Короткострокові витрати підприємства.

Варто підкреслити, що характер витрат підприємства змінюється в залежності від виробничого періоду.Економічна теорія вбачає суттєву різницю між короткостроковим періодомі довгостроковим періодом

виробництва.

► Короткостроковий період- відрізок часу, протягом якого фірма не встигає змінити свої постійні витрати у відповідь на зміну умов господарювання, а тому реагує лише зміною змінних витрат. ►Довгостроковий період визначається часом, протягом якого підприєм-ство встигає змінити свої постійні витрати, які також стають змінними.

У короткому періоді виробничі можливості фірми завжди фіксовані, незмінні, що визначається незмінністю постійних витрат підприємства, а втривалому періоді - вони плинні, змінюючись, разом із постійними витратами. Короткий період надто_; малий, щоб підприємство встигло змінити свої виробничі фактори, але достатній для зміни ступеня інтенсивності їх застосування за рахунок поєднання незмінних (фіксованих) факторів (основних фондів) із змінними факторами (оборотними фондами). У тривалому періоді всі виробничі фактори стають змінними.

Поєднання незмінних (фіксованих) і змінних факторів виробництва у короткому періоді викликає дію закону спадної віддачі ресурсів.

► Закон спадної віддачістверджує: послідовне зростання кількості змінних ресурсів у їх поєднанні із незмінними, починаючи з певного моменту, створює все менший приріст продукту врозрахунку на кожну одиницю зростаючого змінного ресурсу (змінних витрат).

При аналізі спадної віддачі ресурсів в короткому періоді застосовують показники сукупного продукту(увесь обсяг виробництва, створений сукупною дією всіх виробничих факторів) і граничного продуктуфірми (добавка до сукупного продукту за рахунок використання додаткової одиниці якогось фактора): Зокрема, виділяють граничний продукт праці(за рахунок застосування додаткової одиниці праці) і граничний продукт капіталу(за рахунок застосування додаткової одиниці основних фондів), а також середній продукт- сукупний продукт фірми в розрахунку на одиницю певного змінного ресурсу. Середній продукт будь-якого змінного фактора є показником його продуктивності.

Отже, середній продукт праці є виразом середньої продуктивності праці(кількість одиниць продукту на одиницю праці), а граничний продукт праці - виразом граничної продуктивності праці(кількість одиниць продукту на додаткову одиницю праці). Якщо змінним ресурсом стає капітал, то визначають середню і граничну продуктивність капіталу.

Дія цього закону прослідковується і через аналіз витрат виробництва в короткому періоді. Особливо це видно на графіках витрат. На першому з них, який розташовано зліва, відображено криві постійних (FC), змінних (VC) і повних (ТС) витрат підприємства, що показують зміну витрат із зростанням обсягу виробництва.

Розташування кривих на графіку визначається тим, що постійні витрати із зростанням випуску продукту залишаються сталими, а повні (загальні) витрати - це сума постійних і змінних. Зміна повних витрат визначається виключно зміною змінних витрат, тому крива ТС повторює форму кривої VC. Їх форма свідчить, що до певного моменту віддача ресурсів була зростаючою,: коли криві ставали все пологішими, а потім почав діяти закон спадної віддачі і криві стали загинатись вгору.

Ще більш наочно це видно на графіку середніх витрат, розміщеному справа. На ньому крива AFC - крива постійних змінних витрат, AVС — середніх змінних витрат, АТС- середніх повних витрат, а МС - граничних витрат. Їх форма: показує, що AFCпостійно зменшуються із зростанням випуску продукту, AVCі АТС(останні є сумою AFCі AVC) спочатку спадають (відповідно, до точок Е₁і Е₂), що свідчить про зростаючу віддачу змінних ресурсів, а потім наростають, що показує дію закону спадної віддачі змінних факторів виробництва. Форма кривої граничних витрат (МС) є відображенням і наслідком дії закону спадної віддачі, адже граничні витрати зростають (граничний продукт зменшується).

Графіки AVCі АТС мають -U -подібну форму у зв'язку з тим, що спочатку віддача змінних ресурсів була зростаючою (відчувався вплив віддачі постійних витрат), а потім стала спадною (більш помітним став вплив змінних витрат).

Крива МСперетинає криві змінних і повних витрат. Коли вона знаходиться нижче кривої AVC(граничні витрати менші від середніх змінних), це означає, що виробництво однієї додаткової одиниці продукту знижує середні змінні витрати (до точки E₁), а після перетину кривих витрати на додаткову одиницю збільшують середні змінні витрати. Така ж залежність повторюється і між граничними витратами (МС) та середніми повними витратами (АТС). Якщо МСдорівнюють АТС (в точці Е₂), тоді середні повні витрати найнижчі.

Таким чином, величина граничних витрат "сигналізує" підприємству про ефективність застосування виробничих факторів - вона найвища, коли МСдорівнюють АТС. У цьому випадку повні витрати підприємства на виробництво одиниці продукту будуть найнижчими, а прибуток від кожної одиниці - найбільшим.

► Якщо деякі фактори (витрати) виробництва будуть постійними, а деякі - змінними, що характерно для короткострокового періоду, прибутковість виробництва визначається певним рівнем граничних витрат і певним (рівноважним) обсягом випуску продукту (відповідає точці Е_гна графіку). Зростання чи зниження обсягу виробництва в порівняння із рівноважним призведе до зменшення прибутку фірми у короткому виробничому періоді.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Змінні витрати підприємства та його оборотні фонди.	\|	Довгострокові витрати підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.