• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фінансова та бюджетна системи.

Державні витрати та дефіцит бюджету

Сутність та структура податків.

Державні доходи.

Фінансова та бюджетна системи

Бюджетна і податкова системи.

Тема:12. Фінанси в системі економічних відносин

Лекція № 13

Навчальна мета:Розкрити поняття та суть бюджетної і податкової системи.

Час:80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1.55 хв.

2.20 хв.

3.Заключна частина – 5 хв.(підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:першоджерела, таблиці, схеми, малюнки.

Джерела і література:

1. Башнянин Г.І., Шевчик Є.С. Політична економія: Навч. посіб. 3-те вид., перероб. і випр. – Львів: "Новий світ– 2000". – 2004. – 480с.

2. Гальчинський А.С. Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ. "Вища

школа", 1999.

1. Економіка. Навчальний посібник / за ред. доц.. С.Д.Степаненка. – К.: КНЕУ, 2006. – 246с.

2. Крупка М.І, Островерх П.І., Реверчук С.К.. Основи економічної теорії: Підручник. – К.:Анка. – 2001. – 344с.

3. Кулішов В.В.. Основи економічної теорії: Підручник для студентів ВНЗ 3-те вид. випр. і доп.. – Львів: "Магнолія 2006" 2007. – 516с.

4. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – Київ, "Видавництво центр", "Академія", 2003. – 656с.

5. Основи економічної теорії, (політичний аспект). Київ, "Вища школа", 1999.

План

1. Бюджетна і податкова системи

У процесі акуму­лювання в державному бюджеті значної частки необхідного і додаткового продукту формується певна сукупність економічних відносин, передусім відносин економічної власності.

Фінанси— система економічних відносин, які складаються між державою, підприємствами і громадянами щодо привласнення частини національного доходу через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних державою функцій.

З одного боку, вони виражають відносини привласнення частини не обхідного та додаткового» доходу, що виникають між державою, суб'єктами підприємницької діяльності та громадянами. З іншого боку, це грошові фонди й фінансові ресурси, які опосередковують рух матеріальних та людських ресурсів.

Сутність фінансів повніше розкривається у виконува­них ними функціях. Основними функціями фінансів є:

1) накопичення необхідної кількості грошових фондів (у тому числі капіталу) для здійснення процесу розшире­ного відтворення продуктивних сил і насамперед основ­ної продуктивної сили — людини-працівника;

2) регулювання державою за допомогою фінансів роз­витку економічної системи, зокрема технологічного спо­собу виробництва та відносин власності. У межах цієї функції виділяють контрольну функцію фінансів, яка пе­редбачає контроль держави за порядком акумулювання та розподілу грошових коштів підприємствами, фінансо­во-кредитними інститутами та організаціями;

3) розподільча функція, яка полягає у розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту, в тому числі національного доходу, між окремими сферами, га­лузями, соціальними верствами та групами.

Фінансова система — сукупність різних видів фінансів (та викону­ваних ними функцій) у їх взаємодії та взаємозв'язку.

Основними суб'єктами фінансової системи є державні фінанси, фінанси підприємств та організацій і фінанси населення.

Державні фінанси — сукупність грошових фондів, які акумулюються в руках держави і використовуються для виконання нею соціально-економічних функцій. Складові елементи державних фінансів — державний бюджет, позабюджетні фонди і державний кредит.

Фінанси підприємств та організацій — сукупність грошових ресурсів для здійснення процесу відтворення (тобто виробництва, обміну, розподілу і споживання) у межах підприємства або організації (фінанси тих організацій, які не займаються комерційною діяльністю).

Фінанси населення — грошові ресурси, що формують­ся у жителів країни з доходів, отриманих від трудової та господарської діяльності або зі спадщини, і спрямовують­ся на примноження їх власності. Складовою фінансів населення є фінанси домашніх господарств.

Крім названих суб'єктів фінансової системи, виділяють фінанси, пов'язані з особистим та майновим страхуванням громадян. У процесі взаємодії всіх сфер і ланок фінансових відносин, пов'язаних з комплексом відповідних форм і методів їх акуму-лювання, перерозподілу та використання, формується цілісна фінансова система.

Найважливішу роль з-поміж державних фінансів відіграє державний бюджет.

Державний бюджет (з погляду суспільної форми) — відносини власності між державою, з одного боку, фізичними та юридичними особами — з іншого з приводу вилучення (привласнення) в остан­ніх частини необхідного та додаткового доходу й розподілу його відповідно до функцій держави.

З погляду речового змісту державний бюджет є річ­ним планом акумуляції державних доходів та їх витрат згідно з вимогами закону про бюджет. Як частина фінан­сів, бюджет виконує розподільчу та контрольну функції. Перша полягає в акумуляції грошових коштів у руках держави та їх використанні для виконання загальнодер­жавних, регіональних і місцевих функцій держави. Кон­трольна функція бюджету виявляється в контролі за фінансовим забезпеченням програми соціально-економіч­ного розвитку країни на кожний фінансовий рік, за ефек­тивністю державного регулювання економіки з допомо­гою фінансів (зокрема регулювання темпів економічного зростання, здійснення структурної перебудови народного господарства, проведення раціональної регіональної полі­тики та ін.).

Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії.

Цілісність бюджетної системи забезпечується ретельним ув'язуванням доходів та видатків уряду, закріплених у юридичних нормах. Ця система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеративна держава), її економічної, політичної та інших підсистем і складається з двох або трьох ланок. Так, бюджетна система унітарних, тобто єдиних, держав (Великобританія, Франція) складається лише з двох — державного і місце­вого бюджетів. До бюджетної системи федеративних дер­жав входить ще третя, середня ланка — бюджети членів федерації: у США це бюджети штатів, у Німеччині — зе­мель, у Швейцарії — кантонів, у колишньому СРСР — республік. Таким чином, державний бюджет складається з центрального бюджету та бюджетів інших рівнів дер­жавної влади.

Після проголошення державної незалежності України її бюджетна система стала змішаною. Наявність Авто­номної Республіки Крим, уряд якої складає і затверджує бюджет через власні виборчі органи, робить бюджетну систему України частково триступінчастою. Всі інші лан­ки бюджетної системи двоступінчасті.

На державний бюджет (бюджет центрального уряду) покладаються функції оборони, управління народним господарством, зовнішні зв'язки держави, охорона кор­донів, пошта, зв'язок, залізниці, грошовий обіг та ін. Зростає роль центрального бюджету в розвитку освіти, охорони навколишнього середовища, соціального забез­печення, у перерозподілі національного доходу тощо.

На місцеві бюджети покладається функція розвитку комунального господ-дарства, будівництво певних об'єктів економічної та соціальної інфраструктури, розвиток охо­рони здоров'я, освіти (частково), утримання поліції та ін.

На початкових етапах виникнення бюджетної систе­ми характерною була підпорядкованість державного (центрального) бюджету місцевим бюджетам. Загалом до Першої світової війни за обсягом акумульованих коштів переважали місцеві бюджети (частка бюджетів штатів і місцевих органів влади сягала майже 73%).

В Україні в часи існування Запорозької Січі (Козацької держави) обсяг бюджету в 1775 р. (останній рік існування) становив майже 200 тис. крб. або приблизно 11 млн дол. в доларовому еквіваленті початку 90-х років XX ст.

Після Другої світової війни на федеральний бюджет припадало вже майже 86% витрат бюджетної системи США. В останні десятиріччя частка місцевих бюджетів у 9 розвинутих країнах Заходу і Японії зростає, а цент­ральних дещо зменшується. Всупереч цій прогресивній тенденції, в бюджеті України має місце посилення цент­ралізму в процесі перерозподілу національного доходу.

Акумульовані державою у бюджеті всіх ланок величез­ні кошти (у США — до 40% національного доходу, в Ні­меччині, Франції та інших країнах — від 50 до 55%) — найважливіший узагальнюючий показник розвитку соці­ально-економічних функцій держави, одержавлення влас­ності, регулювання макроекономічних процесів тощо. В період розгортання НТР держава здійснює також розвиток науки (насамперед фундаментальних наукових дослід­жень), наукомістких галузей і виробництв, проводить активну структурну політику.

Джерелом державних бюджетів є такі види податків: подохідний податок, пода-ток на прибутки компаній, акцизи, митні збори, доходи від державних позик, які ви-пускає центральний уряд, а також доходи від об'єктів державної власності, державної торгівлі. Окремий вид доходів державного бюджету — внески до державних фондів соціального страхування, пенсійний та інші фон­ди. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків (здебільшого майнового), від муніци­пальної власності (наприклад, ренти від будинків), окре­мих акцизів, випуску позик, що розміщуються через різ­ні фінансові інститути (банки, страхові компанії та ін.) тощо. На нижчій стадії капіталізму основна маса грошо­вих ресурсів акумулювалася за допомогою непрямих по­датків, на вищій — прямих. Доходи бюджетів членів фе­дерації також формуються за рахунок податків (у США непрямих, у Німеччині — прямих), випуску позик.

Витрати центральних бюджетів спрямовуються переважно на соціальні цілі (виплату пенсій, допомогу в разі безробіття, розвиток освіти, охорону здоров'я, на субсидії бюджетам місцевих органів влади на такі ж цілі) та суто економічні цілі (на розвиток енергетики, комунального господарства, проведення регіональної політи-ки, охорону навколишнього середовища, дотації державним підприємствам, субсидії сільському господарству та ін.). На ці дві статті витрат у розвинутих країнах світу витрачають понад 50% всіх доходів, у тому числі майже 80% — на соціальні та 20% — на економічні цілі. Третя стаття витрат державного бюджету — військові витра-ти, четверта — сплата відсотків по державному боргу, п'ята — адміністративно-управлінські витрати (утримання органів вла­ди, міліції, судів тощо). В останні десятиріччя військові витрати дещо скорочуються, а соціальні та економічні зростають.

В унітарних державах питома вага центральних бюд­жетів становить майже 75% всіх витрат, у федеративних значно менше: у США — приблизно 60%, у Німеччині — понад 40%. В унітарних державах бюджетна система є централізованою, затверджується центральними уряда­ми, які надають відповідні кошти на витрати місцевих органів влади. У Великобританії такі кошти надають у формі дотацій, цільових субсидій та позик, в Японії — субсидій. Держава, крім того, виділяє цільові кошти міс­цевим органам влади на будівництво портів, гідроелект­ростанцій, ліквідацію наслідків стихійного лиха та ін.

Проект бюджету готує центральний уряд, затверджує законодавча влада. У США процес формування федераль­ного бюджету починається за 18 місяців до початку фі­нансового року, а його проект президент подає до Конг­ресу за 9 місяців до початку фінансового року. В Украї­ні цей документ на розгляд Верховної Ради подає Кабінет Міністрів переважно за 2—3 місяці до початку фінансового року.

В Україні бюджети регіонів формуються з різним ступенем централізації, що зумовлено як об'єктивними чинниками (крупні промислові центри і незначна частка промислового виробництва), так і відсутністю раціональ­ної регіональної політики.

Читайте також:

1. Біоценоз – це сукупність усіх живих організмів в рамках даної екосистеми.
2. Бюджет і бюджетна система
3. Бюджет і бюджетна система
4. Бюджет і бюджетна система.
5. Бюджет і бюджетна система.
6. Бюджетна заборгованість із соціальних виплат
7. Бюджетна класифікація
8. Бюджетна класифікація
9. Бюджетна класифікація
10. Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету
11. Бюджетна класифікація доходів бюджету
12. Бюджетна класифікація фінансування бюджету

Переглядів: 1411