

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Геоцентрична концепція. | Тема 3. Організація і стратегічне управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.