Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Соціально-економічний аспект сутності людини.

Розвиток сутнісних сил людини — вирішальний фактор соціально-економічного прогресу.

НТР,як уже зазначалося, означає революційні зміни у взаємодії людини і природи, в системі продуктивних сил. Оскільки змістом продуктивних сил є ставлення людини до природи, процес праці безвідносно до конкретної суспільної форми, а індивід є біосоціальною істотою, отже має загальнолюдські властивості, наділений природними силами, то й праця з фізіологічного погляду — це виконання певних функцій людського організму, кожна з яких є затратами мозку, нервів, мускулів, органів чуттів та ін. Тому відтворення людини передбачає збереження і підтримання індивіда як біологічного явища. Люди повинні задовольняти свої екологічні потреби. Природа і виробляє такі потреби, і безпосередньо задовольняє їх. Вона є першоосновою фізичного, психологічного та емоційного здоров'я суспільства. Крім того, природа, ставлення людини до неї у процесі праці — основа відтворен­ня людини як соціальної істоти.

У діалектичній взаємодії (що передбачає єдність і боротьбу, взаємопро-никнення) природної та соціальної сторін людини полягає глибинна сутність людини як біосоціальної істоти. Економічна сутність людини (те, що нині в літературі називають «Homo economicus», або раціональною поведінкою лю-дини в економічній сфері) також передбачає з'ясування її основних супереч-ливих економічних сторін, органічно пов'язаних з відносинами економічної власності, що відображають як природний, біологічний, так і соціально-еко-номічний аспекти розвитку людини в різних соціально-економічних форма-ціях. Кожна із сторін біосоціальної та економічної сутності людини має конкретніші форми вияву (схема 5).

Так, соціальна сторона біосоціальної сутності людини полягає в тому, що вона (людина) є сукупністю всіх суспільних відносин, тобто діалектичною єдністю еконо­мічних (в органічній єдності техніко-економічних, орга­нізаційно-економічних та виробничих відносин), соціаль­них, політичних, правових, національних, культурних, духовних аспектів. Тому для здійснення істотних пере­творень в Україні необхідно подолати глибоке відчужен­ня працівників від власності (в тому числі інтелектуаль­ної), самого процесу праці, його результатів, від управління виробництвом (що в сукупності означатиме подо­лання економічного відчуження), від класової та загаль­нолюдської спільноти (соціальне відчуження), від полі­тичної, юридичної влади, від культури, привласнення духовних благ, від користування багатогранною систе­мою інформаційного забезпечення. Слід також подолати відчуження людини від історії (своєї країни, народу). Тільки за таких умов відбуватимуться розширення мож­ливостей самореалізації людини, повний і вільний розви­ток її фізичних та духовних здібностей, а Україна зможе стати однією з найрозвинутіших держав світу.

Найглибиннішою економічною сутністю сучасної лю­дини є діалектично суперечливе поєднання колективної та індивідуальної власності, в якому (поєднанні) приват­на форма трудової власності відповідає її природним властивостям, відображає людську природу взагалі й є основою економічної незалежності, свободи індивіда. Це, у свою чергу, дає змогу раціонально використовувати та ефективно контролювати розвиток суспільної власності в інтересах усіх трудящих. Колективна власність у такій суперечності відображає соціальну якість економічної сутності людини, розкриває її належність до виробничих відносин, її особистість, що розглядається з погляду ба­зисних відносин суспільства. З розвитком продуктивних сил (насамперед сутнісних сил людини), прогресу еконо­мічної системи соціальна сторона сутності людини дедалі більше заперечує (діалектично) біологічну, а колективна і суспільна форми власності в економічній сутності люди­ни — приватну форму власності. Водночас із послаб­ленням соціальної сторони людини посилюється її біоло­гічна сторона.

Природу людини можна також розглядати як сукуп­ність її потреб і захоплень. Потреби, їх обсяг, спосіб за­доволення також є продуктом історії. Оскільки історія промисловості — розкрита книга людських сутнісних сил, розвиток потреб залежить насамперед від рівня роз­витку техніки, технології та всієї системи продуктивних сил, а також техніко-економічних відносин. Значною мі­рою їх обсяг, структура і спосіб задоволення зумовлені рівнем розвитку культури.

Виходячи зі структури суспільних відносин, розрізня­ють економічні, соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші потреби. Так, американський еконо­міст А.Маслоу виокремив п'ять основних груп потреб, які умовно можна розглядати як потреби людини — біосоціальної істоти:

1) фізіологічні потреби (голод, спрага та ін.);

2) потреби у безпеці (захист від страху, болю тощо);

3) потреби у соціальних зв'язках (дружбі, любові тощо);

4) потреби у самоповазі (у досягненні визнання та ін.);

5) потреби у самореалізації (реалізації власних можливостей і здібностей). Задовольняючи ці потреби, індивід від­творює себе як сукупність суспільних відносин. Визна­чальними з-поміж них є економічні потреби.

 


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  3. А — позитивна умовна реакція натискання на клавішу, В — бурхлива емоційно-рухова реакція за відсутності харчового підкріплення сигналу.
  4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  5. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  6. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  7. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.
  8. Антропічний аспект
  9. Антропічні аспекти
  10. Антропічні аспекти
  11. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
  12. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л.Фейєрбаха




Переглядів: 789

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості сучасного етапу НТР і економічний прогрес. | Економічні потреби та інтереси.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.