Види ринку.

Ринок: суть, види, функції

Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Внаслідок розвитку засобів зв'язку необхідність певного фізичного місця зустрічей для взаємодії продавців та покупців стає несуттєвою. Ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції.

Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського життя, вирізняють:

Вільний ринок - це ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного. В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин.

Регульований ринок - це ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру.

За ознакою простору дії вирізняють місцевий (у межах міста чи села), регіональний (певна територія якоїсь країни), національний і світовий ринки, а з точки зору відповідності чинному законодавству - легальний (офіційний) і тіньовий ринки.

Залежно від об'єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призначення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань та ін.

Залежно від того, хто є покупцем товару, що продається і з якою метою він купується, розрізняють також споживчий ринок, ринки виробників, проміжних продавців, державних установ і міжнародний ринок.

Споживчий ринок - окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання.

Ринок виробників - організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва.

Ринок проміжних продавців - організації, що купують товари для наступного перепродажу їх з прибутком для себе.

Ринок державних установ - державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні.

Міжнародний ринок - покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів, виробників, проміжних продавців, держави і установи.

Кожен вид ринку, що згадувався, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність.

Отже, суб’єктами ринку є покупці, продавці, державні заклади, проміжні покупці-посередники; об’єктами ринку є товари, послуги, робоча сила, засоби виробництва, цінні папери, валюта, науково-технічні розробки, патенти, інформація, засоби обігу, ліцензії та ін..

Суть ринку знаходить своє відображення в основних економічних функціях:

- інформаційна (дає учасникам виробництва об’єктивну інформацію про суспільну необхідну кількість, асортимент і якість тих товарів і послуг, які постачаються на ринок через коливання цін на товари і послуги, процентні ставки на кредит),

- сануюча (передбачає очищення економічних систем від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції),

- регулююча (пов’язана із впливом ринку на всі сфери економіки і дозволяє стихійні дії підприємців привести до єдиного порядку та встановити більш-менш оптимальні пропорції через регулюючі механізми (внутрігалузева та міжгалузева конкуренція, співвідношення попиту та пропозиції),

- ціноутворююча (забезпечує остаточне визначення вартості товарів і послуг на їх реалізацію, перетворення продукту праці на товар),

- посередницька (дозволяє знаходити економічний зв'язок між конкурентними учасниками суспільного виробництва в умовах глибокого суспільного поділу праці для обміну результатами своєї діяльності),

- стимулююча (ринок робить усіх учасників матеріально зацікавленими у задоволенні потреб, які виражаються через попит за допомогою ціни).

Структура ринку – сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, а також світового ринку та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських організацій, та технічних засобів, які обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію. Вона охоплює фондові та товарні біржі, біржі робочої сили, валютні біржі, інформаційні центри, банки тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гроші, їх функції.	\|	Особливості конкуренції на ринку кулінарної продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.