Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основна суперечність товарного виробництва.

Розвиток двоїстої природи праці виявляється в русі основної суперечності товарного виробництва — антагонізмі між приватною і суспільною працею. Конкретна праця є безпосередньо приватною працею, тобто працею, витраченою приватним власником на приватному підприємстві, особистою справою товаровиробника. Водночас в умовах суспільного поділу праці товаровиробники виготовляють продукти для інших осіб, що надає їхній праці приховано суспільного характеру. Тому для визначення суспільної значущості вкладеної у товар праці необхідна купівля-продаж цього товару на ринку. В первісному суспільстві праця окремої людини не була особистою справою, а її продукт — приватним продуктом. В умовах дрібнотоварної приватної власності праця кожного окремого то-варовиробника є приватною працею. Суспільний характер такої праці виявляється лише в обміні. З погляду відносин безпосереднього виробництва суспільний характер приватної праці полягає в тому, що кожний її вид — лише один з елементів поділу праці й повинен мати на меті задоволення суспільних потреб.

Із зростанням товарного виробництва вартісний характер вироблених речей враховується вже в самому їх виробництві. З цього моменту приватні роботи виробників набувають двоїстого суспільного характеру. Ця двоїстість виявляється в тому, що приватні види робіт є ланками системи суспільного поділу праці, сукупної праці суспільства й водночас задовольняють різні потреби власне товаровиробників, а отже й суспільні потреби.

Переважно таке ж співвідношення приватної та суспільної праці характерне й для капіталістичного виробництва на домонополістичній його стадії. Якщо поглиблення суспільного поділу праці у формі загального й особливого сприяло зростанню товарного виробництва й обігу (аналогічний вплив на цей процес мало розорення дрібних товаровиробників), то одинична форма поділу праці на підприємстві діяла у протилежному напрямі. Так, за каретної мануфактури в одній майстерні об'єднуються різні робітники (кравець, слюсар та інші), які до того самостійно, кожний окремо брали участь у виробництві карет. Продукт приватної праці кожного з них був товаром. Тепер же в об'єднанні капіталіста праця кожного ремісника не виробляє товару (внаслідок його глибокої спеціалізації), перестає бути економічно відокремленою, набуває форми суспільної, звісно, за умови, що вироблений кінцевий продукт (карета) буде реалізований на ринку, задовольнить певну суспільну потребу. Рис безпосередньо суспільної праці приватна праця набуває лише у межах індивідуального капіталістичного підприємства.

У процесі розвитку технологічного способу виробництва, зокрема укрупнення підприємств, зростають масштаби організованого й планомірного виробництва, і замість індивідуального характеру виробництва, а отже й приватного характеру праці, домінують колективне виробництво і колективний характер праці. Приватна праця має місце на дрібнотоварних підприємствах (які належать окремій особі, максимум сім'ї й базуються на приватній трудовій власності — наприклад, фермерське господарство, що не наймає працівників). За цих умов суперечність між приватною і суспільною працею набуває форми антагонізму між приватним і колективним характером праці, з одного боку, і суспільною працею — з іншого. Детальніше ця суперечність розглядатиметься при характеристиці процесу еволюції товару і товарного виробництва.

Суперечність між приватною і суспільною працею — основна суперечність товарного виробництва, яка супроводжується стихійним коливанням цін, розоренням одних і збагаченням інших виробників товарів.

Так, у разі невдачі при реалізації виробленого продукту товаровиробник не в змозі закупити інші товари й задовольнити свої потреби у споживанні та виробництві. Він розорюється, поповнює армію тих, хто змушений продавати свою робочу силу. Інший товаровиробник, навпаки, реалізувавши вдало свої товари, поступово збагачується, стає капіталістом-підприємцем.

 


Читайте також:

  1. II Основна частина
  2. II Основна частина
  3. II Основна частина
  4. II. Основна частина
  5. II. Основна частина
  6. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  7. Аналіз результатів національного виробництва.
  8. Аналіз товарного асортименту та номенклатури
  9. Безвідходні й маловідходні виробництва.
  10. Варіантне проектування будівельного виробництва.
  11. Вартісні показники обсягу виробництва.
  12. Визначення собівартості продукції плодоовочеконсервного виробництва.




Переглядів: 1357

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Конкретна й абстрактна праця. | Еволюція товару в сучасних умовах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.054 сек.