Статистика кон’юнктури ринку

Кон’юнктура – економічна ситуація, яка склалася на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів, портфелем замовлень.

До елементів аналізу кон’юнктури ринку відносять:

- динаміку обсягів виробництва, структури, використання виробничих потужностей, портфеля заказів;

- попит і споживання окремих груп споживачів під впливом ряду факторів;

- товар, його збут, конкурентноздатність товару;

- міжнародна торгівля;

- ціни, їх рівень, динаміка, політика ціноутворення.

При вивченні кон’юнктури ринку визначають характер і можливості співвідношення попиту і пропозиції, особливості реакції цих елементів ринкового механізму до зміни цін різних груп товарів. Характеризують взаємне пристосування попиту і пропозиції таким поняттям як “цінова еластичність попиту і пропозиції”, під якою розуміють ступінь їх реакції на відносну зміну рівня ринкової ціни. Кількісний бік цього поняття визначається коефіцієнтами еластичності.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує, на скільки процентів змінився попит при зміні ціни на 1% і обчислюється за формулою:

ED = (D1 -D0 )p0 / (p1 -p0 )D0

де р0, р1 – ціна товару відповідно у базисному і звітному періодах; D0,. D1 – обсяг попиту на товар відповідно у базисному і звітному періодах.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції показує, на скільки процентів змінилась пропозиція товарів при зміні ціни на 1%. Його розраховують за формулою:

ES = (S1 -S0 )p0 / (p1 -p0 )S0

де S0., S1 – обсяг пропозиції на товар відповідно у базисному і звітному періодах.

Коефіцієнти еластичності використовуються для характеристики товарів. Так, якщо відносний рівень зменшення ціни привело до збільшення рівня попиту, то Е >1 і такий товар вважають еластичним (невеликі зміни ціни призводять до великих змін попиту); якщо відносний рівень зростання ціни відповідає такому ж рівню зростання попиту, то Е =1 і товар вважається з одиничною еластичністю; якщо відносний рівень зростання ціни більше відносного рівня зростання попиту, то Е <1 і такий товар вважають нееластичним.

На підставі цих та інших даних визначають види кон’юнктури: кон’юнктура вважається високою, якій відповідає відносна сталість високих цін і активність споживачів і постачальників; при низькій кон’юнктурі спостерігається затоварювання ринку (коли пропозиція перевищує попит), зниження ринкових цін, скорочення доходів.

Аналіз кон’юнктури ринку здійснюється на мікро- і мак-рорівні. На мікрорівні (рівні окремих товарів на внутрішньому ринку) аналіз кон’юнктури ринку може проводитись при вивченні таких факторів:

- структури споживачів;

- поведінки споживачів;

- результатів поведінки споживачів;

- структури ринку товаровиробників;

- поведінки товаровиробників;

- результатів діяльності товаровиробників.

Структура споживачів вивчається статистикою перш за все аналізом диференціації населення за доходами (витратами). Показники диференціації доходів (витрат) дозволяють визначити купівельну спроможність та купівельну активність населення, а також привабливість країни в якості експертного ринку. Статистичне вивчення розподілу населення країни і регіонів за середньодушовим сукупним доходом проводиться Держкомстатом України за даними вибіркового обстеження домогосподарств. Відповідно до доходів (витрат) визначається і місткість ринку як товарний еквівалент доходу.

Результати поведінки споживачів вивчаються за допомогою таких показників:

1) рівень і якість споживання продовольчих товарів за калорійністю, наявністю мікро- і макроелементів, збалансованістю харчування за інгредієнтами;

2) рівень забезпеченості населення непродовольчими товарами;

3) рівень якості житла;

4) рівень інвестування економіки через вклади в банки;

5) рівень споживання ринкових та неринкових послуг (транспорту, зв’язку, освіти, охорони здоров’я тощо).

На макрорівні використовують такі статистичні показники макроекономічного попиту (витрат):

- кінцеве споживання С, або кінцеві товари і послуги – продаж товарів і послуг домогосподарствам та сектору державного управління;

- проміжне споживання ПС, або проміжні товари і послуги – продаж товарів і послуг підприємствам для виробничих потреб;

- експорт Е – поставка товарів іншому світу;

- валове нагромадження основного капіталу І – продаж інвестиційних або капітальних товарів;

Пропозиція товарів і послуг на макрорівні характеризується показниками:

- валовий внутрішній продукт ВВП, позначаємий Y;

- імпорт товарів М. У разі виготовлення виробниками більше товарів, ніж змогли продати, нереалізовані товари будуть зареєстровані як приріст запасів матеріальних оборотних коштів ΔЗ зі знаком (+) і, навпаки, - зі знаком (-). Тоді макроекономічна модель товарного ринку, яка описує баланс пропозиції та попиту товарів і послуг, відповідає рівнянню: Y +M = C + I ±АЗ + Е

Існує також інший метод, який дозволяє визначити макроекономічну рівновагу на грошовому рівні між попитом і пропозицією - метод грошових потоків. Від передбачає тотожність показників вилучення грошей, з одного боку, за рахунок заощаджень (З), податків (П) та імпорту (М) і надходження грошей, з іншого боку, при валовому нагромадженні основного капіталу (І), витрат органів державного управління (Д), які повинні покриватись за рахунок податків, та експорту (Е), тобто:

З + П +М = І + Д + Е

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання та система показників статистики ринку	\|	Статистика цін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.