Типи господарських операцій та їх вплив на баланс

Бухгалтерський баланс — не тільки одна зі складових частин методу бухгалтерського обліку, а й одне із найважливіших джерел інформації для управління підприємством.

Елементи методу бухгалтерського обліку взаємопов'язані, оскільки вони випливають із форм і методів ведення обліку й контролю та обумовлюються ними.

Поділ господарських операцій на типи має теоретичне і практичне значення, яке треба враховувати в процесі затвердження форми балансу, визначення його будови та змісту, використання для оцінки фінансового стану й платоспроможності підприємства. Зокрема, існує 4 типи господарських операцій.

· перший — стосується тільки активу балансу, вносячи зміни в склад та розміщення необоротних і оборотних активів, і витрат майбутніх періодів. При цьому валюта балансу не змінюється, охоплюючи нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, запаси, дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторську заборгованість за розрахунками, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів. Господарські операції набирають характеру вихідної інформації, що вносить не просто зміни в активи підприємства, а й стає передумовою відповідних змін у складі й розміщенні власного капіталу та зобов'язань;

· другий — стосується тільки пасиву балансу, вносячи зміни в склад та розміщення власного капіталу й зобов'язань.

Перший та другий тип господарських операцій не змінює валюти балансу.

Більшість господарських операцій другого типу приводить до зміни статей балансу в межах одного розділу. До таких операцій належить відображення: суми податку на додану вартість (ПДВ) у рахунках підрядників і проектних організацій; внеску за вартістю, наведеною в установчих документах (у цьому разі стаття балансу «Статутний капітал» збільшується, а стаття «Неоплачений капітал» — зменшується на таку саму суму); суми зносу інших необоротних матеріальних активів у разі переведення їх до складу основних засобів (зменшується «Знос інших необоротних матеріальних активів» і збільшується «Знос основних засобів» — у балансі стаття «Знос» розміщена в активі як така, що регулює оцінку відповідних цінностей); депонованої заробітної плати (у поточному бухгалтерському обліку зменшується заборгованість із заробітної плати і збільшується сума розрахунків із депонентами — у балансі це показується в межах однієї статті — «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці»);

· третій — впливає на актив і пасив балансу в бік збільшення, тобто валюта балансу за активом і пасивом збільшується на рівновеликі суми.

Операції третього типу проводяться в порівняно значній кількості. Вони охоплюють різноманітні ситуації та процеси виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства і завжди перебувають у динаміці. Найбільш характерними операціями цього типу є: придбання основних засобів за плату — відображення суми за договором поставки (збільшення суми за статтею «Незавершене будівництво» активу балансу і збільшення суми за статтею «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» пасиву балансу); відображення сум за консультаційні, інформаційні, посередницькі, реєстраційні, транспортні послуги та інші витрати, пов'язані з придбанням основних засобів (зміни стосуються тих самих статей, що й за попередньої операції); одержання цільового фінансування на будівництво із зовнішніх джерел (збільшення сум за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти» активу балансу і за статтею «Цільове фінансування» пасиву балансу);

· четвертий — впливає на актив і пасив балансу в бік зменшення, тобто валюта балансу одночасно зменшується на рівновеликі суми і за активом, і за пасивом. Порівняно з господарськими операціями першого й третього типів операцій четвертого типу проводиться значно менше. Найхарактерніші з них є: видача з каси заробітної плати працівникам (зменшується сума за статтею «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці» пасиву балансу і сума за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» активу балансу).

На кожному підприємстві залежно від його галузевих особливостей та обсягів виробництва щоденно здійснюється велика кількість господарських операцій. Якщо їх розглядати в цілому по підприємству, то операцій першого і третього типів здійснюється близько 70%, причому кількість операцій обох цих типів є майже однакова. Кількість операцій другого і четвертого типів теж майже однакова, і в цілому на них припадає близько 30% усіх операцій.

Усі господарські операції незалежно від типу відображаються на рахунках бухгалтерського обліку.

IV. Система рахунків і подвійний запис

1. Поняття про рахунки бухгалтерського обліку

На кожному підприємстві щодня здійснюється велика кількість господарських операцій, які зрештою відображаються в бухгалтерському балансі. Як уже відзначалося, баланс складається на 1-ше число місяця (кварталу, року), тому за допомогою його не можна повсякденно стежити за змінами, що відбуваються в складі майна, зобов'язань підприємства, джерел їх формування. Для поточного обліку та контролю використовується система рахунків бухгалтерського обліку.

У теорії й методології бухгалтерського обліку цій системі належить особлива роль, оскільки з її застосуванням реалізується проблема подвійного відображення інформації, її накопичення й узагальнення. Запис у рахунки робиться із застосуванням методу подвійного запису.

Рахунокбухгалтерського обліку — це спосіб групування, поточного контролю та відображення господарських операцій із майном, джерелами його формування, господарськими процесами. Рахунок — це також накопичувач інформації, яка потім узагальнюється й використовується для складання різних зведених показників і звітності.

На рахунках відображають господарські операції як у кількісному, так і у вартісному виразі.

Ліва частина рахунку називається дебетом (скорочено Д-т), а права — кредитом (скорочено К-т). Отже, «дебет» і «кредит» рахунку відповідають його сторонам.

На позначення залишків на рахунках бухгалтерського обліку вживають термін «сальдо» (залишок рахунку). Звичайно сальдо на початок проведення операції (на початок звітного періоду) позначається як С1, а залишок на кінець проведення операцій (на кінець звітного періоду) — С2.

Для відображення господарських операцій на рахунках необхідне документальне підтвердження, яким можуть бути паперові первинні документи, машинні носії, дискети і под., причому будь-який із них повинен мати юридичну силу.

Відповідно до балансу всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і пасивні, з огляду на це є дві схеми записів на рахунках.

Активні є рахунки бухгалтерського обліку, на яких обліковуються різні види майна, їх наявність, склад, рух. Це, наприклад, рахунки «Основні засоби», «Матеріали», «Каса в національній валюті», «Поточний валютний рахунок» і т. ін. На активних рахунках залишки (сальдо) тільки дебетові.

Пасивні є рахунки бухгалтерського обліку, на яких обліковуються джерела формування майна (власний капітал), їх наявність, склад, рух, а також зобов'язання. Прикладами можуть бути рахунки «Статутний капітал», «Короткострокові кредити банків» та ін. На пасивних рахунках залишки тільки кредитові.

За активним рахунком відображаються:

· за дебетовою стороною — залишки на початок і кінець проведення операцій і господарські операції, що викликають збільшення залишку;

· за кредитовою стороною — лише господарські операції, що викликають зменшення залишку.

Для визначення залишку за активним рахунком на кінець проведення операції можна застосовувати таку формулу:

С2=С1+Об.Д - Об.К (1)

За пасивним рахунком, на якому обліковуються джерела формування майна, відображаються:

· за кредитовою стороною — залишки на початок і кінець проведення операцій і господарські операції, що викликають збільшення залишків;

· за дебетовою стороною — лише господарські операції, що викликають зменшення залишків.

Для визначення залишку за пасивним рахунком на кінець проведення операції можна застосовувати таку формулу:

С2=С1+Об.К - Об.Д (2)

Залишки за активними рахунками, на яких відображається майно підприємства, і за пасивними рахунками, на яких показуються джерела формування цього майна, потім зіставляються і відповідно відображаються в активі та пасиві балансу.

Крім того, бувають і активно-пасивні рахунки, що мають ознаки як активних, так і пасивних рахунків. У них залишок може бути і дебетовим, і кредитовим або одночасно дебетовим і кредитовим (розгорнене сальдо).

Розгорнене сальдо в активно-пасивних рахунках у звичайний спосіб визначити неможливо, для цього необхідні дані аналітичного обліку. Останній дає інформацію про стан розрахунків із кожною підзвітною особою (як-от, із працівником підприємства) і з кожним кредитором (наприклад, працівником підприємства, якому воно винне гроші), тобто сальдо виводиться за кожною підзвітною особою окремо, а потім підраховується загальна сума дебіторської і кредиторської заборгованості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оцінка та групування статей балансу	\|	Метод подвійного запису, його контрольне та інформаційне значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.