Справа США — Креветки (Ст. XI та XX (g) ГАТТ).

Факти. При вилові креветок часто у сіті потрапляють морські черепахи. Для того, щоб захистити черепах, США запровадило спеціальний режим ліцензування країн, що експортували креветки у США. Було сформовано декілька груп країн, які не вимагали отримання ліцензії, оскільки ризик потрапляння черепах при вилові креветок був дуже малий (наприклад, країни, у водах яких не водяться морські черепахи; країни, які виловлюють креветки безпечним для черепах способом, зокрема, ручними сітями). Інші держави могли отримати ліцензію "лише за умови, що уряд цієї держави надав відповідні документи про запровадження у себе програми щодо захисту морських черепах при вилові креветок, яка була би подібною до програми США". Додатково загальний рівень випадково виловлених черепах повинен бути близьким до рівня США, а також "для забезпечення цього в урядовій програмі слід передбачити вимогу використовувати лише безпечні сіті (облаштовані знаряддям невилову черепах ТЕД) всіма промисловими виловниками креветок у водах, які можуть бути населені черепахами"; "...сіті ТЕД мають бути близькими за ефективністю використання до показників цих сітей у США".

Наявність цієї ліцензії була необхідною умовою для експортерів, які бажали продавати креветки у США. Для країн, які не отримали ліцензії, було накладене кількісне обмеження — повна заборона імпорту і продажу креветок у США.

Рішення Групи експертів і Апеляційного органу.Індія, Малайзія, Пакистан і Таїланд оскаржили політику США як таку, що суперечить ст. XI ГАТТ. У цій справі метою законодавства США був захист морських черепах шляхом заборони імпорту креветок та продуктів з креветок з країн, які не змогли надати доказу щодо зобов'язань ловити диких креветок сітями, облаштованими знаряддям невилову черепах ТЕД, аналогічні зобов'язанням, запровадженим США для своїх рибалок

Сполучені Штати не відстоювали невідповідність цього заходу ст. XI ГАТТ, отже, увага суперечки зосередилася на тому, чи виправдовує такий захід ст. XX ГАТТ:

"За умови, що такі заходи не повинні застосовуватися у спосіб, який би спричиняв свавільну чи невиправдану дискримінацію між країнами, в яких переважають однакові умови, або приховане обмеження міжнародної торгівлі; ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися таким чином, щоб перешкоджати запровадженню або застосуванню будь-якої стороною заходів:

…в) необхідних для захисту життя чи здоров'я людей, тварин та рослин;

g) що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання...".

Група експертів не розглядала, чи була заборона імпорту США виправдана ст. XX (в) або (g) ГАТТ, у першу чергу, а замість цього досліджувала відповідність заборони "шапці" ст. XX перед аналізом параграфів. Ця помилка була виправлена під час апеляції. Засідателі вирішили, що заходи США були "засобом невиправданої дискримінації", такими, що не відповідають ст. XX ГАТТ. Апеляційний орган теж дійшов цього висновку, але змінив обґрунтування. Група експертів вважає, що такі дії шкодять стабільності та прогнозованості системи багатосторонньої торгівлі (мета COT).

Апеляційний орган відхилив обґрунтування Групи експертів, наголосивши на неправильному порядку використання ст. XX (Група експертів послалася на мету і завдання угод ГАТТ і COT замість мети і завдання ст. XX). Група експертів помилилася, розглянувши спочатку "шапку" статті, а потім її окремі параграфи. Правильна послідовність застосування ст. XX — це аналіз відповідності міри параграфам, у першу чергу, і вже потім її відповідність "шапці" ст. XX.

Апеляційний орган зазначив, що лише розглядаючи статтю у такому порядку, можна визначити, чи міра становить "свавільну, чи невиправдану дискримінацію", чи є "прихованим обмеженням міжнародної торгівлі", бо це залежить від того, яку мету вона переслідує, тобто яким параграфом ст. XX передбачається ця міра.

Апеляційний орган здійснив власний аналіз ст. XX. Рішення Апеляційного органу було у тому, що "морська черепаха" визначалася як "невідновний природний ресурс", а заборона імпорту США — як така, "що стосується збереження". Далі мав місце детальний аналіз змісту заходу США на його відповідність "шапці" ст. XX, і орган виявив "невиправдану дискримінацію", ухваливши, що при розгляді ст. XX слід враховувати можливість застосування індивідуальних винятків, оскільки навіть у країнах, що не мають необхідної ліцензії, креветок можуть ловити сітями з ТЕД, а імпорт таких креветок все одно був би забороненим.

Отже, США, визнаючи порушення ст. XI, сподівались виправдати їх застосуванням ст. XX, але Апеляційний орган виявив, що міра США є "невиправдано дискримінуючою" і тому не може бути виправдана ст. XX.

Винятки з економічних міркувань:

1) обмеження для захисту платіжного балансу (ст. XII, що
стосується всіх членів COT; ст. XVIII:B, що стосується членів
COT, що перебувають на ранньому етапі економічного розвитку) за певних умов, зазначених безпосередньо у статті. Згідно
зі ст. XII ГАТТ або XVIIІ:B, член COT може обмежити імпорт
з метою захисту свого платіжного балансу (Balance of Payments —
BOP), якщо МВФ визнає, що така країна має проблеми з ВОР
(ст. XV:2);

2) кількісні обмеження, що необхідні для попередження
нанесення раптовим збільшенням імпорту шкоди національним виробникам або для підтримки виробників, які зазнали
такої шкоди (ст. XIX);

3) кількісні обмеження, що запроваджуються з дозволу Органу розв'язання суперечок як захід-відповідь у випадку, коли рекомендації та рішення Групи експертів чи Апеляційного органу не виконуються протягом певного періоду (ст. ХХШ:2);

4) кількісні обмеження, що необхідні для розвитку певної галузі промисловості членом COT на ранньому етапі економічного розвитку або в певних інших ситуаціях (ст. XVIII:C, D);

5) кількісні обмеження, що застосовуються відповідно до певного права відмови від обов'язків, що надається у виняткових випадках Конференцією міністрів.

Економічні наслідки обмеження імпорту

Короткострокові наслідки.Кількісні обмеження імпорту, включаючи обмеження de facto та добровільне утримання від експорту країн-експортерів, захищають певні види продуктів національного виробництва від конкуренції з іноземними продуктами. У перспективі вони можуть бути сприятливими на короткий термін для захисту та збільшення доходів національного виробника конкурентних продуктів та для підтримки сталого рівня зайнятості у цій галузі промисловості.

Як правило, ця політика прийнятна для виробників, що завдяки своїй згуртованості змогли пролобіювати запровадження такої захисної квоти. Одночасно ця політика є несприятливою для споживачів, які завдяки квоті повинні купувати дорожчий неконкурентоздатний національний продукт, а не дешевший замінник іноземного виробництва. Споживачі через свою неорганізованість не можуть впливати на державну політику.

Іноземні компанії часто відповідають на такі обмеження безпосереднім інвестуванням у таку країну, розпочинаючи виробництво вже в ній, "перестрибуючи" квоту чи інші обмеження. Наприклад, після запровадження ЄС квот на ксерокси Японія відповіла портфельною інвестицією, зібравши все устаткування з заводів, і фізично перемістила його на територію ЄС для "уникнення" квоти. Однак торговельні бар'єри не слід розглядати як інструмент "заохочення" для інвестицій. Деякі джерела навіть твердять зворотне: що після вступу до COT і зменшення бар'єрів інвестиції збільшуються завдяки зростанню стабільності.

Середньо- та довгострокові наслідки.Кількісні обмеження призводять до появи середньо- та довготривалих видатків, які, зрозуміло, перевищують вигоди від захисту національних виробників. Споживачі фактично сплачують субсидію неефективним національним виробникам. Для прикладу, кількісні обмеження імпорту можуть перешкоджати ініціативі національних виробників покращити продуктивність чи виробництво через відсутність конкуренції. При існуванні квоти національні виробники "розслабляються" і не прагнуть до технологічного прогресу чи покращення. Якщо обмеження не визначені як тимчасові й відповідні заходи не застосовуються для забезпечення достатньої конкурентоспроможності захищеним виробникам, то кількісні обмеження можуть нашкодити середньо- чи довготривалому розвитку ураженої галузі промисловості та економічним вигодам країни, яка застосовує такі обмеження.

У найкращому випадку кількісні обмеження створюють ефект заміни імпорту, і споживачі та неуспішні виробники країни, що імпортує, так само страждають від високих цін та від інших невигод, що є миттєвими наслідками обмеження імпорту. Оскільки дорогий національний продукт може використовуватись у виробництві інших товарів замість дешевого імпортованого продукту, ці інші національно-вироблені товари теж подорожчають, що, в свою чергу, призведе до обтяження споживачів. Отже, такі заходи можуть спричинити загальні негативні наслідки для економіки країни-імпортера на середньо- чи довгостроковий період.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регулювання кількісних обмежень за ГАТТ	\|	Регулювання торгівлі товарами митно-тарифними методами в рамках угоди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.